Педагогічна граматика як фреймове поняття для досліджень у галузі методики навчання іноземних мов. Частина 15. Вік і засвоєння іноземної мови: біологічні, когнітивні й афективні чинники
Анотація
У статті подано порівняльний аналіз трьох груп чинників (біологічних (неврологічних), когнітивних та афективних), які, як вважають, повʼязано з впливом віку учнів на засвоєння іноземної мови. Проаналізувавши наявні результати досліджень щодо можливої ролі біологічних факторів, на яких може ґрунтуватися гіпотетичний критичний вік (латералізація, статеве дозрівання, пластичність окремих ділянок мозку, час дозрівання нейронів, гіпотеза таламуса), автор формулює попередній висновок про суперечливість даних з цього питання і необхідність подальших досліджень. Це загалом стосується і когнітивного та афективного аспектів проблеми. Вікові відмінності у вивченні іноземної мови лише частково можна пояснити різним ставленням до мови як обʼєкта засвоєння дітей і дорослих, враховуючи широкий спектр різновидів в межах кожної з цих груп. Різницю в стратегіях засвоєння мови дорослими та дітьми можна пояснити низкою когнітивних факторів, таких як сильна соціальна установка на використання рідної й іноземної мов, а також здатність до абстрактного мислення у дорослих. Когнітивний розвиток може пояснити, чому підлітки вивчають мову краще, ніж молодші діти, але він не може пояснити перевагу підлітків у сфері засвоєння вимови або кращі результати дітей у спілкуванні протягом тривалого періоду навчання. Що стосується афективних аспектів, то чимало дорослих мають проблеми з проходженням вирішального етапу (культурного шоку) у засвоєнні іншомовної поведінки або не проходять його взагалі. У типових випадках вивчення мови більшість афективних факторів у мовленнєвому середовищі є несприятливими для дорослих і сприятливими або нейтральними для дітей, що створює нерівні умови навчання. Водночас деяким дорослим вдається (завдяки індивідуальним та іншим факторам) наблизитися за афективними параметрами до умов засвоєння мови дитиною. Це може бути поясненням випадків швидкого та ефективного засвоєння іноземної мови дорослими.
Завантаження
Посилання
Chernovaty, L. (1999). Osnovy teorii pedagogicheskoi grammatiki inostrannogo yazyka [The Basics of the Foreign Language Pedagogical Grammar Theory]. Doctor of Sciences thesis. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University [in Russian].
Ausubel, D., Ausubel, P. (1971). Cognitive development in adolescence. Contemporary Adolescence: Readings. H. Thornburg (Ed.). Balmont, Cal.: Brooks, pp. 42–49.
Brown, H. (1980). The optimal distance model of second language acquisition. TESOL Quarterly, 14, pp. 157–164.
Chernovaty, L. (2016-2023). Pedagogical grammar as the framework of TEFL research. Parts 1-14. Teaching languages at higher educational establishments at the present stage. Intersubject relations. DOI: https://doi.org/10.26565/2073-4379-2023-42.
Diller, K. (1981). “Natural methods” of ELT: Can they exist? What criteria must they meet? Native Language and Foreign Language Acquisition. H. Winnitz (Ed.). N. Y.: The New York Academy of Sciences, pp. 71–84.
Dulay, H., Burt, M., Krashen, S. (1982). Language Two. N. Y.: Oxford Univ. Press.
Ellis, R. (1989). Understanding Second Language Acquisition. London: Oxford Univ. Press.
Flege, J. (1999). Age of learning and second language speech. D. Birdsong (Ed.). Second language acquisition and the Critical Period Hypothesis. Mahwah, N. J.: Lawrence Erlbaum, pp. 101–131.
Galloway, L. (1981). The convolutions of second language: A theoretical article with a critical review and some hypothesis towards a neuropsychological model of bilingualism and second language performance. Language Learning, 31, pp. 439–464.
Gardiner, M., Water, D. (1976). Evidence of hemispheric specialization from infant EEG / Eds. S. Harnad et al. Lateralization in the Neuron System. N. Y.: Academic Press, pp. 481–502.
Genesee, F. (1982). Experimental neuropsychological research on second language processing. TESOL Quarterly, 16, pp. 315–321.
Krashen, S. (1982). Accounting for child-adult differences in second-language and attainment. Child-Adult Differences in Second Language Acquisition. S.D. Krashen, R.C. Scarcella, M.H. Long. Rowley: Newbury House, pp. 202–226.
Krashen, S. (1982). Principles and Practice in Second Language Acquisition. Oxford: Pergamon.
Krashen, S. (1981). Second Language Acquisition and Second Language Learning. Cambridge: Prentice Hall, 1981.
Lenneberg, E. (1967). Biological Foundations of Language. N. Y.: Wiley and Sons.
Millar, J., Whitaker, H. (1983). The right hemisphereʼs contribution to the language: A review of the evidence from brain-damaged subjects. Language Functions and Brain Organization. S. Segalowitz (Ed.). N. Y.: Academic Press, pp. 105–112.
Muñoz, C., Cadierno, T. (2021). How do differences in exposure affect English language learning? A comparison of teenagers in two learning environments. Studies in Second Language Learning and Teaching, 11 (2), pp. 185–212.
Muñoz, C., Singleton, D.A. (2011). Critical review of age-related research on L2 ultimate attainment. Language Teaching, 44, pp. 1–35.
Penfield, W., Roberts, L. (1959). Speech and Brain Mechanisms. N. Y.: Atheneum Press.
Rosansky, E. (1975). The critical period for the acquisition of language: some cognitive developmental considerations. Working Papers in Bilingualism, 6, pp. 92–102.
Schumann, J. (1975). Affective factors and the problem of age in second language acquisition, Language Learning, 25, pp. 209–235.
Scovel, T. (2000). A critical review of the critical period research. Annual Review of Applied Linguistics, 20, pp. 213–223. DOI: http://dx.doi.org/10.1017/S0267190500200135.
Seliger, H. (1978). Implications of a multiple critical periods hypothesis for second language learning. Second Language Acquisition Research: Issues and Implications. W. Ritchie (Ed.). N. Y.: Academic Press, pp. 56–69.
Singleton, D. (1989). Language Acquisition: The Age Factor. Philadelphia: Multilingual Matters.
Singleton, D. (2005). The critical period hypothesis: A coat of many colors. IRAL. 43, pp. 269–285. DOI: https://doi.org/10.1515/iral.2005.43.4.269.
Singleton, D., Lesniewska, J. (2012). Age and SLA: Research highways and byways. New perspectives on individual differences in language learning and teaching. M. Pawlak (Ed.). Heidelberg: Springer, pp. 97–113.
Walsh, T., Diller, K. (1981). Neurological considerations on the optimum age for second language learning. Individual Differences and Universals in Language Learning Aptitude. K. Diller (Ed.). Rowley: Newbury House, pp. 89–98.
Walz, H. (1976). The human brain as the source of linguistic behaviour. Proceedings of the Fourth International Congress of Applied Linguistics. G. Nickel (Ed.), Vol. 1. Stuttgart: Hochschulverlag, pp. 102–111.
Whitaker, H., Bub, D., Leventer, S. (1981). Neurolinguistic aspects of language acquisition and bilingualism. Native Language and Foreign Language Acquisition. H. Winitz (Ed.). N. Y.: The New York Academy of Sciences, pp. 148–161.
