До питання про прийняття епіклеси «Евергет» Птолемеєм ІІІ
Анотація
У 2020 р. побачила світ моя монографія «Від басилевсів-фараонів до фараонівбасилевсів: перші 100 років птолемеївської монархії». На сторінках цієї праці, спираючись на дані Александрійського «синодального» декрету від 3 грудня 243 р. до Р. Х., я запропонував змістити датування голоду часів Птолемея ІІІ з 245/244 р. до Р. Х. на період між кін. 243 і поч. 238 рр. до Р. Х. У разі правильності зазначеного припущення виникає необхідність перегляду питання про обґрунтування прийняття Птолемеєм грецької форми сакральної епіклеси «Евергет» (Благодійник), яке я раніше пов’язував з допомогою, наданою царем населенню Єгипту під час вищезгаданого голоду. У сучасній історіографії є низка альтернативних припущень з приводу попередніх дій Птолемея ІІІ, які начебто відповідали елліністичним уявленням про евергетизм. З-поміж них: переможне завершення Азійської кампанії (246/245 р. до Р. Х.), здійсненої в межах ІІІ Сирійської війни (246–241 рр. до Р. Х); придушення внутрішніх заворушень у самому Єгипті; повернення до Єгипту статуй місцевих богів і культових предметів, свого часу вивезених персами; благодіяння, здійснені стосовно єгипетських храмів і священних тварин. При цьому вищевказані дії Птолемея ІІІ або не підпадають під поняття «благодіяння», або переважно стосуються етнічних єгиптян. Сліди грецького семантичного навантаження епіклеси «Евергет» варто шукати саме в Александрійському «синодальному» декреті, виданому єгипетським жрецтвом. У ньому названо благодіяння Птолемея ІІІ, які здійснив александрійський володар протягом перших років царювання. З-поміж них згадано послаблення фіскальної політики і проголошення масової амністії. Ці заходи потрапляли під поняття «евергетизм» як у єгипетській, так і в грецькій (а особливо елліністичній) традиції. При цьому обидва вони могли стати приводом для офіційного обожнення елліністичного володаря. Відповідь апофеозом на масштабний акт економічного евергетизму набула в елліністичному світі форми повсякденної реальності. Своєю чергою, проголошення амністії щодо в’язнів безпосередньо наближало благодійника до богів-олімпійців на чолі з самим Зевсом.
Завантаження
Посилання
Beyer-Rotthoff, B. Untersuchungen zur Aussenpolitik Ptolemaios' III. Bonn, 1993.
Bonneau, D. Le fisc et le Nil: incidences des irrégularités de la crue du Nil sur la fiscalité foncière dans l'Égypte grecque et romaine. Paris, 1971.
Bringmann, K. The King as Benefactor: Some Remarks on Ideal Kingship in the Age of Hellenism. In: A. Bulloch, E. Gruen, A. Long, A. Stewart (ed.), Images and Ideologies. Selfdefinition in the Hellenistic World. Berkeley – Los Angeles – Oxford, 1993, pp. 8-25.
Brumbaugh, M. The new politics of Olympos: kingship in Kallimachos’hymns. New York, 2019. Carrez-Maratray, J.-Y. Bérénice II d’Égypte, une reine dans les étoiles. Paris, 2014.
Chaniotis, A. Normen staerker als Emotionen? Der kulturhistorische Kontext der griechischen Amnestie. In: K. Harter-Uibopuu, F. Mitthof (Hg), Vergeben und Vergessen? Amnestie in der Antike. Wien, 2013, pp. 47-70.
Clayman, D. Berenice II and the Golden Age of Ptolemaic Egypt. Women in antiquity. Oxford — New York, 2014.
Coppola, A. Kings, Gods and Heroes in a Dynastic Perspective: A Comparative Approach. ErgaLogoi, Vol. 2, 2016, pp. 17-37.
Coşkun, A. The war of Brothers, the Third Syrian War, and the Battle of Ankyra (246–241 BC): a Re-Appraisal. In: K. Erickson (ed.), The Seleukid Empire, 281–222 BC: War within the Family. Swansea, 2018, pp. 197-252.
Doningo Gygax, M. Benefaction and rewards in the ancient Greek city: the origins of Euergetism. Cambridge, 2016.
Dreher, M. Die Herausbildung eines politischen Instruments: Die Amnestie bis zum Ende der klassischen Zeit. In: K. Harter-Uibopuu, F. Mitthof (Hg.), Vergeben und Vergessen? Amnestie in der Antike. Wien , 2013, pp. 71-94.
El-Masry, Y., Altenmüller, H., Thissen, H.-J. Das Synodaldekret von Alexandria aus dem Jahre 243 v. Chr. Hamburg, 2012.
Fuks, A. Dositheos son of Drimylos: a prosopographical note. The Journal of Juristic Papyrology, 7-8, 1953-1954, pp. 205-209.
Gabelko, O. L. Istoriya Vifinskogo tsarstva. Sankt-Peterburg, 2005. (In Russian)
Gehrke, H.-J. Geschichte des Hellenismus. München, 1990.
Grabowski, T. Ostatni Triumf Ptolemeuszy. Czwarta Wojna syryjska (221–217 p.n.e.). Kraków, 2010.
Grainger, J. D. The Syrian Wars. Leiden – Boston, 2010.
Hauben, H. L'expédition de Ptolémèe III en Orient et la sédition domestique de 245 av. J.-C. Quelques mises au point. Archiv für papyrusforschung und verwandte gebiete, Bd. 36, 1990, pp. 29-37.
Hayden, B. Price Formation and Fluctuation in Ptolemaic Egypt. PhD Dissertation. Chicago, 2018.
Hölbl, G. A History of the Ptolemaic Empire: Transl. from germ. London – New York, 2001. Huss, W. Ägypten in hellenistischer Zeit: 332-30 v.Chr. München, 2001.
Johstono, P. The Army of Ptolemaic Egypt 323 to 204 BC An Institutional and Operational History. Barnsley, 2020.
Koenen, L. The Ptolemaic King as a Religious Figure. In: A. Bulloch, E. Gruen, A. Long, A. Stewart (ed.), Images and Ideologies. Self-definition in the Hellenistic World. Berkeley – Los Angeles – Oxford, 1993, pp. 26-116.
La’da, C. Amnesty in Hellenistic Egypt. A Survey of the Sources. In : K. Harter-Uibopuu, F. Mitthof (Hg.), Vergeben und Vergessen? Amnestie in der Antike. Wien , 2013, pp. 163-209.
La’da, C. Amnesty in Pharaonic Egypt. In : K. Harter-Uibopuu, F. Mitthof (Hg.), Vergeben und Vergessen? Amnestie in der Antike. Wien , 2013, pp. 17-43.
Ladynin, I. A. Tret’ya Siriyskaya voyna i zakhvat Ptolemeyem III v Azii kul’tovykh predmetov v svedeniyakh knigi Daniila i Porfiriya Tirskogo. Antiquitas Aeterna, vyp. 2, 2007, s. 273-287. (In Russian)
Ladynin, I. A. Dinasticheskiy kul’t i eponimnoye zhrechestvo Ptolemeyev. V sb.: S. Yu. Saprykin, I. A. Ladynin (red.), «Bogi sredi lyudey»: kul’t praviteley v ellinisticheskom, post·ellinisticheskom i rimskom mire. Moskva – Sankt-Peterburg, 2016, s. 265-312. (In Russian)
Losev, A. F. Mifologiya grekov i rimlyan. Moskva, 1996. (In Russian)
Ludlow, F. M., Manning, J. G. Revolts under the Ptolemies: A Paleoclimatological Perspective. In: J. Collins, J. G. Manning (ed.), Revolt and Resistance in the Ancient Classical World and the Near East. In the Crucible of Empire. Leiden – Boston, 2016, pp. 154-171.
Manning, J. G. The Last Pharaohs. Egypt unter the Ptolemies, 305-30 BC. Princeton; Oxford, 2010.
Muccioli, F.-M. Gli epitet' ufficiali dei re ellenistici. Stuttgart, 2013.
Olbrycht, M. J. Early Arsakid Parthia (ca. 250–165 B.С.): At the Crossroads of Iranian, Hellenistic, and Central Asian History. Leiden – Boston, 2021.
Olivier, J., Lorber, C. Three Gold Coinages of Third-Century Ptolemaic Egypt. Revue belge de Numismatique et de Sigillographie, t. 159, 2013, pp. 49-150.
Van Oppen de Ruiter, B. Berenice II Euergetis. Essays in Early Hellenistic Queenship. New York, 2015.
Orrieux, C. Zenon de Caunos, parépidèmos, et le destin grec. Paris, 1985.
Paschidis, P. Between city and King. Prosopographical Studies on the Intermediaries Between the Cities of the Greek Mainland and the Aegean and the Royal Courts in the Hellenistic Period (322–190 BC). Athens, 2008.
Pfeiffer, St. ntr.wj.mnh.wj – theoi Euergetai. Das dritte Ptolemaierpaar im Kanoposdekret. Eine "ganzheitliche" Betrachtung. Egyptian museum collections around the world, Bd. 2, 2002, pp. 937-947.
Pfeiffer, St. Das Dekret von Kanopos (238 v.Chr.). Kommentar und historische Auswertung eines dreisprachigen Synodaldekretes der ägyptischen Priester zu Ehren Ptolemaios’ III. und seiner Familie. Archiv für papyrusforschung und verwandte gebiete, (Beih.), Bd. 18, 2004, pp. I-386.
Pfeiffer, St. Die Ptolemäer: im Reich der Kleopatra. Stuttgart, 2017.
Pfeiffer, St. Griechische und lateinische Inschriften zum Ptolemäerreich und zur römischen Provinz Aegyptus. 2. Aufl. Berlin – Münster, 2020.
Pfeiffer, St., Klinkott, H. Legitimizing the Foreign King in the Ptolemaic and Seleucid Empires: The Role of Local Elites and Priests. In: C. Fischer-Bovet, S. von Reden (ed), Comparing the Ptolemaic and Seleucid empires: integration, communication, and resistance. Cambridge – New York, 2021, pp. 233-261.
Prioux, E. Callimachus’ Queens. In: B. Acosta-Hughes, L. Lehnus, S. Stephens (ed.), Brill's Companion to Callimachus. Leiden, 2011, pp. 201-224.
Psoma, S. Numismatic Evidence on the Ptolemaic Involvement in Thrace During the Second Syrian War. American Journal of Numismatic, vol. 20, 2008, pp. 257-263.
Scheibeireiter, Ph. Atheniensium vetus exemplum: Zum Paradigma einer antiken Amnestie. In: K. Harter-Uibopuu, F. Mitthof (Hg.), Vergeben und Vergessen? Amnestie in der Antike. Wien, 2013, pp. 95-126.
Sewell-Lasater, T. Becoming Kleopatra: Ptolemaic Royal Marriage, Incest, and the Path to Female Rule. PhD Dissertation. Houston, 2020.
Shelton, J. Notes on the Ptolemaic Salt Tax under Ptolemy III. Zeitschrift für papyrologie und epigraphik, Bd. 71, 1988, pp. 133-136.
Smith, H. A Note on Amnesty. The journal of egyptian archaeology, vol. 54, 1968, pp. 209-214.
Surikov, I. Ye. Ocherki ob istoriopisanii v klassicheskoy Gretsii. Moskva, 2011. (In Russian)
Thiers, Ch. Égyptiens et Grecs au service des cultes indigènes. Un aspect de l’évergétisme en Égypte lagide. In: M. Molin (dir), Les régulations sociales dans l'Antiquité. Actes du colloque d’Angers 23-24 mai 2003. Rennes, 2006, pp. 275-301.
Thissen, H.-J. Studien zum Raphiadekret. Meisenheim am Glan, 1966.
Volkmann, H. Der Herrscherkult der Ptolemäer in phoenikischen inschriften und sein Beitrag zur Hellenisirung von Kypros. Historia, Vol. 5, 1956, pp. 448-455.
Zelinskyi, A. L. Aleksandriys'ki faraony ta yikhni piddani. Zmitsnennya vlady pershykh Ptolemeyiv. Kyiv, 2010. (In Ukrainian)
Zelinskyi, A. L. Golod v Egipte pri Ptolemeye ІІІ Evergete: peresmotr datirovki i istochnikovoy bazy. Vostok [Orient], 2020, no. 3, s. 65-73. (In Russian)
Zelinskyi, A. L. Prinyatiye Ptolemeyem III epiklezy «Everget» v svete t. n. Aleksandriyskogo sinodal’nogo dekreta. U zb.: Problemy istoriyi ta arkheolohiyi Ukrayiny. Tezy dopovidey XII mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi (lystopad 2020 roku). Kharkiv, 2020, s. 35. (In Russian)
Zelinskyi, A. L. Vid basylevsiv-faraoniv do faraoniv-basylevsiv: pershi 100 rokiv ptolemeyivs'koyi monarkhiyi. Vinnytsya – Kyiv, 2020. (In Ukrainian)
Zelinskyi, A. L. Antiokh II i Rodos vo vremya II Siriyskoy voyny: vozmozhnaya tsel’ voyennogo al’yansa. Starodavnie Prychornomoria [The Ancient Black Sea region], vyp. XIII, s. 158-164. (In Russian)
Авторське право (c) 2023 Андрій Зелінський
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
