Формування дослідницької компетентності магістрів педагогічних університетів у процесі науково-дослідної практики

Анотація

Постановка проблеми. Дослідницьку компетентність слід розглядати як один із базисних компонентів підготовки магістрів професійного навчання, у зв’язку з чим необхідно реалізувати принцип подвійного входження базисного компонента до системи. Основний акцент має бути зроблено на науково-дослідну практику, метою якої є набуття навичок педагога-дослідника, оволодіння магістрантами сучасними методами роботи з науковою інформацією, її аналізу, синтезу, узагальнення, вміннями роботи з науковою літературою, здібностями до вирішення педагогічних проблем з метою використання цих умінь, навичок, здібностей, якостей у професійній діяльності. Таким чином, у процесі проходження науково-дослідної практики у магістрантів формуватиметься дослідницька компетентність. Метою статті є вивчення ролі науково-дослідної практики студентів магістратури педагогічних університетів у формуванні дослідницьких компетенцій, які є найбільш затребуваними у професійній діяльності магістра.

Матеріали і методи. Для проведення даного дослідження було застосовано в комплексі наступні методи: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, систематизація та узагальнення різних поглядів щодо формування дослідницької компетентності в магістрів педагогічних університетів.

Результати дослідження. У статті розглядається науково-дослідна практика в магістратурі, визначаються її цілі та завдання, розкриваються умови її організації та значущість у системі формування дослідницької компетентності студентів. Увага приділяється формуванню у студентів дослідницьких компетенцій, насамперед на рівні магістратури і далі – в аспірантурі. Під дослідницькою компетентністю розуміється інтегративна характеристика особистості, яка передбачає володіння методологічними знаннями, технологією дослідницької діяль- ності, визнання їхньої цінності та готовності до їх використання у професійній діяльності. Науково-дослідна практика є частиною складної багатокомпонентної системи формування дослідницької компетентності студентів у магістратурі. В дослідженні наведені методичні особливості при проведенні науково-педагогічної практики у магістрів та з’ясовано, що у процесі проходження науково-дослідної практики у магістрантів педагогічних університетів формуватиметься дослідницька компетентність, яка відображатиме:

• здатність випускника до вивчення, аналізу, синтезу наукової літератури в галузі професійної діяльності;
• володіння вміннями оптимально вибирати методи наукових досліджень;
• вміння логічно правильно, аргументовано та ясно будувати письмову та усну мову;
• ораторські здібності, навички публічних виступів та грамотної бесіди з опонентами;
• навички визначення сучасних проблем професійної освіти та способів їх вирішення;
• готовність до роботи з законодавчою та навчально-нормативною документацією, що постійно змінюється;
• навички проведення педагогічного експерименту, оцінки та корекції його результатів;
• здатність до самостійного пошуку творчих шляхів вирішення нестандартних професійних завдань. Висновки. Формування дослідницької компетентності магістрів педагогічних університетів передбачає готовність до інноваційної професійної діяльності у сфері освіти. Випускник другого рівня вищої освіти може застосовувати та розвивати здобуті навички наукової діяльності, продовживши своє навчання на наступному ступені – підготовка кадрів вищої кваліфікації, де дослідницька компетентність відіграє ключову роль.