Дружини іноземних фахівців в УСРР на початку 1930-х років
Анотація
У статті аналізується повсякденне життя дружин іноземних фахівців, що прибули до УСРР у роки першої п’ятирічки. Дослідження ґрунтується передусім на спогадах Антонії Рехман — дружини австрійського інженера — та дружини Карла Шнітерна, німецького робітника (її ім’я невідоме). Вони мешкали на території соціалістичного містечка «Новий Харків», що був збудований для працівників Харківського тракторного заводу (далі — ХТЗ) на початку 1930-х рр. Мета дослідження полягає в тому, щоб проаналізувати роль дружин іноземних фахівців у транснаціональних процесах циркуляції знань і технологій з капіталістичного світу до соціалістичного. У статті проаналізовано, як жінки-іноземки призвичаювались до простору соціалістичного містечка і радянських практик споживання, практики повсякденного спротиву жінок та дії у межах «дозволеної незгоди». Особливості функціонування радянської системи розподілу і споживання товарів і послуг визначали повсякденні практики жінок. Вони вчилися мистецтву радянського шопінгу та комунікації. Виключний статус іноземців у радянському суспільстві зумовлював їхні вимоги щодо підвищення якості сервісу. До того ж певні стандарти життя їхнім чоловікам обіцяли під час найму на роботу. Частково це було зроблено. Більшість родин іноземців проживали в будинках, які мали кухні у квартирах. Натомість будинки для радянських робітників були зведені так, щоб сприяти максимальному «усуспільненню побуту». І все ж радянська система забезпечення не могла відповідати очікуванням іноземців. Робиться висновок, що радянські гасла розчинялися в плавильному котлі повсякденної раціональності. Через невлаштованість побуту жінки активно впливали на рішення своїх чоловіків розривати контракти або не продовжувати їх та вертатись додому. Це було значним фактором, що впливав на процес транснаціональної циркуляції технічних знань і технологій в роки першої п’ятирічки. Таким чином, дослідження висвітлює ґендерний вимір радянської модернізації та показує, як повсякденні практики впливали на ширші транснаціональні обміни.
Завантаження
Посилання
Chabanyuk O. The Forgotten History of Foreign Specialists in Soviet Industry in the 1920s and 1930s: The Case of Eastern Ukraine. Detroit–Moscow–Detroit An Architecture for Industrialization, 1917–1945 / Ed. by J.-L. Cohen, C. E. Crawford, C. Zimmerman. London: The MIT Press, 2023. PP. 67–82.
Crawford C. Spatial Revolution Architecture and Planning in the Early Soviet Union. London: Cornell University Press, 2022. 424 p.
Ihnatusha O. Inozemni spetsialisty industrialʹnykh novobudov Zaporizhzhya v umovakh administratyvnoho tysku i politychnykh represiy (20–30-ti rr. ХХ st.). Naukovi pratsi istorychnoho fakulʹtetu Zaporizʹkoho natsionalʹnoho universytetu [Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhia National University]. 2012. Vyp. 32. S. 228–239. (In Ukrainian)
Skubii I. Spozhyvannia v radiansʹkomu misti v 1920–1930-kh rokakh: mizh ideolohiieiu ta povsiakdennistiu. Ukrainsʹkyi istorychnyi zbirnyk [Ukrainian Historical Journal]. 2017. Vyp. 19. S. 230–239. (In Ukrainian)
Struchenkov O. Inozemni spetsialisty v Donbasi za doby radiansʹkoyi modernizatsiyi 1920–1930 kh rokiv. Novi storinky istorii Donbasu: zbirnyk naukovykh statei / Hol. red. Z. H. Lykholobova. Donetsʹk: DonNU, 2008. S. 178–192. (In Ukrainian)
Авторське право (c) 2025 Роман Любавський
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
