Створення та діяльність Харківської дворянської опіки в період 1775–1796 років

Анотація

Чиновництво українських губерній як окрема соціальна група відігравало провідну роль у процесі політичної, економічної та культурної інтеграції території Слобожанщини в адміністративний, соціальний та правовий простір Російської імперії у другій половині XVIII ст. Система управління в період з 1775 до 1796 рр. відображає загальні перетворення, які були спрямовані на уніфікацію українських земель у складі Російської імперії. Створення нового адміністративнотериторіального устрою потребувало залучення нових кадрів. На основі вивчення архівних документів Центрального державного історичного архіву України (м. Київ) ми можемо зробити висновок, що в зазначений період комплектування державного апарату чиновниками відбувалося в різний спосіб. Традиційно перевагу віддавали представникам дворянського стану, тож дворянські опіки мали велике значення в наповненні чиновницького апарату кваліфікованими кадрами з якісною освітою та шляхетним походженням. Інститут дворянської опіки відігравав важливу роль у процесі створення нових державних установ на теренах Слобожанщини. Метою статті є дослідити характеристики інституту дворянської опіки в контексті формування нової управлінської системи Слобідсько-Української губернії та Харківського намісництва в останній чверті XVIII ст. У статті проаналізовано шляхи поповнення місцевого бюрократичного апарату вихідцями з різних соціальних станів. Завдяки залученню архівних матеріалів досліджено специфіку функціонування дворянських опік та їхню структуру. У висновках зазначено, що інститут дворянської опіки відігравав роль інструменту поповнення бюрократичного апарату регіону представниками дворянської знаті. Зокрема, представниками чиновницького стану часто ставали молоді дворяни. Цьому сприяла діяльність дворянських опік, які захищали права та фінансово підтримували місцеве дворянство. Залучення до наукового обігу нових документів дозволяє більш ґрунтовно дослідити зазначену тему.