НАРАТИВ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЧАСТИНА РОСІЙСЬКОГО ІМПЕРСЬКОГО ГІБРИСУ
Анотація
Стаття присвячена проблемі поєднання російської мови з російським імперіалізмом. Запропоновано концепцію імперського гібрису, під яким розуміється думка нації про себе, згідно з якою вона "на ступінь вище", ніж інші (нації); думка, що засновується на відчутті гонору. Таким чином, джерела імперіалізму містять два компоненти: ірраціональне відчуття гонору та раціональна епістема, що має підкріпити це відчуття. Остання зазвичай будується довкола бінарної опозиції “цивілізація-варварство”. Розкрито саморозуміння російської мови як “кращої” за інші мови, що найкраще виражається у міфі про “великий і могутній”. Під саморозумінням мови мається на увазі те, які засоби та міфи є у мови для репрезентації себе, або якими засобами опису та міфами користується носій мови для її репрезентації. Проаналізовано декілька таких міфів, зокрема теорія П. Флоренського щодо слова “істина”. Показано, як саме російська мова поєднується з російським імперським гібрисом. Зокрема, російська мова вплітається до більш загального наративу про “Загниваючий Захід” (раціональний компонент), згідно з яким вона вважається кращою за мови західної цивілізації. Також міфи про російську мову, метою яких є формування думки про її перевагу і відчуття гордості за неї (ірраціональний компонент), завдяки тропу синекдохи (за Вайтом), передають цю гордість представникам російської нації (тобто підживлюють ірраціональний компонент). Розглянуто історію експансії російської мови в російській державі. Розкрито, як сприйняття російської мови як кращої призводить до політики її “захисту”, чому цей “захист” вважається особливо необхідним ззовні російської держави та як російська мова використовується для наділення об'єкта інтервенції статусом варвара.
Завантаження
Посилання
Artunova, M. A. (2012) Language policy and status of Russian language in USSR and post-Soviet states. International relations and world politics. Moscow, 2012, 1, 155-178. (In Russian).
Bourdieu, P. (1980). Le sens pratique. Paris, Minuit, 52-66. (In French).
Bushansky, V. V. (2014, November 7) Russian imperialism and the "new world order". Ukrainian Pravda. 2014. Retrieved from: https://www.pravda.com.ua/columns/2014/11/7/7043013/index.amp. (In Ukrainian)
Brief history of Parliament - from autonomy to EU Finland [Web log post]. Retrieved from: https://www.eduskunta.fi/EN/naineduskuntatoimii/historia/Pages/default.aspx
Chernov, I. V. (2017). Red language policy and world revolution. Orthodox Marxism about the language factor in historical development. Journal of S. Petersburg’s National University. Political science. International relations. S. Petersburg, 2017, 2, 166-185. (In Russian).
Constitutional Charter of 1815 and some other acts of the former Kingdom of Poland 1815-1881 (1907). Edition of N.D. Sergeevsky, Honoured Professor of St. Petersburg University. Retrieved from: http://www.hrono.ru/dokum/konst1815.html. (In Russian).
Decree of the President of the Russian Federation of September 5, 2022 No. 611 "On Approval of the Concept of the Humanitarian Policy of the Russian Federation Abroad". Regulations 2022. Retrieved from: http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202209050019. (In Russian).
Federal Law No. 99-FZ of May 24, 1999 "On the State Policy of the Russian Federation towards Compatriots Abroad". Regulations 2010. Retrieved from: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_23178/. (In Russian).
Florensky, P. A. (1914). Pillar and statement of truth. Experience of Orthodox theodicy in twelve letters. Moscow. Retrieved from: https://predanie.ru/book/183910-stolp-i-utverzhdenie-istiny/#/toc3. (In Russian).
Hirsch, F. (2005). Empire of Nations: Ethnographic Knowledge and the Making of the Soviet Union. Ithaca: Cornell University Press
Lex, A. (2016, May 27). Protecting of the Russian language is a matter of national security [Web log post]. Retrieved from: https://albert-lex.livejournal.com/134685.html. (In Russian).
Lavrov on "protecting the Russian-speaking population" in Moldova: "Let's not forget that, in addition to Transnistria, there is also Gagauzia". (2022, August 31). Nokta. Retrieved from: https://nokta.md/lavrov-o-zashhite-russkoyazychnogo-naseleniya-v-moldove-ne-budem-zabyvat-chto-pomimo-pridnestrovya-est-eshhjo-i-gagauziya/ . (In Russian).
Mandel, E. (1972). The Driving Forces of Imperialism. In Ken Coates (ed.), Spheres of influence in the age of imperialism. Retrieved from: https://iire.org/node/923
Matvienko urged to fight against "cashbacks" and other anglicisms (2022, June 22). Interfax. Retrieved from: https://www.interfax.ru/russia/847425. (In Russian).
Melnyk, L. M. (2015). "Russian world" - the main conceptual provisions. Sophia. Human and Religious Studies Bulletin. Kyiv, 2015, 1(3), 60-63. (In Ukrainian).
Peculiarities of Russian radio exchange (2013, April 7). [Web log post]. Retrieved from: https://pressa-tof.livejournal.com/96205.html. (In Russian).
Panasiuk, L. V (2021). Ideology of "Russian world" and bilingualism. Politicus. 2021, 3, 110-116. (In Ukrainian).
Paustovsky, K. G. (1950). Great language. Pioneer. 1950, 9. (In Russian).
Phillipson, R. (1992) Linguistic Imperialism. Oxford: Oxford University Press.
Putin: "The economic blitzkrieg against Russia initially had no chance of success". (2022, June 17). Tatar-inform. Retrieved from: https://www.tatar-inform.ru/news/stanem-eshhe-silnee-putin-oboznacil-6-principov-razvitiya-strany-i-ekonomiki-5869774. (In Russian).
Russian literature in schools controlled by Kyiv was studied as foreign. (2022, May 25). ria. Retrieved from: https://ria.ru/20220528/lnr-1791407855.html. (In Russian).
Troubetzkoy, E. N. (1912). Old and new national messianism. Russian thought. Moscow, 3, 12-15. (In Russian).
White, H. (1975). Metahistory: The Historical Imagination in Nineteenth-Century Europe. Baltimore: Johns Hopkins University Press.
Авторське право (c) 2022 Володимир Панов
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
