Белетристика в приватних бібліотеках духовенства українських єпархій (друга половина XVIII — початок ХІХ ст.)
Анотація
Мета статті — виявити та проаналізувати сукупність художніх творів доби Просвітництва, що перебували в приватних бібліотеках духовенства Гетьманщини та Слобожанщини другої половини XVIII — початку ХІХ ст. Цей сегмент виступає маркером специфіки інтелектуально-культурних смаків українського духовенства та вказує на важливі зміни культури читання. У фокусі дослідження реєстри 16 приватних книжкових зібрань духовенства. Їх відбір зумовлений схожими траєкторіями життя їхніх власників (навчання в «латинських школах», учителювання, служіння в різних куточках Гетьманщини або Слобожанщини). В основу дослідження покладені методологічні принципи інтелектуальної й культурної історії, зорієнтовані на підходи французької історіографії вивчення культурних явищ, із застосуванням статистичних методів та серійного аналізу. Вивчення приватних бібліотек дозволяє зробити висновок, що белетристика доби Просвітництва була другим за чисельністю сегментом серед «світських» книг бібліотек духовенства (після наукової літератури та навчальних посібників). Українське духовенство прагнуло до читання дидактичного, енциклопедичного, а також до розважального. Ці риси характеризують читання епохи Просвітництва. Масив нових книг у бібліотеках духовенства, зокрема й белетристики, вказує на ознаки «екстенсивного» читання й так званої «революції читання». Зміст бібліотек засвідчує, що в другій половині XVIII ст. певну частину українського духовенства не оминуло надзвичайне захоплення красним письменством, особливо романами, подібно тому, що відбувалося в Західній та Центральній Європі. Реєстри бібліотек та інші джерела вказують на функціонування певної інтелектуальної мережі, у якій поширювався цей культурний продукт. Приватні книжкові зібрання вищого духовенства українських єпархій дозволяють зафіксувати межі та канали поширення нових ідей та проявів культурного трансферу, дають змогу говорити про залучення цього регіону до загальноєвропейських культурно-інтелектуальних процесів доби Просвітництва.
Завантаження
Посилання
Almes I. Vid molytvy do osvity: istoriia chytannia chentsiv Lvivskoi yeparkhii XVII–XVIII st. Lviv: Ukrains'kyj katolyts'kyj universytet, 2021. 584 s. (In Ukrainian)
Almes I. Istoriia chytannia ta idei Prosvitnytstva u vasyliianskykh monastyriakh Lvivskoi yeparkhii druhoi polovyny XVIII st. Ukrainskyi istorychnyi ohliad [Ukrainian Historical Review]. 2022. Vyp. 1. S. 149–161. https://doi.org/10.47632/2786-717X-2022-1-149-161 (In Ukrainian)
Bulashev G. O. Preosvyashhennyj Irinej Falkovskij, episkop chigirinskij. Trudy Kievskoj dukhovnoj akademii. 1883. No. 7. С. 444–514. (In Russian)
Chartier R. Culture écrite e.t société L'ordre des livres (XIVe-XVIIIe siècle). Paris: Éditions Albin Michel, 1996. 249 p.
Darnton R. Istoriia chytannia. Novi pidkhody do istoriopysannia / red. P. Berk. Kyiv: Nika-Tsentr, 2010. С. 187–220. (In Ukrainian)
Dziuba O. Pryvatni biblioteky Ukrainy XVIII st.: vlasnyky ta repertuar zibran'. Ukraina v Tsentral'no-Skhidnij Yevropi (z najdavnishykh chasiv do kintsia ХVIII st.). 2002. No. 2. S. 292–302. (In Ukrainian)
Dziuba O. M. Pryvatne zhyttia kozats'koi starshyny XVIII st. (na materialakh epistoliarnoi spadschyny). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy, 2012. 347 s. (In Ukrainian)
Ferrone V., Roche D. (eds.). Le monde des lumières. Paris: Fayard, 1999. 637 р.
Kislova E. What, How, and Why the Orthodox Clergy Read in Eighteenth-Century Russia. Reading Russia: A History of Reading in Modern Russia / eds. D. Revecchini, R. Vassena, eds. Vol. 1. Milan: Ledizioni, 2020. PР. 179–218.
Los V. Prosvitnytstvo v Rechi Pospolytiі i yoho vplyvy na Uniinu tserkvu naprykintsi XVIII st.: do formuliuvannia pytannia. Ukrainskyi istorychnyi ohliad [Ukrainian Historical Review]. 2022. Vyp. 1. S. 163–177. https://doi.org/10.47632/2786-717X-2022-1-163-177 (In Ukrainian)
Moretti F. Distant reading. London: Verso, 2013. 254 p.
Posokhova L. Intelektualy Kharkivs'koho kolehiumu druhoi polovyny XVIII – pochatku ХІХ stolittia: merezhyvo zv'iazkiv i vzaiemyn. Kyivs'ka Akademiia [Kyivan Academy]. 2014–2015. Vyp. 12. S. 160–184. (In Ukrainian)
Posokhova, L. Yu. Na perekhresti kultur, tradytsiі, epokh: pravoslavni kolehiumy Ukrainy naprykintsi ХVІІ – na pochatku ХІХ st. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2011. 400 s. (In Ukrainian)
Posokhova L. “Revoliutsiia chytannia” na terenakh Hetmanshchyny ta Slobozhanshchyny v druhii polovyni XVIII – na pochatku ХІХ st. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. T. CCLXХІV: Pratsi istorychno-filosofskoi sektsii. L'viv, 2021. S. 333–349. (In Ukrainian)
Posokhova L. Tvory myslyteliv doby Prosvitnytstva u pryvatnykh bibliotekakh dukhovenstva Het'manschyny ta Slobids'koi Ukrainy druhoi polovyny XVIII – pochatku ХІХ st. Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal [Ukrainian Historical Journal]. 2025. No. 3 (582). S. 105–121. https://doi.org/10.15407/uhj2025.03.105 (In Ukrainian)
Rebecchini D., Vassena R. Introduction. Reading Russia: A History of Reading in Modern Russia / eds. D. Revecchini, R. Vassena. Vol. 1. Milan: Ledizioni, 2020. РP. 13–42.
Rukavitsyna-Hordziievska Ye. Kyivskyі mytropolyt Yevheniі (Ye. O. Bolkhovitinov): Bibliohrafiia. Biblioteka. Arkhiv. Kyiv: NBUV, 2010. 856 s. (In Ukrainian)
Samarin A. Ju. Tipografshhiki i knigochjoty: ocherki po istorii knigi v Rossii vtoroj poloviny XVIII veka. Moskva: Pashkov dom, 2015. 414 s. (In Russian)
Schmitt-Maaß C., Stockhorst S., Ahn D. Fénelon in the Enlightenment: Traditions, Adaptations, and Variations. Amsterdam; New York: Rodopi, 2014. 365 p.
Shart'ie R. Vid istorii knyzhky do istorii chytannia. Pavel Rodak. Pys'mo, Knyzhka, Lektura. Rozmovy. Le Hoff, Shart'ie, Ebrar, Fabr, Lezhen. Varshava: Vydavnytstvo Varshavs'koho universytetu, 2016. S. 53–104. (In Ukrainian)
Sklokin V. Chy isnuvalo ukrainske Prosvitnytstvo? Kilka mirkuvan iz pryvodu nezavershenoi istoriohrafichnoi dyskusii. Kyivska Аkademiia [Kyivan Academy]. 2015. Vyp. 12. S. 146–159. (In Ukrainian)
Tsiborovska-Rymarovych I. Biblioteka profesora Ivana Samoіlovycha (bl. 1737–1783): istorychna dolia, knyhoznavcha kharakterystyka. Kyivska Аkademiia [Kyivan Academy]. 2021. Vyp. 18. S. 11–31. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2021.18.11-31 (In Ukrainian)
Ulyanovskij V. I. «Bibliotechnoe zerkalo» kievskikh monastyrej XVII–XVIII vv.: knigi “zhivye” i “mertvye”, dominanty latinskie i kirillicheskie. Khristianskoe chtenie [Christian Reading]. 2020. No. 6. Р. 244–278. (In Russian)
Ulianovskyj V. (rеd.) Iakov Voronkovskyj (1726–1774). Istoriia Sofiiskoi kafedry, monastyriv, Kyivskoi akademii ta biohrafi i kyivskykh mytropolytiv. Kyiv: Vydavnychyj dim «ArtEk», 2021. 208 s. (In Ukrainian)
Whatmore R. What is Intellectual History? Cambridge; Malden: Polity, 2015 180 р.
Wilberger G. H. Voltaire’s Russia: Window on the East. Studies on Voltaire and the Eighteenth Century. 1976. Vol. 164. PР. 145–183.
Wittmann R. Une révolution de la lecture à la fin du XVIIIe siècle? Histoire de la lecture dans le monde occidental / dir. R. Bonfil, G. Cavallo, R. Chartier, Paris: Le Seuil, 1997. PР. 331–364.
Yaremenko M. Kyivs'ki monastyrs'ki ta pryvatni chernechi biblioteky XVIII stolittia i “literaturni upodobannia” monashestva. Ukrains'kyj arkheohrafichnyj schorichnyk [Ukrainian Archeographic Yearbook]. 2004. Vyp. 8/9. S. 346–365. (In Ukrainian)
Yaremenko M. Kyivske chernetstvo XVIII st. Kyiv: Kyievo-Mohylians'ka akademiia, 2007. 304 s. (In Ukrainian)
Zhiteckij P. I. Jeneida Kotljarevskogo i drevnejshij spisok ee v svjazi s obzorom malorusskoj literatury XVIII veka. Kyiv: Kyiv. starina, 1900. 130 s. (In Russian)
Авторське право (c) 2026 Людмила Посохова
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
