Можливості управління процесами засолення алювіальних грунтів заплавних ландшафтів в системі екологічного менеджменту міських територій
Анотація
Мета. Оцінка ступеню засолення алювіальних грунтів заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова та визначення особливостей профільного розподілу хлорид-, гідрокарбонат- і карбонат-іонів у грунтових профілях для створення кластеру алювіальних грунтів заплавних ландшафтів в системі екологічного менеджменту міських територій. Методи. Комплекс польових, хіміко-аналітичні, статистичні (інтерполяція, кластеризація й т. ін.) Результати. Досліджено процеси засолення алювіальних грунтів заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова. Надано кислотно-основну характеристику генетичних горизонтів грунтів заплавних ландшафтів та показано профільний розподіл хлорид-, гідрокарбонат- і карбонат-іонів за ґрунтовим профілем досліджених алювіальних грунтів. Оцінено стадії профільної міграції відповідних іонів на території дослідження, а також оцінено ступінь засолення для кожного генетичного горизонту досліджених ґрунтових профілів. Встановлено переважання прогресивного хлоридно-содового засолення алювіальних грунтів заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова. Здійснено припущення про наявність природного високоємного сорбційного і хемосорбційного радіального, механічного і латерального кислотно-лужного геохімічного бар’єру на території дослідження. Висновки. Запропоновано використовувати дані про процеси засолення алювіальних грунтів для створення кластеру заплавних ландшафтів в системи екологічного менеджменту міських територій.
Завантаження
Посилання
Аринушкина Е. В. Руководство по химическому анализу почв.– М.: Изд-во Моск. ун-та, 1970. – 487 с.
Беус А. А., Грабовская Л. И., Тихонова Н. В. Геохимия окружающей среды – М.: Недра, 1976. – 248 с.
Годельман Я. М. Неоднородность почвенного покрова и использование земель – М.: Наука, 1981. – 200 с.
Денисик Г. І. Сучасні ландшафти заплави Південного Бугу та їх раціональне використання. // Наукові за-писки [Вінницького державн. педагогічного ун-ту імені Михайла Коцюбинського]. – 2014.
Добровольский Г. В., Трофимов С. Я.. Роль почв в биосфере. Почвы и биоразнообразие. Москва-Тула: Издательство Моск. ун-та, 2004. – 228 с. – (Выпуск 4).
Тітенко Г. В., Масто Ю. О., Гарбуз А. Г., Ноженко Н. І. Елементарні процеси грунтоутворення заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова // Людина та дов-кілля. Проблеми неоекології. 2016. №1 – 2 (25). – С. 47–54.
Касимова Н. С. , Воробьева А. Е.. Геохимические барьеры в зоне гипергенеза – М.: изд-во Моск. ун-та, 2002. – 395 с.
Лапигін Д. Ю. Управлінські рішення // Ексмо. – 2009. – URL: http://rua.pp.ua/upravlencheskie-resheniya-lapigiin.html.
Мамонтов В. Г., Гладко А. А., Кузелев М. М. Практическое руководство по химии почв// РГАУ-МСХА имени К.А. Тимирязева. – 2012. – URL: http://www.studfiles.ru/preview/2465162/.
Муравьев А. Г., Каррыев Б. Б., Ляндзберг А. Р. Оценка экологического состояния почв. Практическое рук-о.: СПб.: Крисмас+, 2008. – 216 с. – (Издание 2-е).
Назаренко І. І., Польшина С. М., Нікорич В. А. Грунтознавство. Підручн. Чернівці: Книги-ХХІ, 2004. – 400 с.
Перельман А. И., Касимов Н. С. Геохимия ландшафта. М.: Издательство Моск. ун-та, 1999. – 610 с.
Ковда В. А., Розанов Б. Г., Белицина Г. Д. та ін. Почвоведение. Учеб. для ун-тов. в 2 ч// Ч. 1. Почва и почвообразование М.: Высш. шк., 1988. – 400 с.
Oka G.A., Thomas L., Lavkulich L.M. Soil assessment for urban agriculture: a Vancouver case study Journal of Soil Science and Plant Nutrition , 2014, 14 (3), 657-669. - URL: http://www.scielo.cl/pdf/jsspn/v14n3/aop5214.pdf
Режим доступу до ресурсу: https://home.elementascience.org/special-features/urban-geochemistry/
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).