Секція історії західноєвропейської культури Харківського інституту народної освіти
Анотація
Українська історична наука на початку ХХ ст. переживала глибоку трансформацію. Ці процеси були пов’язані з укоріненням нової методології — марксизму, кардинальними змінами у структурі вищої освіти та її новими організаційними формами. Університети як центри розвитку науки було ліквідовано, замість них створено інститути народної освіти, головним завданням яких був навчальний, а не науковий процес. Для збереження наукового потенціалу викладачів вищої школи засновано науково-дослідні кафедри. Найбільшим осередком з вивчення всесвітньої історії стала харківська кафедра історії європейської культури, при якій діяла секція історії західноєвропейської культури, що спеціалізувалася на вивченні історії Європи від доби середньовіччя до сучасності. Співробітниками кафедри стали відомі харківські історики В. Бузескул та М. Гольдін, у фокусі дослідження яких була нова історія. При кафедрі діяла аспірантура, один з перших її випускників М. Пакуль згодом розпочав роботу на кафедрі. У середині 1920-х рр. на кафедрі навчалась плеяда аспірантів, які в основному досліджували нову історію, меншою мірою торкалися вивчення питань середньовічної історії. Секція західноєвропейської культури ХІНО проводила розгалужені дослідження з нової історії, зосереджуючись на соціальних рухах, історії селянства та розвитку європейської думки. М. Гольдін працював над темами від аграрної політики й робітничого руху до французького соціалізму, тоді як В. Бузескул аналізував західноєвропейську історіографію. Аспіранти секції — Кіктєв, Чучмарів, Олександров та інші — розробляли проблеми Селянської війни в Німеччині, донаукового соціалізму та матеріалістичної філософії, створюючи перші марксистські інтерпретації цих тем у СРСР. Загалом їхня робота формувала нові підходи до вивчення європейської історії та сприяла появі важливих публікацій і збірників джерел.
Завантаження
Посилання
Bohdashyna O. M. Diialnist Kharkivskoi naukovo-doslidnoi kafedry istorii ukrainskoi kultury imeni akademika D. I. Bahaliia (1921–1934 rr.). Kharkiv: Vyd. KhDPU, 1994. 196 s. (In Ukrainian)
Buzeskul V. Iz istorii kriticheskogo metoda. Geeren. Izvestiya AN SSSR. 1927. S. 211. (In Russian)
Buzeskul V. Iz istorii kriticheskogo metoda. Ranke i Shtentsel'. Izvestiya AN SSSR. 1926. S. 11–28. (In Russian)
Buzeskul V. Iz istorii Monumenta Germaniae. Doklady AN SSSR. 1925. S. 63–66. (In Russian)
Buzeskul V. Iz oblasti novejshej zapadnoevropejskoj istoriografii. Zbirnyk zakhodoznavstva. Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy, 1929. S. 148. (In Russian)
Chuchmarev V. Materializm Spinozy. K pereotsenke idealisticheskoi traditsii. Moskva: Moskovskii rabochii, 1927. 132 s. (In Russian)
Chuchmarev V. Materializm Spinozy. K pereotsenke idealisticheskoj traditsii. Moskva: Moskovskij rabochij, 1927. 132 s. (In Russian)
Chuchmariv V. Ateizm i Spinoza. Chervonyi shliakh. Kharkiv, 1927. No. 9–10. S. 91–116. (In Ukrainian)
Chuchmariv V. Ateizm i Spinoza. Chervonyi shliakh. Kharkiv, 1927. No. 12 (57) (hruden'). S. 95–116. (In Ukrainian)
Chuchmariv V. Ateizm i Spinoza. Chervonyj shliakh. Kharkiv, 1927. No. 9–10. S. 91–116. (In Ukrainian)
Chuchmariv V. Ateizm i Spinoza. Chervonyj shliakh. Kharkiv, 1927. No. 12 (57) (hruden'). S. 95–116. (In Ukrainian)
Chuchmarov V. Materializm i Didro. Kharkiv: Gos. izd-vo Ukrainy, 1925. 71 s. (In Russian)
Chuchmar'ov V. Materializm i Didro. Kharkiv: Gos. izd-vo Ukrainy, 1925. 71 s. (In Russian)
Chuchmarov V. Spinoza kak materialist. Chervonyj shliakh. Kharkiv, 1926. No. 1. S. 131–153. (In Ukrainian)
Chuchmarov V. Spinoza kak materialist. Chervonyj shliakh. Kharkiv, 1926. No. 2. S. 94–123. (In Ukrainian)
Chuchmar'ov V. Spinoza, yak materialist. Chervonyi shliakh. Kharkiv, 1926. No. 1. S. 131–153. (In Ukrainian)
Chuchmar'ov V. Spinoza, yak materialist. Chervonyi shliakh. Kharkiv, 1926. No. 2. S. 94–123. (In Ukrainian)
Domanovskij A. G. N. Lozovik i osveshchenie problem gosudarstvennogo regulirovaniya vneshnej torgovli v rannej Vizantii. Antichnaya drevnost' i srednie veka [Classical Antiquity and the Middle Ages.]. 2004. Vyp. 35. S. 265–278. (In Russian)
Fridliand Ts. Dva shaga nazad. Pod znamenem marksizma. 1928. No. 2. S. 147–161. (In Russian)
Holdin Mykola Serhiiovych: biobibliohrafichnyj pokazhchyk / uklad. O. H. Pavlova; nauk. red. S. I. Posokhov; avt. vst. st. S. I. Posokhov, O. H. Pavlova; uklad. bibliohraf. S. R. Marchenko. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2022. 18 s. (In Ukrainian)
Holovko O. B. In memoriam: Mykola Makarovych Pakul'. Kharkivskyj istoriohrafichnyj zbirnyk [Kharkiv Historiography Collection]. 2013. Vyp. 12. S. 160–170. (In Ukrainian)
Holubkin Yu. Iz istorii medievistiki v Kharkovskom universitete (L. P. Kalutskaya). Visnyk Kharkivskoho derzhavnoho universytetu [Bulletin of Kharkiv State University]. 1992. No. 363. S. 110–114. (In Russian)
Istoriya vsesoyuznoy kommunisticheskoy partii (bolshevikov). Kratkiy kurs / pod red. Komissii TsK VKP(b). Moskva: Pravda, 1938. 352 s. (In Russian)
Istoryky Kharkivskoho universytetu: biobibliohrafichnyj dovidnyk (1905–2013 rr.) / uporiad. Bohdashyna O. M., Butenko V. I., Marchenko S. R. ta in. vidp. red. S. I. Posokhov. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2013. 316 s. (In Ukrainian)
Ivchenko B. Yak maly navchaty istorii v okupovanomu Kharkovi (1941–1943 rr.). Data onovlennia: 2025. URL: https://varta.kharkov.ua/blogs/ivchenko/1228620 (data zvernennia: 12.12.2025). (In Ukrainian)
Kadeev V. I. Vladislav Petrovich Buzeskul i «Istoriya Afinskoy demokratii». Ideal svobody i ravnopraviya. Istoriya Afinskoy demokratii. Kharkiv: Typ. V. Skorniakova, 2004. S. 469–479. (In Russian)
Kadeev V. I. Vladislav Petrovich Buzeskul: k 150-letiyu so dnya rozhdeniya. Kharkiv: Izd-vo KhNU imeni V. N. Karazina, 2008. 60 s. (In Russian)
Kalutska L., Frizman H. Pro mediievistyku na Ukraini v 1917–1936 rr. Seredni viky na Ukraini. Kyiv: Naukova dumka, 1973. Vyp. 2. S. 154–164. (In Ukrainian)
Kalutska Z., Frizman H. Akademik V. P. Buzeskul — istorik serednikh vikiv. Visnyk Kharkivskoho universytetu [Bulletin of Kharkiv University]. 1967. No. 22. Vyp. 2. S. 84–93. (In Ukrainian)
Kalutska Z., Frizman H. Bilia dzherel ukrainskoi marksystskoi mediievistyky: Oleksandr Yakovych Kyktiev (1899–1944). Pytannia istorii narodiv SRSR [Issues in the History of the Peoples of the USSR]. 1968. Vyp. 7. S. 142–147. (In Ukrainian)
Kalutska Z., Frizman H. Z istorii ukrainskoi radianskoi mediievistyky (M. M. Pakul). Visnyk Kharkivskoho universytetu [Bulletin of Kharkiv University]. 1966. No. 17. Vyp. 1. S. 143–155. (In Ukrainian)
Komarenko N. Ustanovy istorychnoi nauky v Ukrains'kii RSR (1917–1937 rr.). Kyiv, 1973. 167 s. (In Ukrainian)
Kyktiev A. K voprosu o proiskhozhdenii krestyanskoj vojny v Germanii. Naukovi zapysky. Pratsi naukovo-doslidnoi katedry istorii yevropeiskoi kultury. Kharkiv, 1929. Vyp. 3. S. 78–105. (In Russian)
Lozovyk H. Istoriia klasovoi borotby z najdavnishykh chasiv. Kyiv, 1927. 434 s. (In Ukrainian)
Lozovyk H. Kak proizoshli goroda. Moskva–Leningrad, 1927. 78 s. (In Russian)
Matveeva L. V. Vladislav Buzeskul – istorik svoego vremeni. Kyiv: Stylos, 2008. 713 s. (In Russian)
Mitriaiev A. Lozovik kak istorik. Vestnik Kharkovskogo universiteta. 1989. No. 23. S. 102–106. (In Russian)
Naukovi zapysky. Pratsi naukovo-doslidnoi katedry istorii yevropeis'koi kul'tury. Kharkiv: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy, 1927. T. I. 282 s. (In Ukrainian)
Naukovi zapysky. Pratsi naukovo-doslidnoi katedry istorii yevropeis'koi kul'tury. Kharkiv: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy, 1927. T. II. 286 s. (In Ukrainian)
Naukovi zapysky. Pratsi naukovo-doslidnoi katedry istorii yevropeis'koi kul'tury. Kharkiv: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy, 1929. T. III. 300 s. (In Ukrainian)
Neusykhin A. Kulturnaya katastrofa antichnogo mira ili stolknovenie dvukh kultur? Pechat' i revolyutsiya. 1922. No. 8. S. 8–22. (In Russian)
Pakul M. Nova knyha pro serednovichni mista. Prapor marksyzmu. 1928. No. 3. S. 255. (In Ukrainian)
Pakul M. Povstannia niurnberzkykh remisnykiv 1348–1349 roku. Prapor marksyzmu. 1928. No. 2. S. 145–166. (In Ukrainian)
Pakul M. Pytannia pro hroshove hospodarstvo za karolinhskoi doby. Prapor marksyzmu. 1928. No. 1. S. 141–164. (In Ukrainian)
Perfilova T. B. Obraz afinskoy demokratii v antikovedenii Novogo vremeni: interpretatsiya V. P. Buzeskula / pod red. M. V. Novikova. Yaroslavl: Izd-vo YaGPU, 2007. 400 s. (In Russian)
Petrushevskii D. Ocherki iz ekonomicheskoi istorii srednevekovoi Evropy. Moskva: Gosudarstvennoe izdatel'stvo, 1928. 323 s. (In Russian)
Pirenne H. Les villes du Moyen Age. Essai d'histoire economique et sociale. Bruxelles: Maurice Lamertin, 1927. 203 p.
Proshu ne otkazat'…»: zvernennia do vlady vchenykh-humanitariiv Kharkivs'koho universytetu ta chleniv yikhnikh rodyn na pochatku 1920-kh rokiv / uklad. ta vstup. stattia Yu. A. Kisel'ova. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2021. 116 s. (Seriia «Dzhereloznavchi zoshyty»: Zoshyt 7). (In Ukrainian)
Shchukarev A. Iz deiatel'nosti nauchno-issledovatel'skikh uchrezhdenii. Nauka na Ukraine. 1922. No. 1. S. 48–70. (In Russian)
Stalin I., Kirov S., Zhdanov A. Zamechaniia o konspekte uchebnika «Novoi istorii». Pravda. 27.01.1936. S. 2 (In Russian)
Tunkina I. V. Akademik V. P. Buzeskul i sud'ba ego knigi «Vseobshchaya istoriya i ee predstaviteli v Rossii v XIX i nachale XX veka». Moskva: Indrik, 2008. S. 11–42. (In Russian)
Vodotyka S. Istorychna nauka USRR 1920-kh rokiv: sotsiolohichni, orhanizatsiini ta kontseptualni osnovy funktsionuvannia. Kherson: KhYuI KhNUVS, 2006. 335 s. (In Ukrainian)
Авторське право (c) 2026 Альберт Венгер
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
