Херсонеська «казарма»: велика міська садиба I–III ст. н. е.

Анотація

У 1993–1999 рр. об’єднана експедиція Харківського державного університету й Національного заповідника «Херсонес Таврійський» вела дослідження «казарми» — великого архітектурно-археологічного комплексу херсонеського городища. Комплекс споруд та інших об’єктів «казарми» загальною площею понад 500 кв. м розташований поблизу міських воріт IV ст. до н. е. і XVI куртини оборонних стін. У перших століттях н.е. на площі «казарми» виник і успішно функціонував великий виробничо-господарський і житловий комплекс. На місці ділянки «Центр казарми» і приміщення 38 був розташований атріум. У північній і східній частині «казарми» на місці середньовічних приміщень були виробничі об’єкти. У римський час на місці приміщень 35 й 36 в скелі вирубано дві цистерни, улаштовано давильний майданчик з великим важільним каменем. Отже, будівельні залишки, стратиграфічні особливості, а також знахідки, виявлені на ділянці приміщень 35 і 36, вказують, що в I–III ст. н.е. в північній частині «казарми» функціонувала досить потужна виноробня. У засипу цистерн виноробні виявлена надзвичайно багата колекція червонолакової кераміки I–III ст., яка в такому обсязі в комплексах херсонеського городища трапляється вкрай рідко. Знахідки ілюструють велику різноманітність керамічного посуду. Серед знахідок переважають посудини імпортного виробництва. Значний інтерес, наприклад, представляють фрагменти ойнофора з малоазійського міста Книда. Більшість аналогічних ойнофоров зі Східного Середземномор’я датовані II ст. н. е., так само, як і велика частина Книдського керамічного імпорту до Північного Причорномор’я. Окрему колекцію серед знахідок склали епіграфні та анепіграфні клейма на червонолакових тарілках. У римський час у садибі було домашнє святилище. Про це свідчать знахідки канелюрованої вапнякової колони, пошкодженої жіночої скульптури, уламків безфризового антаблементу й численних залишків поліхромної штукатурки. До рідкісних знахідок слід віднести перстень з гемою Афіни, а також витончену мініатюрну підвіску з єгипетського фаянсу, яка зображує Кибелу або Ісіду на троні. Розкопки «казарми» показують, що в перші століття н. е. відбулася істотна зміна функціонального призначення портового району Херсонеса. Серед жителів міста з’явилися численні вихідці з балканських та малоазійських провінцій Римської імперії. Зміну соціального й етнічного складу населення міста слід пов’язувати з тривалим перебуванням у міській цитаделі підрозділів римського гарнізону.