Трансформація культурних ландшафтів урбогеосистеми Харкова в умовах воєнного впливу: конструктивно-географічний підхід до оцінювання та відновлення
Анотація
Мета. Обґрунтувати конструктивно-географічний підхід до оцінювання трансформації культурних ландшафтів урбогеосистеми Харкова в умовах воєнного впливу та визначити напрями їх збереження, оптимізації й інтеграції у систему післявоєнного екологічно збалансованого відновлення міста.
Методи. Системний аналіз, порівняльно-географічний, картографічний, геоінформаційний, типологічний та експертно-оціночний підходи.
Результати. Культурні ландшафти розглянуто як складові природно-господарської територіальної системи міста, що поєднують природну основу, антропогенну забудову, функціональне використання території, історико-культурну пам’ять, візуально-ландшафтні характеристики та безпекові параметри. Показано, що воєнний вплив спричинив не лише фізичне пошкодження культурних об’єктів і міських просторів, а й зміну функцій, символічного значення, візуальної цілісності, рекреаційного потенціалу та сприйняття міського середовища. Запропоновано замінити вузьке поняття «відеоекологія» ширшою категорією «візуально-ландшафтна комфортність міського середовища». Розроблено систему критеріїв оцінювання сучасного стану культурних ландшафтів, що включає просторовий, екологічний, культурний, функціональний, воєнно-трансформаційний, візуально-ландшафтний та управлінський блоки.
Висновки. Культурні ландшафти Харкова доцільно розглядати як ресурс міської стійкості, екологічної безпеки, просторової спадкоємності, локальної ідентичності та післявоєнного відновлення. Їх оцінювання має бути інтегроване у GIS-моніторинг, зелену інфраструктуру, програми охорони спадщини, меморіалізації та просторового планування міста.
Завантаження
Посилання
http://luddovk.univer.kharkov.ua/sites/default/files/Papers/Mirishnih.pdf (in Ukrainian)
Miroshnychenko, V. V. (2012). Comfort of the video-ecological environment of the urban geosystem of Kharkiv city: video-ecological aspect. Man and Environment. Issues of Neoecology, (1–2), 92–99. Re-trieved from http://luddovk.univer.kharkov.ua/sites/default/files/Papers/15-12-17.pd (in Ukrainian)
Swanwick, C. (2002). Landscape Character Assessment: Guidance for England and Scotland. The Coun-tryside Agency; Scottish Natural Heritage. Retrieved from https://digital.nls.uk/pubs/e-monographs/2020/216649977.23.pdf
Guidelines for Landscape and Visual Impact Assessment (2013). (3rd ed.). Landscape Institute, & Insti-tute of Environmental Management and Assessment. Routledge. Retrieved from https://www.torbay.gov.uk/media/15326/68-guidelinesforlandscapeandvisualimpactassessment-_3rd-edition_2013.pdf
Lynch, K. (1960). The Image of the City. MIT Press. Retrieved from https://cus.ubt-uni.net/wp-content/uploads/2024/11/Kevin-Lynch-The-Image-of-the-City.pdf
Kaplan, R., & Kaplan, S. (1989). The Experience of Nature: A Psychological Perspective. Cambridge University Press. Retrieved from https://www.hse.ru/data/2019/03/04/1196348207/%5BRachel_Kaplan,_Stephen_Kaplan%5D_The_Experience_of_(b-ok.xyz).pdf
Ulrich, R. S. (1984). View through a window may influence recovery from surgery. Science, 224(4647), 420–421. https://doi.org/10.1126/science.6143402
Hartig, T., Mitchell, R., de Vries, S., & Frumkin, H. (2014). Nature and health. Annual Review of Public Health, 35, 207–228. https://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-032013-182443
Haase, D., Larondelle, N., Andersson, E., et al. (2014). A quantitative review of urban ecosystem ser-vice assessments: concepts, models, and implementation. Ambio, 43(4), 413–433. https://doi.org/10.1007/s13280-014-0504-0
Ahern, J. (2011). From fail-safe to safe-to-fail: Sustainability and resilience in the new urban world. Landscape and Urban Planning, 100(4), 341–343. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2011.02.021
Meerow, S., Newell, J. P., & Stults, M. (2016). Defining urban resilience: A review. Landscape and Urban Planning, 147, 38–49. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2015.11.011
UNESCO World Heritage Centre. (2023). Operational Guidelines for the Implementation of the World Heritage Convention. Retrieved from https://whc.unesco.org/en/guidelines/
UNESCO. (2026). Damaged cultural sites in Ukraine verified by UNESCO. Retrieved from https://www.unesco.org/en/ukraine-war/damaged-cultural-sites
Ministry of Culture and Strategic Communications of Ukraine. (2025). Due to russian aggression, 1,419 cultural heritage sites and 2,233 cultural infrastructure facilities damaged in Ukraine. Retrieved from https://mincult.gov.ua/en/news/due-to-russian-aggression-1419-cultural-heritage-sites-and-2233-cultural-infrastructure-facilities-damaged-in-ukraine/
World Bank. (2025). Updated Ukraine Recovery and Reconstruction Needs Assessment Released. Retrieved from https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2025/02/25/updated-ukraine-recovery-and-reconstruction-needs-assessment-released
Norman Foster Foundation. (2024–2025). Kharkiv Masterplan – Ukraine. Retrieved from https://normanfosterfoundation.org/project/kharkiv-masterplan-housing-pilot-project-kharkiv-ukraine-2024-2025/
European Commission. (2021). New European Bauhaus: Beautiful, Sustainable, Together. COM(2021) 573 final. Retrieved from https://new-european-bauhaus.europa.eu/system/files/2021-09/COM%282021%29_573_EN_ACT.pdf
IPCC. (2022). Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Cambridge University Press. Retrieved from https://www.ipcc.ch/report/ar6/wg2/
Eurocities. (2024). Sustainable rebuilding of Ukrainian cities: Toolkit. Retrieved from https://monitor.eurocities.eu/wp-content/uploads/2024/05/Eurocities_Toolkit_Ukraine_final.pdf
ICOMOS. (2022). Recommendations of the ICOMOS Europe Group on the damage and loss of cultural heritage in Ukraine. Retrieved from https://www.icomos.org/images/DOCUMENTS/Secretariat/2022/Ukraine/ICOMOS_Europe_Group_recommendations_Ukraine.pdf
UNESCO. (2024). Action Plan for Culture in Ukraine. Retrieved from https://articles.unesco.org/sites/default/files/medias/fichiers/2024/09/UNESCO%20Action%20Plan%20Culture%20for%20Ukraine%20Recovery%202024.pdf
Oldham, M. (2021). Urban landscapes and climate change: the contribution of Landscape Architects to improve the quality of life. Council of Europe. Retrieved from https://www.iflaeurope.eu/assets/docs/CEP-CDCPP_%282021%29_7E_-_Report_Landscape_Architects.docx%282%29_.pdf
UNDRR. (2024). UNDRR engages with Ukrainian cities at European Urban Resilience Forum. Re-trieved from https://mcr2030.undrr.org/news/undrr-engages-ukrainian-cities-european-urban-resilience-forum
Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). (2023). Supporting resilient cities and reconstruction in Ukraine. Retrieved from https://www.giz.de/en/projects/strengthening-urban-resilience-areas-supply-infrastructure-and-housing-ukraine
Human Rights Watch. (2024). Destroying Cultural Heritage: Explosive Weapons’ Effects in Armed Conflict and Measures to Improve Protection. Retrieved from https://www.hrw.org/report/2024/04/18/destroying-cultural-heritage/explosive-weapons-effects-armed-conflict-and
Авторське право (c) 2026 Nekos A. N., Miroshnychenko V. V.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
