БІЖЕНЦІ: ФРЕЙМУВАННЯ ПРЕКАРНОСТІ ТА БОРОТЬБА ЗА ВИЗНАННЯ
Анотація
Стаття присвячена дослідженню біженця, який тлумачиться як фігура у стані прекарності. Стаття розбита на три взаємопов’язані блоки. В першому блоці досліджується стан розробки проблеми біженця в соціальних науках України. Висловлюємо припущення, що у науках біженці ототожнюються з проблемою, яку треба вирішити, отже вони втрачають власну суб'єктність. Такі номінації, як потреба у допомозі, дискурс «чужого» чи потенційна економічна корисність, які насичують концепт «біженець», позбавляють самих біженців самодостатності у полі наукової концептуалізації. У другому блоці розгортаємо фігуру біженця в рамках теорії фреймів. Фрейм є рамкою інтерпретації, що, з одного боку, діє нормативно, як нормативне судження, а з іншого – має постійно циркулювати в дискурсі заради власної ж легітимації, тим самим відриваючись від власного контексту й зумовлюючи власну нестабільність. Біженця тлумачимо як прекарну фігуру в двох сенсах: з одного боку, він залежить від того, чи визнає його суспільство (чи впишеться він у фрейм), з іншого – його фреймують як прекарну фігуру. Водночас біженець – той, хто уможливлює самознищення фрейму, цим становить загрозу для соціального порядку суспільства. Третій блок присвячений короткому опису стратегій, які потенційно можуть зайняти біженці у контексті питання інтеграції до фрейму/суспільства. Під стратегіями ми розуміємо загальні вектори, найбільш абстрактні напрями руху, відношення, які може зайняти біженець у процесі фреймування самого буття біженця в стані прекарності. Саме це слово ми пропонуємо використати, оскільки кожен з цих векторів може реалізовуватися різноманітними тактиками і відповідно кристалізуватись у набір типових траєкторій (або, як би сказав І. Гофман, кар’єр). Виділяємо три загальні стратегії, щодо яких згадуємо про конкретні тактики їх здійснення: це стратегії інтеграції, вибудовування опозицій і балансування на межі.
Завантаження
Посилання
Balakireva, O. (2016). Forced migrants and host communities: lessons for effective social adaptation and integration: scientific report. Kyiv: Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine. (in Ukrainian).
Bataeva, E., Popova, O. (2018). Sociocultural Capital of Reluctant Migrants: Theory and Problem of Measuring. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Sociological research of modern society: methodology, theory, methods." 2018, 39, 41-52. (In Ukrainian).
Butler, J. (2009). Frames of war: when is life grievable? London: Verso.
Butler, J. (2004). Precarious life: the power of mourning and violence. London: Verso.
Bauman, Z. (2000). Liquid Modernity. Wilmington: Polity Press.
Keenan, B. (2023) Mimetic Desire & the Scapegoat: Notes on the Thought of René Girard. Critical Legal Thinking: Law and the Political. Retrieved from: : https://criticallegalthinking.com/2023/09/04/mimetic-desire-the-scapegoat-notes-on-the-thought-of-rene-girard/
Last year, Ukrainians opened every tenth new business in Poland, a total of more than 30,000 sole traderships. (2024). Forbes. Retrieved from: https://forbes.ua/news/ukraintsi-torik-vidkrili-kozhen-desyatiy-noviy-biznes-u-polshchi-zagalom-ponad-30-000-kompaniy-01052024-20930 (In Ukrainian).
Libanova, Е. (2014). Forced resettlement from Donbas: scope and challenges for Ukraine. Journal of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2014, 12, 15-24. (in Ukrainian).
Maidanik, I. P. (2018). Migrants in large cities of Ukraine: composition and socio-economic involvement. Ukrainian Society. 2018, 4. (in Ukrainian).
Novikova, O.F., Amosha, O.I., Antoniuk, V.P. and others. (2016). Internally Displaced Persons: From Overcoming Obstacles to Strategies for Success. NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. Kyiv. (in Ukrainian).
Panasiuk, L. V (2021). Ideology of "Russian world" and bilingualism. Politicus. 2021, 3, 110-116. (In Ukrainian).
Pankova, O. V., Kasperovych, O. Y. (2018). Directions and mechanisms of participation of civil society institutions in creating a protected space for internally displaced persons in Ukraine. Ukrainian society. 2018, 4, (67). (In Ukrainian).
Popova, O. (2020). Factors of inefficiency of social communication of forced migrants in the host society. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Sociological research of modern society: methodology, theory, methods." 2020, 44, 43-49. (In Ukrainian).
Ranciere, J. (2004). Disagreement Politics and Philosophy. Minnesota: University of Minnesota Press.
Rey Chow. (2014). Not Like a Native Speaker On Languaging as a Postcolonial Experience. New-York: Columbia University Press.
Soroka, Y. G. (2017). Hostility towards internally displaced persons: a research "contribution" to the formation. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Sociological research of modern society: methodology, theory, methods." 2017, 37, 125-128. (In Ukrainian).
Авторське право (c) 2024 Володимир Панов, Вадим Сахно
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
