ПРАВО НА КОРЕГУВАННЯ МОВИ: ВЛАДА NATIVE SPEAKER НАД NON-NATIVE SPEAKER
Анотація
Стаття присвячена питанню, як native speaker реалізує свою владу над non-native speaker. Дослідження виконано в рамках теорії лінгвістичного імперіалізму. Для розкриття цих відносин вводиться концепт права на корегування. Для описання фігур native speaker та non-native speaker звертаємося до дослідників лінгвістичного імперіалізму, зокрема Р. Філліпсона, Ю. Цуди тощо. Вказується, що стандартним поглядом на панування native speaker є соціально-економічний, де native speaker постає як фігура, довкола якої концентруються можливості економічної взаємодії та економічний профіт. Натомість, право на корегування демонструє владу native speaker на комунікативному рівні. Суть права на корегування наступна: native speaker як той, хто первісно занурений у мову і краще розуміє її, має право корегувати/виправляти мову non-native speaker. Для розкриття цього концепту звертаємося до концепту соціолектів Р. Барта та стратегій виключення, описаних Ж. Рансьєром. Основною для права на корегування виступає ідея, що мову найкраще може знати той, хто укорінений у мовне і культурне середовище, звідки походить мова – ця ідея є фігурою системності у розумінні Р. Барта. Право на корегування виконує декілька функцій. По-перше, це практика дискредитації мовлення non-native speaker, маркування його як шуму. По-друге, це практика інтерпеляції та формування non-native speaker як об’єкту мовлення, а native speaker – на Суб’єкта. По-третє, це можливість привласнення мовлення non-native speaker, а отже, позбавлення цього мовлення властивості імперативності, влади. Метою лінгвістичного імперіалізму є створення єдиної (глобальної) логіки виключення non-native speakers з (глобального) комунікативного простору. В цій логіці мова виступає як код, подібний до того коду, що описував Ж. Дельоз.
Завантаження
Посилання
Barthes R. (1989). War of the languages. In Roland Barthes - Selected works. Semiotics. Poetics (pp. 535–540). Moscow: Progress. (In Russian).
Barthes R. (1989). Hum of the languages. In Roland Barthes - Selected works. Semiotics. Poetics (pp. 541–544). Moscow: Progress. (In Russian).
Barthes R. (1989). Separation of languages. In Roland Barthes - Selected works. Semiotics. Poetics (pp. 519–534). Moscow: Progress. (In Russian).
Gorbunova L. S. (2014). Transcultural educational strategy in the context of challenges of globalization. Philosophy of education. 2014, 1, 158–198. (In Ukrainian).
Deleuze G. Postscript on the societies of control. Retrieved from: http://www.ji.lviv.ua/n34texts/deleuze.htm. (In Ukrainian).
Kozak T. M. (2014). The theory of linguistic imperialism as a reaction to the global spread of the English language. Philosophy and political science in the context of modern culture. Dnipropetrovsk, 2014, 8, 211–216. (In Ukrainian).
Larchenko V. V. (2007) Language and power: the global/local relationship in the discourse of postcolonialism. (PhD thesis). Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. (In Russian).
Pershukova O. (2019). Peculiarities of the formation of linguistic personality of users of global English. In T. O. Ponomarenko (Ed.), Moderation as an innovative form of education in the conditions of a higher education institution (pp. 69–72). Kyiv: Borys Grinchenko Kyiv University. (In Ukrainian).
Rancière G. (2013) Disagreement: Politics and Philosophy. Saint Petersburg: MACHINA. (Original work published 1995). (In Russian).
Rancière G. (2013) The Ignorant Schoolmaster: Five Lessons in Intellectual Emancipation. (A. Repa Trans.). Kyiv: Nika-center. (Original work published 1987). (In Ukrainian).
Barrantes-Montero L. G. (2018) Phillipson’s Linguistic Imperialism Revisited at the light of Latin American Decoloniality Approach. Educare, Eradia, 2018, Vol. 22 No. 1.
Gogolin I. (2013) The “monolingual habitus” as the common feature in teaching in the language of the majority in different countries. Per Linguam. Gamburg, 2013, Vol. 13 No. 2.
Isik A. (2008) Linguistic Imperialism and Foreign Language Teaching. The Journal of AsiaTEFL. 2008, Vol. 5, No. 1, 123–144.
O'Regan J. Capital and the Hegemony of English in a Capitalist World-System. In R. Rubdy, R. Tupas, M. Saraceni (Ed), World Englishes: Ideologies Vol. II. London: Bloomsbury, 2021.
Phillipson R. Linguistic imperialism of neoliberal empire. Critical Inquiry in Language Studies. Philadelphia, 2008, 5, 1–43.
Tsuda Y. The Hegemony of English and Strategies for Linguistic Pluralism: Proposing the Ecology of Language Paradigm. The Global Intercultural Communication Reader 2nd Ed. London, 2013.
Авторське право (c) 2021 Володимир Панов
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
