Метакогнітивні практики у навчанні написання есе цільовою мовою
Анотація
Актуальність статті зумовлена проблемою поширеного розчарування студентів у своїх результатах написання есе під час вивчення іноземної мови. Цю проблему можна вирішити, якщо інтегрувати навички написання есе з практиками, які використовують метакогнітивні стратегії у когнітивних процесах. Ці стратегії фокусують думку учнів на особистісному розвитку і, як наслідок, допомагають їм стати більш самосвідомими та досвідченими авторами. Мета цієї статті – визначити метакогнітивні практики як способи стратегічної поведінки та окреслити обґрунтування їхнього використання у письмовій діяльності. Для досягнення цієї мети в дослідженні використовується методологічний інструментарій, що включає аналіз поточних та архівних матеріалів (студентські есе та педагогічні техніки зворотного звʼязку щодо їхньої якості), поведінкові спостереження та кейс-стаді. Серед цілей цього змішаного підходу – розуміння самооцінок, переконань щодо самоефективності та широкої корисності різних рефлексивних процедур для розвитку метакогнітивних здібностей. Основні результати втілені в певних трансформаціях теоретичних ідей у конкретні навчальні завдання з метакогнітивним змістом і практики їх виконання, а також у їх наочних ілюстраціях і прикладах. Складником цих результатів є метакогнітивна модель, яка формує метакогнітивні практики в освітньому процесі. Незважаючи на узагальнююче застосування, структура моделі (особистість – завдання – стратегії на рівні когнітивного та метакогнітивного мислення – викладач / студент-тʼютор / група) обмежує функціонування метакогнітивних практик стратегічними цілями або установками, спрямованими на регуляцію пізнання. Коли в модель приймається її розширення через метакогніцію, то вона відображає ці моменти: (1) Етапи навчання метакогнітивних стратегій: планування (аналіз вимог до есе), моніторинг (відстеження прогресу під час написання), оцінювання (критичне оцінювання письмової роботи), регулювання (адаптація стратегій на основі зворотного звʼязку) та інші. (2) Розвиток навичок у межах цих стратегій. (3) Емоційні фактори. (4) Практичні інструменти: листи рефлексії, експертне оцінювання та організація зворотного зв’язку. В цілому, впроваджені в освітню програму метакогнітивні практики перетворюють письмо зі складного завдання на структурований, цілеспрямований навчальний процес, що свідчить про необхідність подальших досліджень для поглиблення та розширення цих висновків.
Завантаження
Посилання
Albert, B. and Tullis, T. (2023). Measuring User Experience: Collecting, Analyzing, and Presenting UX Metrics. 3d ed. Elsevier Inc.: Morgan Kaufmann. Available at: https://www.scholarvox.com/reader/docid/889307 26/page/5 [Accessed 05 Aug. 2024].
Anderson, N.J. (2002). The Role of Metacognition in Second/Foreign Language Teaching and Learning. ERIC Digest. Washington DC: ERIC Clearinghouse on Languages and Linguistics. Available at: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED463659.pdf [Accessed 24 Aug. 2024].
Aristotle. (1907). De Anima. (R.D. Hicks, M.A., Trans.). Cambridge: At the University Press.
Aristotle. (MCMXXXIII [1978]). The metaphysics. Books I–IX. (H. Tredennick, M.A. Trans.). London: William Heinemann LTD; New York: G.P. Putman’s Sons.
Carson, L. (2021). Metacognition and Its Interactions with Cognition, Affect, Physicality and Off-Task Thought: Inside the Independent Learning Experience. 1st ed. London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781351027304
Cohoe, C.M. (2022). Knowing in Aristotle part 1: Epistēmē, Nous, and non-rational cognitive states. Philosophy Compass, 17(1), e12801. DOI: https://doi.org/10.1111/phc3.12801
D’Mello, S., Mills, C. (2013). Emotions while writing about emotional and non-emotional topics. Motivation and Emotion, 38(1), pp. 140-156. DOI: https://doi.org/10.1007/s11031-013-9358-1
Encyclopedia of educational theory and philosophy. (2014). D.C. Philips (Ed.). Los Angeles, London, New Delhi, Singapore, Washington DC: SAGE Publications, Inc.
Flavell, J.H. (1979). Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive-developmental inquiry. American Psychologist, 34(10), pp. 906-911. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.34.10.906
Flavell, J.H. (2000). Development of children’s knowledge about the mental world. International Journal of Behavioral Development, 24(1), pp. 15-23. DOI: https://doi.org/10.1080/016502500383421
Flavell, J.H. (2024). Metacognitive aspects of problem solving. The nature of intelligence. L.B. Resnick (Ed.). First published in 1976. London, New York: Routledge. Pp. 231-235.
Hacker, D.J., Dunlosky, J. and Graesser, A.C. (Eds.). (2009). Handbook of Metacognition in Education. New York and London: Routledge.
Haukås, Å. (2018). Metacognition in Language Learning and Teaching: An Overview. Metacognition in Language Learning and Teaching. Å. Haukås, C. Bjørke and M. Dypedahl (Eds.). New York: Routledge. Pp. 11-30.
Johansen, T.K. (2024). Aristotle on the Stages of Cognitive Development. Conceptualising Concepts in Greek Philosophy. G. Betegh and V. Tsouna (Eds.). Chapter 8. Cambridge: Cambridge University Press. Pp. 178-202.
Karagianni, G.K. (2024). Metacognitive Evolution: Bridging Aristotelian Wisdom and Autonomous Learning in the Digital Age. International Journal of Education and Research, 12(8), pp. 69-84.
Larkin, S. (Ed.). (2024). Metacognition and Education: Future Trends. London, New York: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003150602
Mazzoni, G. and Nelson, T.O. (Eds.). (2014). Metacognition and Cognitive Neuropsychology: Monitoring and Control Processes. First published 1998. New York: Psychology Press. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315805733
Öz, H. (2005). Metacognition in Foreign/Second Language Learning and Teaching. Hacettepe Üniversitesi Egitim Fakültesi Dergisi (H.U. Journal of Education), 29, pp. 147-156.
Raoofi, S., et al. (2014). Metacognition and Second/Foreign Language Learning. English Language Teaching, 7(1), pp. 36-49. DOI: http://dx.doi.org/10.5539/elt.v7n1p36
Sethuraman, M. and Radhakrishnan, G. (2020). Promoting Cognitive Strategies in Second Language Writing. Eurasian Journal of Educational Research, 88, pp. 105-120.
Shen, B. and Wang, L. (2024). Development and validation of Questionnaire for Self-regulated Learning Writing Strategies (QSRLWS) for EFL learners. International Review of Applied Linguistics in Language Teaching. Available at: https://www.degruyter.com/journal/key/iral/0/0/html [Accessed 06 Aug. 2024]. DOI: https://doi.org/10.1515/iral-2023-0192
Sitko, B.M. (1998). Knowing how to write: Metacognition and writing instruction. Metacognition in educational theory and practice. D.J. Hacker, J. Dunlosky, and A.C. Graesser (Eds.). Lawrence Erlbaum Associates Publishers. Pp. 93-115.
Wells, A. (2019). Breaking the Cybernetic Code: Understanding and Treating the Human Metacognitive Control System to Enhance Mental Health. Frontiers in Psychology, 10:2621. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02621
Wenden, A. (1987). Metacognition: An Expanded View on the Cognitive Abilities of L2 Learners. Language Learning, 37(4), pp. 573-597. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-1770.1987.tb00585.x
