Українська освіта у воєнний час: виклики та проблеми

Анотація

У статті представлено огляд найгостріших проблем та викликів, які постали перед системою української освіти з 24 лютого 2022 р. внаслідок російської агресії. На певний час навчання дітей та молоді взагалі відійшло на другий план, оскільки пріоритетним стало питання виживання. Значна частина українських дітей, особливо переселенців та біженців, змушені були пропустити навчання у весняному семестрі. Однак, попри продовження бойових дій, освітяни героїчно забезпечують освіту дітям навіть з укриття. Найголовніша проблема, що постала перед шкільною освітою, — це її перехід від сфери впливу держави до громадянського чи особистого сектору. Освіта дитини та її якість тепер передусім залежать від батьків, їхніх зусиль та переконаності в необхідності навчання. Недостатній рівень державного фінансування негативно впливає на всю систему освіти, що призводить до зменшення кількості вчителів, відсутності нових навчальних програм, нестачі надрукованих підручників та навчальних матеріалів тощо. Погіршення рівня освіти відбувається і через онлайн-формат, який здебільшого передбачає самоосвіту та самоорганізацію учнів. Учні втрачають мотивацію, а інколи (особливо учні початкових класів) взагалі не розуміють і не здатні сприймати навчання. Війна ще не завершена, і українські діти та молодь продовжують жити в постійній психологічній напрузі, з глибокими психічними травмами і страхами, спричиненими війною. Серйозним викликом для всіх освітян та учнів стала неможливість проводити повноцінні онлайн-заняття через планові та аварійні вимкнення світла, що можуть тривати багато годин поспіль. Водночас відбувається пошук формату відбудови та напрямів реформування української системи освіти. Ведеться активне обговорення шляхів розв’язання проблем української системи освіти як на міжнародному (Міжнародна конференція з відновлення України, Швейцарія – URC 2022), так і на загальнонаціональному рівні.