Готовність викладача до організації наукових заходів як категорійно-понятійна проблема

Анотація

У статті розглянуто теоретичні аспекти готовності, зокрема наведено сучасні визначення даного поняття та виокремлено його рівні (тривалий та тимчасовий). Зауважено на досить широкому діапазоні існуючих наукових розвідок, що засвідчує актуальність, комплексність і значущість проблеми. Конкретизовано узагальнюючі положення щодо категорії «готовність до діяльності» та її структури, а також представлено їх у формі відповідної таблиці. На основі аналізу численних дослідницьких позицій запропоновано авторське визначення готовності викладача до організації наукових заходів як цілісного, інтегративного, складного за змістом утворення особистості, що характеризується сукупністю мотиваційного, змістового, діяльнісного, комунікативного та інформаційного компонентів і забезпечує швидкість актуалізації необхідного досвіду для якісного виконання поставлених завдань. Охарактеризовано визначені компоненти (мотиваційний, змістовий, діяльнісний, комунікатив- ний, інформаційний) зазначеного феномену, які є взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими. З урахуванням динамічного характеру готовності викладача до організації наукових заходів розглянуто стадії її формування, а саме: започаткування, становлення та успішного функціонування. Виокремлено принципи раціональної організації наукових заходів на рівні викладача, зокрема: комплексний підхід до постановки та вирішення проблем, наукове мислення, плановість, динамічність, колективність, самоорганізація, економічність, критичність і самокритичність, діловитість, енергійність, практичність. Зазначено, що основними механізмами формування досліджуваної категорії є: державна підтримка розвитку науки, інформаційна насиченість, творчий характер діяльності, тайм-менеджмент, доброзичлива атмосфера та ефективна взаємодія у колективі, професійний інтерес, внутрішні стимули та мотиви до саморозвитку, самовдосконалення й самодетермінації. Підкреслено актуальність формування готовності викладача до організації наукових заходів у сфері підвищення кваліфікації як необхідної умови зростання рівня його професіоналізму на етапі динамічних суспільних перетворень.