Походження й становлення образу богині Афіни в олімпійському пантеоні

Анотація

Стаття присвячена дослідженню формування образу богині Афіни як представниці олімпійського пантеону богів. Слід зауважити, що наразі дискусійними залишаються досить багато проблемних аспектів у дослідженні давньогрецької релігії та міфології. Зокрема, можна відзначити, що в історіографічній традиції більш детально розглядали сам культ богині Афіни та Панафінеї, тоді як питання про сутнісне походження її образу й теоніма досить дискусійне та менше висвітлене. Дослідження саме цих питань дозволить проаналізувати трансформацію образу богині та з’ясувати її роль і місце серед інших богів-олімпійців. На основі аналізу джерел зроблено висновок про те, що образ богині Афіни є досить давній та належить ще до часу крито-мікенської епохи. Проте сам теонім за даними лінгвістичного аналізу має індоєвропейське походження. Уже в мікенський період богиня була відома давньогрецькому населенню та на її честь називали міста. Аналіз джерельної бази дозволяє говорити про сутнісний зв’язок образу богині Афіни з мінойським Верховним жіночим божеством, зокрема йдеться про збереження зооморфних рудиментів в описі її зовнішнього вигляду та наявність одного з основних атрибутів егіди — щита з козячої шкіри. Також на Криті було виявлено статуї, що зображують богиню, яка тримає в руках змій, а в більшості грецьких міфів простежується тісний зв’язок Афіни зі зміями. Це стає більш переконливим через наявність функційної подібності між мінойським божеством та власне Афіною. Також у цій роботі здійснено архетипну характеристику образу богині, виокремлено саме такі архетипи, як: войовниця, покровителька жіночих і чоловічих ремесел та уособлення мудрості. Архетипна характеристика виконує допоміжну роль у дослідженні, оскільки завдяки цьому можна дослідити еволюцію функційної характеристики богині. Отже, можна стверджувати, що, хоча теонім і має індоєвропейські корені, витоки сутнісного походження її образу безпосередньо пов’язані з мінойською релігією.