До питання про доцільність періодичного перевидання перекладів творів античних авторів сучасними мовами
Анотація
В статті йдеться про доцільність періодичного перевидання творів античних авторів сучасними мовами. На думку автора, необхідність видання нових перекладів творів давніх авторів виникає не тільки внаслідок того, що раніше видані переклади стають бібліографічною рідкістю, але й тому, що розвиток дослідження давньої історії може ставити під сумнів правильність перекладу деяких термінів з латини або давньогрецької сучасними мовами у цих перекладах. Для обґрунтування цієї тези автор статті критично аналізує переклади російською, англійською, українською тих фрагментів текстів «Життєпису дванадцяти цезарів» Светонія Транквілла та «Анналів» Корнелія Таціта, в яких міститься інформація про зміст так званого breviarium totius imperii, записаного імператором Августом незадовго до його смерті. При цьому його увага зосереджується на трактовці перекладачами таких термінів як fiscus, tributum, vectigal. Автор вказує на те, що в новітній історіографії висловлюються заперечення проти перенесення сучасного розуміння організації управління державними фінансами на характеристику фінансового господарства давніх римлян. Тому деякі сучасні історики категорично спростовують тезу авторів перекладів текстів зазначених творів Светонія Транквілла та Корнелія Таціта про те, що вже за часів правління імператора Октавіана Августа в Римській імперії поряд зі старою сенатською скарбницею (ерарієм) була створена окрема імператорська казна (fiscus). Спираючись на вивчення сучасними антикознавцями питання щодо основ поділу податків, які збирались в римській державі в період правління перших імператорів, автор статті стверджує, що трактовка перекладачами термінів tributum та vectigal веде до помилкового поділу податків, які збирались з населення держави, на прямі та непрямі. Ці міркування приводять автора статті до висновку про доцільність періодичного перевидання оновлених перекладів творів не тільки Светонія та Таціта, а й інших давніх авторів.
Завантаження
Посилання
Rostovtsev, M. I. Istoriia gosudarstvennogo otkupa v Rimskoi imperii (ot Avgusta do Diokletiana). Moskva, 1899. (In Russian)
Svetonii Trankvill, G. Zhizn' dvenadtsati tsezarei. Per. s lat. D. P. Konchalovskogo. Moskva, 1933 (In Russian).
Svetonii Trankvill, G. Zhizn' dvenadtsati tsezarei. Per. s lat. M. L. Gasparova. Moskva, 1993. (In Russian)
Svetonii Trankvill, G. Zhyttiepysy dvanadtsiaty tsezariv. Perekl. z lat. P. Sodomory. Lviv, 2012 (In Ukrainian).
Sergeev, I. P. Ocherk istorii finansovogo hoziaistva drevnikh rimlian. Khar'kov, 2021 (In Russian).
Tatsit Kornelij P. Annaly. Per. s lat. A. S. Bobovicha. V: Kornelij Tatsit. Soch. v 2-kh t. T. 1. Leningrad, 1969, s. 7-326 (In Russian).
Tatsit Kornelij. Annaly. Z chasu vidhodu bozhestvennoho Avhusta. Perekl. z lat. O. I. Kysliuka. Kyiv, 2013 (In Ukrainian).
The Annals of Tacitus. Vol. I. Books I–VI. Edited with Introduction and Notes by H. Furntaux. Oxford, 1884.
Brunt, P. A. The “Fiscus” and its Development. Journal of Roman Studies, vol. 56, 1966, pp. 75-91.
P. Cornelii Taciti Annalium liber primus. In Classical Latin Texts, https://latin.packhum.org/loc/1351/5/0#10. Accessed: 28 Sept. 2021.
Corbier, M. Coinage and taxation: the state’s point of view, A. D. 193–337. In: A. Bowman, P. Garnsey, A. Cameron (eds). The Cambridge Ancient History. 2nd ed. Vol. XII: The Crisis of Empire, A.D. 193–337. Cambridge, 2008, pp. 327-392.
Eck, W. Res gestae divi Augusti – Die Konigin der Inschriften. In: Der Erste. Augustus und der Beginn einer neuen Epoche, hg. J. Baltrusch, Chr. Wendt. Darmstadt, 2016, S. 17-30.
Games, B. Two Edicts in the Annales of Tacitus, https://www.academia.edu/23097124/Two_Edicts_in_the_Annales_of_Tacitus. Accessed: 28 Sept. 2021.
Günther S. Taxation in the Greco-Roman World: The Roman Principate, http://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780199935390.001.0001/oxfordhb-9780199935390-e-38. Accessed: 28 Sept. 2021.
Jones, A. H. M. The Aerarium and the Fiscus. Journal of Roman Studies, vol. 40, 1950, pp. 22-29.
Kritzinger, P. Das römische Zollsystem bis in das 3. Jh. n. Chr. In: P. Kritzinger, F. Schleicher, T. Stickler (eds). Studien zum römischen Zollwesen. Duisburg, 2015, s. 11-55.
Kritzinger, P. Das römische Steuersystem in der Kaiserzeit: Überlegungen zur Begrifflichkeit und zum Einzug. In: Marburger Beiträge zur antiken Handels-, Wirtschafts- und Sozialgeschichte. 2018, Bd 36, S. 89-144.
Millar, F. The Aerarium and its Officials under the Empire. Journal of Roman Studies, vol. 54, 1964, pp. 33-40.
Neessen, L. Untersuchungen zu den direkten Staatsabgaben der römischen Kaiserzeit (27 v. Chr.–284 n. Chr.). Bonn, 1980.
Schmall, S. Patrimonium und Fiscus. Studien zur kaiserlichen Domänen und Finanzverwaltung von Augustus bis Mitte des 3. Jahrhunderts n. Chr. Inaugural-Dissertation zur Erlangung der Doktorwürde der Philosophischen Fakultät der Rheinischen Friedrich-Wilhelms-Universität zu Bonn vorgelegt. Bonn, 2011.
Speidel, M. A. Augustus’ militärische Neuordnung und ihr Beitrag zum Erfolg des Imperium Romanum. Zu Heer und Reichskonzept In: M. A. Speidel, Heer und Herrschaft im Römischen Reich der Hohen Kaiserzeit. Stuttgart, 2009, S. 19–51.
Suetonius. De vita Caesarum (The Texts on Lacus Curtius). The Latin texts are those reproduced in the Loeb Classical Library edition, with an English translation by J. C. Rolfe. London, 1913 1914.
Tacitus. The Annals. In: Tacitus. Historical Works. Vol. 1. Translated by A. Murphy. London and Toronto, 1908.
Tacitus. The Annals. In Loeb Classical Library edition of Tacitus. Vol. III. Latin texts and facing English translation. Translated by J. Jackson. Harvard, 1931.
Temin, P. The Roman market economy. Princeton and Oxford, 2013, https://track3.mixtape.moe/jtsqry.pdf. Accessed: 28 Sept. 2021.
Wylene, A. J. Desperately Seeking Acilius: The Origins and Consequences of an Influential Manuscript Error. In: Academia Letters, 2021, pp. 1-5.
Авторське право (c) 2021 Іван Сергєєв
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
