Сюжет про хрещення княгині Ольги в бароковій прозі України
Анотація
Проблема літературної рецепції сюжету про хрещення княгині Ольги має актуальне значення з огляду на досвід розв’язання дилеми вибору цивілізаційної стратегії Руси-України, відображену в цьому епізоді. Ранньомодерна доба в історії України характеризується драматичним протистоянням двох векторів розвитку: інтегрування в Польсько-Литовську державу зі збереженням власної ідентичності чи поєднання з Московським царством на підставі конфесійної тотожності.
Стаття має на меті показати, як тенденційне тлумачення вибору княгинею Ольгою між Римом і Константинополем стало істотним знаряддям виходу України поза європейський цивілізаційний простір у тенета «русского міра».
Автор оперує методом деконструкції літературних стереотипів та історичних міфологем.
Літописна інтерпретація прийняття християнства княгинею Ольгою, подана в «Повісті временних літ» під 6463 (955) роком, стала одним із чинників закріплення Київської митрополії в сфері впливу Константинопольського патріархату, інспірованих церковним розколом 1054 р. В перебігу полеміки про юрисдикційну належність Київської митрополії, що розгорнулася після проголошення Берестейської унії 1596 р., прийняття княгинею Ольгою хрещення в Константинополі з рук патріарха за участи імператора використовується за аргумент на користь споконвічної належності Української Церкви до сфери впливу елліністичного Сходу. Тим часом історичні джерела спростовують саму можливість перебування княгині 955 р. в Константинополі. Натомість курйозний сюжет «Повісті временних літ» про хрещення Ольги вельми імпонує грайливому консептизмові барокового дискурсу й доволі природно вмонтовується в нього. Хоча саме в XVII ст. розпочинається критичний аналіз агіографічних джерел, здійснюваний насамперед конгрегацією болландистів, українські автори, складаючи данину порівняльному аналізові «Повісті временних літ» та інших історичних пам’яток, прагнуть зберегти антизахідне підґрунтя сюжету про хрещення княгині Ольги. Димитрій Туптало посилює провізантійські акценти, шукаючи у виборі християнського імені «Олена» паралелей між руською княгинею та римською імператрицею, з іменем якої пов’язується низка далекосяжних ініціатив з епохи утвердження християнства у ролі легальної релігії.
Висновком із проведених спостережень є фатальна роль барокової міфологізації епізоду хрещення княгині Ольги в самоідентифікації українських християн та визначення ними свого місця в цивілізаційному просторі Європи.
Завантаження
Посилання
Library of Literature of Ancient Rus (1997), vol. 1. Saint Petersburg: Nauka. [in Russian].
Golubinsky, E. (1901). History of the Russian Church. 2nd ed. Moscow: University Printing House. Vol. 1, half-volume 1. [in Russian].
Horkusha, O. (2023). Terminological front: “Russian world” in religious and confessional rhetoric (religious studies perception of existential choice). Philosophical though,. 1, 26–44. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/fd2023.01.026
Hrushevsky, M. (1913). History of Ukraine-Rus, t. 1. To the beginning of the 11th century. Kyiv: Printing House of the First Union. [in Ukrainian].
[Dimitri, Metropolitan of Rostov] (1705). Book of Lives of Saints... for the third and fourth months: June, July, August. Kiev: Typography of the Kiev-Pechersk Lavra.
Diptan, I. (2015). Adalbert's mission in 961-962: ambivalence of reading. Native Land, 1 (32), 169-187. [in Ukrainian].
Zborovska, K. B. (2020). The Messianic idea as the core of the doctrine of the "Russian world": ontological incompatibility with Orthodoxy. Multiverse. Philosophical Almanac, 2 (172), 2, 106-116. [in Ukrainian].
Kiev synopsis or a brief collection from various chroniclers (1823). Kiev: In the printing house of the Kiev Pechersk Lavra. [in Russian].
Pavlenko, G. I. (1984). The Formation of Historical Fiction in Ancient Ukrainian Literature from Life and Chronicle Narration to Historical Story. Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].
Patericon or Fatherland of Pechersk (1661). Kiev: In the typography of the Kiev-Pechersk Lavra.
Turning point: Russia's war against Ukraine in the time layers and spaces of the past. Dialogues with historians (2022). In 2 books. Vol. 1-2 / Corresponding editor V. Smolii; Compiled by: G. Boryak, O. Yas. NAS of Ukraine. Institute of History of Ukraine. Kyiv: Institute of History of Ukraine. [in Ukrainian].
Complete Collection of Russian Chronicles (1908). Vol. 2. The Hypatian Chronicle. St. Petersburg, M.A. Alexandrov Printing House [in Russian].
Complete Collection of Russian Chronicles (1843). Vol. 2. The Hypatian Chronicle. St. Petersburg: Eduard Prats Printing House. [in Russian].
Russian Historical Library (1878). Vol. 4. St. Petersburg: A. Transhel Printing House and Chromolithography. [in Russian].
Sofonovich, F. (1992). Chronicle from ancient chroniclers /Preparation of the text, preface, comments by Yu.A. Mytsyk, V.M. Kravchenko. Kyiv: Naukova Dumka. [in Ukrainian].
Chubaty, M. (1965). History of Christianity in Rus'-Ukraine. T. (to 1353). Rome; New York: Ukrainian Catholic University Press. [in Ukrainian].
Baronii Caesar. Annales Ecclesiastici (1859). T. 16 (934-1045). Barri-Ducis: Ludovicus Guerin, Eques Ordinis S. Silvestri, et socii, typographi editores.
Corpus scriptorium historiae Byzantinae. Constantinus Porfirogenitus (1829). Vol 1. Bonnae: Impensis ed. Weberi.
Friðriksdóttir, J. K. (2020). Valkyrie. The Women of the Viking World. London: Bloomsbury Publishing Plc. [in English].
Fros, H., Sowa, F. (1998). Księga imion i świętych [Book of names and saints]. Vol. 3. H-Ł. Kraków: WAM. [in Polish].
Getz, T. (2024). Die Darstellung der Kyiver Großfürstin Ol‘ha in Texten des 17. Jhs. [The depiction of the Kyiv Grand Duchess Ol'ha in texts of the 17th century]. Starke Frauen des Mittelalters und das Bild des neuen Europa - Strong women of the Middle Ages and the image of the new Europe. (pp. 58-88). Wien: Buchschmiede von Dataform Media GmbH. [in Germain].
Hitt Lee, A. (2020). Princess Olga: Eastern Woman Through Western Eyes. Georgia Southern University. Honors College Thesis 541. Retrieved from https://digitalcommons.georgiasouthern.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1632&context=honors-theses. [in English].
Hordijenko, D. (2024). The image of princess Ol‘ha in Ukrainian tradition and culture. Starke Frauen des Mittelalters und das Bild des neuen Europa - Strong women of the Middle Ages and the image of the new Europe (pp. 89-115). Wien: Buchschmiede von Dataform Media GmbH. [in English].
Kossow, S., episkop (1635). Πατερικόν abo Żywoty śś. Oyców Pieczarskich. Kiiów: W drukarni Lawry Pieczarskiey.
Kreusa, L., archimandryta (1617). Obrona jedności cerkiewnej, Wilno: W drukarni Leona Mamonicza. [in Polish].
Matušek, O. (2024). Princess Ol’Ha from the Middle Ages to the baroque period. Starke Frauen des Mittelalters und das Bild des neuen Europa - Strong women of the Middle Ages and the image of the new Europe. (pp. 190-211). Wien: Buchschmiede von Dataform Media GmbH. [in English].
Palmieri, A. (1923). The Bollandists. The Catholic Historical Review, 9 (3) (Oct.), 341-357.
Plokhy, S. (2001). The Cossacks and Religion in Early Modern Ukraine. New York: Oxford University Press. [in English].
Striykowski. M. (1582). Kronika Polska, Litewska, Żmodzka i wszystkiey Rusi... Krolewiec: Drukarnia Gerzego Osterbergera. [in Polish].
