ВІД НАРЦИСИЗМУ ДО АУТИЗМУ: ДІДЖИМОДЕРНІСТСЬКА ВЕРСІЯ ПОСТ-ПОСТМОДЕРНУ
Анотація
У статті були вивчені причини та відмітні ознаки зсуву від неврозу до нарцисизму й потім до аутизму. Водночас було приділено спеціальну увагу не стільки психологічним або навіть психіатричним аспектам проблеми, скільки змінам у загальних відмінних ознаках людської істоти. Так, говорячи про перехід від нарцисизму до аутизму, слід розуміти, що тут наразі йдеться про так званий істинний, «трушний» аутизм, який характеризується достовірністю, щирістю й автентичністю, що проявляють себе в особливій інфантильності або ж, так би мовити, у «зрілій інфантильності». Відповідний приклад такої інфантильності виявляється в анімації «Шрек», оскільки певне варварство головного героя цієї анімаційної стрічки є не стільки іронічним або навіть «познавально іронічним», але більшою мірою теплим та серйозним (хоча й серйозним по-дитячому). Серед інших інфантильних практик варто відзначити сітуаціоністсько-леттрістську практику організації тексту у формі абетки, алфавіту, що актуалізується в діджимодерному контексті. Істинний аутизм, псевдоаутизм у певному сенсі стає способом впоратися з трансом і амнезією псевдомодернізму, залишаючи надію на майбутнє. Так парадоксальним чином втрачена цілісність відновлюється за допомогою десоціализації та соціопатії. У статті також проведені паралелі між діджимодернізмом і спекулятивним реалізмом, концептуалізацією інтерпасивності, а також аутомодернізмом. Підкреслюється, що персональна автономія і автоматика можуть бути реалізовані за допомогою девайсів як засобів досягнення продуктивної самотності, яку слід відрізняти від відчуження. У цьому разі особливо важливим є широке використання сенсорного досвіду як способу комунікації, прикладом чого можуть бути творчість і модус існування Хоуп Сандовал. Це передбачає, зокрема, що хай-тек / хай-тач підхід найкращим чином реалізується у DIY (англ. Do It Yourself – Зроби Сам) активності. Наведені міркування дозволяють зробити висновок про те, що істинний аутизм є одним з найбільш актуальних постпостмодерних модусів суб’єктивації.
Завантаження
Посилання
Hutcheon, L. (1980). Narcissistic Narrative: The Metafictional Paradox. Waterloo, Ontario: Wilfrid Laurier University Press.
Huyssen, A. (1995). Twilight Memories: Marking Time in a Culture of Amnesia. N.-Y.: Routledge.
Kirby, A. (2009). Digimodernism: How New Technologies Dismantle the Postmodern and Reconfigure Our Culture. New-York: Continuum Publishing Corporation.
Kirby, A. (2006). The Death of Postmodernism and Beyond. Philosophy Now, 58. Retrieved from https://philosophynow.org/issues/58/The_Death_of_Postmodernism_And_Beyond.
Lipovestsky, G. (1986). Narcisse ou la Stratégie du Vide. Réseaux, 4 (16), Philosophie et Communication, 7–41.
Naisbitt, N., Philips, D., & Naisbitt, J. (2001). High Tech / High Touch: Technology and Our Accelerated Search for Meaning. L.: Nicholas Brealey Publishing.
Nusselder, A. (2009). Interface Fantasy: A Lacanian Cyborg Ontology. Cambridge, MA: MIT Press.
Samuels, R. (2008). Auto-modernity after Post-modernism: Autonomy and Automation in Culture, Technology, and Education. In T. McPherson (Ed.), Digital Youth, Innovation, and the Unexpected (pp. 219–240). MA: The MIT Press.
Sandoval, H. (2001, October 11). I Want to Be Alone. An Interview by Craig McLean. The Telegraph: The Official Website. Retrieved from https://www.telegraph.co.uk/culture/4726021/I-want-to-be-alone.html.
Serres, M. (2015). Thumbelina: The Culture and Technology of Millennials. L.; N.-Y.: Rowman & Littlefield International.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).