СПЕКУЛЯТИВНИЙ ПОСТГУМАНІЗМ: НАТУРАЛІЗАЦІЯ ТА ВІТАЛІЗАЦІЯ
Анотація
В статті розглядається спекулятивний постгуманізм як актуальний підхід у дослідженні умов людської істоти. В статті досліджується вплив критичного постгуманізму та спекулятивного реалізму на спекулятивний постгуманізм і водночас доводиться оригінальність спекулятивного постгуманізму, який полягає в становленні дивергентних життєформ та їхніх подій. Напрямки, що значно вплинули на критичний постгуманізм і стали його складовими частинами, як-от деконструкція, дельозіанська концепція тощо, розглядаються в статті як засади спекулятивного постгуманізму, а також натуралізуються та віталізуються. Наприклад, ризома розуміється як біологічна мережа загалу людських нащадків, які апроприюють як людські, так і не-людські риси, (щось подібне до «людської багатоніжки»). Такий принциповий надлишок проживання в його іманентності розглядається як спектр або повнота, яка протистоїть будь-яким метафізичним межам. Замість метафізичного віталізму застосовується стратегічний віталізм, у контексті якого багатоманіття структурується фрактально та алеаторно, змішуючи людські та нелюдські, дигітальні та тваринні тощо риси. Так, в статті порівнюються філософський натуралізм та вітальний реалізм, який в контексті об’єкт-орієнтованої онтології має справу навіть з не-живими істотами. Акселерація та сингулярність у цьому разі мають на увазі диссипацію інтенсивностей в русі смертельного потягу, який розуміється як цілесність і плексивність від темплексивності до телеоплексивності. Таким чином, проживання постає як буття-нічим, формою форм, творенням творення. У статті окреслюється сучасна концепція постлюдини в контексті спекулятивного постгуманізму як принципово онтологічно невизначена. Стаття може стати в нагоді для розвитку теоретичного лаштування усвідомлення постлюдської істоти.
Завантаження
Посилання
Alexandre, L., & Besnier, J.-M. (2016). Les robots font-ils l’amour? Le transhumanisme en 12 questions. Paris: Dunod.
Behler, E. (1996). The Contemporary and the Posthumous. Roundtable Discussion. Surfaces, VI (102), 5–42. Retrieved from http://www.pum.umontreal.ca/revues/surfaces/vol6/behler.html.
Hickman, S. C. (2014). David Roden’s Speculative Posthumanism and the Future of Humanity (Part 2). Retrieved from https://socialecologies.wordpress.com/2014/10/21/david-rodens-speculative-posthumanism-the-future-of-humanity-part-2.
Land, N. (2012). Fanged Noumena. Collected writings 1987–2007. UK: Urbanomic; Sequence Press.
Larvalsubjects. (2008). Strategic Vitalism and the Wilderness. Retrieved from https://larvalsubjects.wordpress.com/2011/09/21/strategic-vitalism-and-the-wilderness.
Roden, D. (2010). Deconstruction and Excision in Philosophical Posthumanism. Journal of Evolution and Technology, 21 (1), 27–36.
Roden, D. (2006). Naturalising Deconstruction. Continental Philosophy Review, 38 (1–2), 71–88. doi: https://doi.org/10.1007/s11007-005-9004-z.
Roden, D. (2015). Posthuman Life: Philosophy at the Edge of the Human. New-York, London: Routledge.
Thaker, E. (2010). After life. Chicago, London: University Of Chicago Press.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
