Оцінка рекреаційного навантаження на ландшафти НПП «Слобожанський»

  • А. В. Шумілова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: ландшафт, національний природний парк, ландшафтне планування, рекреаційне навантаження

Анотація

На основі аналізу літературних і фондових матеріалів визначено основні методичні підходи дослідження ландшафтів національного природного парку «Слобожанський». Розроблено головні критерії створення рекреаційної мережі парку. Розраховано рекреаційне навантаження на ландшафти НПП «Слобожанський». Визначено, що максимальне рекреаційне навантаження в травні, червні та вересні  становить 9,3%, 8,1% та  8,5 %, відповідно від встановлених лімітів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Шумілова, А. В. (1). Оцінка рекреаційного навантаження на ландшафти НПП «Слобожанський». Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(21), 70-74. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/882
Номер
№ 1-2(21) (2014): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).