Хемогенні процеси у Приазовській парадинамічній ландшафтній системі

  • В. П. Воровка Київський національний університет імені Тараса Шевченка
DOI: https://doi.org/10.26565/1992-4224-2017-27-02
Ключові слова: хемогенні процеси, парадинамічна ландшафтна система, контактні межі, сольовий обмін, хімічна міграція біогенних речовин, газообмін

Анотація

Мета. Аналіз основних біогенних процесів хемогенного походження, які відбуваються у прибережній смузі моря у визначених межах Приазовської парадинамічної ландшафтної системи, на головних контактних межах «вода-повітря», «вода-дно», «вода-суша». Результати. Розглянуті процеси сольового обміну, міграції біогенів та газообміну. Виявлено, що хемогенні процеси є неодмінною складової усього різноманіття взаємодій у прибережній смузі моря та важливі для процесів її функціонування. Проаналізовані процеси аерозольного виносу хімічних елементів та солей з поверхні моря на сушу і навпаки атмосферними приземними потоками. Розглянуто особливості насичення повітря морськими солями з поверхні спокійної води, а також особливості еолового перенесення кристалів солей з дна висохлих водойм. Приділена увага особливостям перенесення забруднювальних речовин, зокрема в межах морських портів. Висновки. Хемогенні процеси у прибережній смузі моря визначають специфіку її структури, функціонування та результат, що проявляється у формуванні особливостей ландшафтних комплексів – зволоження, засолення, хемогенної міграції речовин, лікувальних властивостей приморського повітря, високих показників біопродуктивності.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

В. П. Воровка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
канд. геогр. наук, доц.

Посилання

Агаркова-Лях И.В. Вещественно-энергетический обмен между сушей и морем в береговой зоне. Культура народов Причерноморья. 2002. № 33. С.18-20.

Азовское море в конце ХХ – начале ХХІ веков: геоморфология, осадконакопление, пелагические сообщества. Т. Х / Отв. ред. Г.Г. Матишов; Мурман. мор. биол. ин-т КНЦ РАН. Апатиты: Изд-во КНЦ РАН, 2008. 295 с.

Айзатуллин Т.А. Океан. Активные поверхности и жизнь / Т.А. Айзатуллин, В.Л. Лебедев, К.М. Хайлов. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 191 с.

Беспалова Л.А. Экологическая диагностика и оценка устойчивости ландшафтной структуры Азовского моря: автореф. дис. на соиск. учен. степени докт. геогр. наук: спец. 25.00.23 «Физ. геогр. и биогеогр., геогр. почв и геохимия ландш.» СПб., 2007. 30 с.

Вернадский В.И. О задачах геохимического исследования Азовского моря и его бассейна . Зап. Крымск. о-ва естествоисп. и любит, природы. 1925. Т. 8.

Географические аспекты изучения гидрологии и гидрохимии Азовского бассейна. : (сборник научных трудов). Ленинград : АН СССР, 1981. 158 с.

Гидрометеорология и гидрохимия морей СССР. Т. 5 Азовское море. Л.: Гидрометеоиздат, 1991. 237 с.

Ивлиева, О.В. Техногенный седиментогенез в Азовском море. Автореф. дисс. докт. геогр. наук: 25.00.36 – Геоэкология; Южный федеральный университет. Ростов-на-Дону, 2007. 48 с.

Матишов, Г.Г., Гаргопа, Ю.М., Бердников, С.В., Дженюк, С.Л. Закономерности экосистемных процессов в Азовском море; Южный научный центр РАН. М.: Наука, 2006. 304 с.

Зайцев, Ю. П., Александров, Б. Г., Миничева, Г. Г. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология. К.: Наукова думка, 2006. 700 с.

Сорокина, В.В. Особенности терригенного осадконакопления в Азовском море во второй половине XX века: Дис. канд. географ, наук: 07.09.2006. – Ростов-на-Дону, 2006. 198 с.

Хорн, Р. Морская химия. М.: Мир, 1972. 397 с.

Хрусталев, Ю. П., Ивлиев,а О. В. Проблемы антропогенной морской седиментологии (на примере Азовского моря) . Ростов-на-Дону: Гефест, 1999. 196 с.

Як цитувати
Воровка, В. П. (1). Хемогенні процеси у Приазовській парадинамічній ландшафтній системі. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(27), 17-22. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2017-27-02
Номер
№ 1-2(27) (2017): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).