Кілікійське намісництво Цицерона: зовнішньополітичний аспект
Анотація
Листування Марка Тулія Цицерона під час проконсульства в Кілікії дає можливість вивчити складнощі управління римськими провінціями під час кризи Республіки, передусім оцінити спроможність Риму протистояти зовнішнім загрозам. Проте специфічний жанр джерела привів до формування історіографічної традиції, яка базується на поглядах на хід подій самого автора більшості листів, тому в роботах сучасних науковців ми бачимо, як правило, повну підтримку та виправдання дій проконсула. В поодиноких дослідженнях, автори яких намагаються критично поглянути на дії Цицерона під час намісництва, заходи, які були зроблені на протидію парфянській загрозі, оцінюють негативно, але причини невдалих дій пов’язуються саме з фігурою римського намісника. На нашу думку, листування Цицерона дозволяє хоча б частково поглянути на проблему римських провінцій на Сході в цілому, абстрагуючись від постаті конкретного губернатора. Можна з високим ступенем впевненості стверджувати, що система провінційного управління Риму періоду пізньої Республіки не відповідала вимогам ефективної оборони фронтиру на Сході. Призначення намісників (проконсулів і пропреторів) залежало від занадто великої кількості випадкових чинників (як і вибори консулів і преторів), щоб на цих найважливіших посадах завжди виявлялися професійні управлінці й військові. Приклад Цицерона найбільш яскравий, але, очевидно, не єдиний. Орієнтація еліти на внутрішньополітичні цілі автоматично робила зовнішньополітичні завдання другорядними. При цьому в руках намісників перебували лише обмежені ресурси, які ефективні для поліцейських операцій на Амані, але не здатні протистояти навіть масштабному грабіжницькому рейду, не кажучи вже про велике вторгнення. Союзники, які багато десятиліть прикривали римські кордони своїми військами і територіями, переважно втратили навіть здатність контролювати власні володіння. Традиційна опора на союзних монархів не тільки позбавляла римлян військової підтримки, але й вела до дезінформації про становище на кордоні. Оперативна реакція центру на нестабільність периферії стримувалася не тільки низькими темпами передавання інформації, але й відсутністю чіткого механізму прийняття рішень у Римі. Як не дивно, Республіку рятувала відсутність реального супротивника на Сході.
Завантаження
Посилання
Blom, H. van der Cicero’s Role Models. The Political Strategy of a Newcomer. Oxford, 2010.
Correa, S. Cicero imperator: estrategias de autofiguración epistolar en el viaje a Cilicia (Cic., Att. 5. 1-15). Revista de Estudios Sociales, no. 44, 2012, pp. 48-61.
Danilov, Ye. S. Voina i razvedyvatel'naia deiatel'nost' v antichnom Rime. Iaroslavl', 2011. (In Russian)
Debevoise, N.C. A Рolitical History of Parthia. Chicago, 1938.
Engels, D. Cicéron comme proconsul en Cilicie et la guerre contre les Parthes. Revue Belge de Philologie et d'Histoire, no. 86, 2008, pp. 23-45.
Hunter, L. W. Cicero's Journey to His Province of Cilicia in 51 B.C. The Journal of Roman Studies, vol. 3, part 1, 1913, p. 73-97.
Hutchinson, G. O. Cicero's Correspondence: a Literary Study. Oxford, 1998.
Il'inskaya, L. S. Literaturnoe nasledie Tsitserona istochnik dlia izucheniia polozheniia maloaziiskikh provintsii Rima v kontse Respubliki. Vestnik drevnei istorii [Journal of Ancient History], no. 3, 1966, s. 149-163. (In Russian)
Kamienik, R. Zabiegi Cycerona o triumf i ich niepowodzenie. Acta Universitatis Wratislaviensis, no. 930, Antiquitas XIV, 1988, p. 89-98.
Leach, E. W. Cicero’s Cilician Correspondence: Space and Auctoritas. Arethusa, vol. 49, iss. 3, 2016, p. 503—523.
Lintott, A. Cicero as Evidence. A Historian's Companion. Oxford, 2008.
Liong, K. A. Cicero de re militari: a civilian perspective on military matters in the late Republic. Edinburgh, 2011.
Litovchenko, S. D. Rim i Velikaia Armeniia v kontse 50–40-kh gg. I v. do n. e. Vestnik Khar'kovskogo natsional'nogo universiteta imeni V. N. Karazina. Seriia «Istoriia» [The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: History], vyp. 35, 2003, s. 13-22. (In Russian)
Litovchenko, S. D. Velikaya Armeniia vo vremia tret'ei voiny Rima s Mitridatom VI. Drevnosti 2009 [Antiquities 2009], vyp. 8, 2009, s. 107-115. (In Russian)
Litovchenko, S. D. Tsarstvovaniye Tigrana II Velikogo v Sirii: problemy khronologii. Antichnyi mir i arkheologiia [Ancient World and Archeology], vyp. 17, 2015, s. 176-191. (In Russian)
Litovchenko, S. D. Tsitseron na Vostoke: gibel' Respubliki. V sb.: Istoriia antichnogo mira i srednevekov'ia v universitetakh Ukrainy. K 40-letiiu kafedry istorii drevnego mira i srednikh vekov KHNU imeni V. N. Karazina. Tezisy dokladov Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii (Khar'kov, 25–26 oktiabria 2018 g.). Khar'kov, 2018, s. 39–40. (In Russian)
Litovchenko, S. D. Syriam esse nostram… (Cic. Flac. 30). Pochemu Pompei prevratil gosudarstvo Selevkidov v rimskuiu provintsiiu? Drevnosti 2019 [Antiquities 2009], vyp. 17, 2019, s. 8-19. (In Russian)
Magie, D. Roman Rule in Asia Minor to the end of the third century after Christ. v. 1. Text. Princeton, New Jersey, 1950.
Marshall, A. Governors on the Move. Phoenix, vol. 20, no. 3, 1966, p. 231-246.
Mundt, F. Ciceros "Commentarioli belli Ciliciensis". Fam. 15, 4 und andere Briefe aus Kilikien. Philologus, 148, 2004, S. 255-273.
Prantl, H. Artavasdes II. — Freund oder Feind der Römer? In: Freundschaft und Gefolgschaft in den auswärtigen Beziehungen der Römer (2. Jh. v.Chr. — 1. Jh. n.Chr.), Frankfurt am Main, 2008.
Richardson, J. The administration of the empire. Cambridge Ancient History, 2nd ed., vol. IX: The Last Age of the Roman Republic, 146–43 BC. Cambridge, 1992, p. 564-598.
Rawson, E. Cicero, a Portrait. London, 1975.
Sheldon, R.M. Intelligence Activities in Ancient Rome: Trust in the Gods, but Verify. London, New York, 2005.
Sherwin-White, A. N. Roman Foreign Policy in the East: 168 B.C. to A. D. 1. London, 1984.
Sonnabend, H. Fremdenbild und Politik. Vorstellungen der Römer von Ägypten und dem Partherreich in der Späten Republik und Frühen Kaiserzeit. Frankfurt, 1986.
Tempest, K. Cicero: Politics and Persuasion in Ancient Rome. London, New York, 2011.
Thompson, L. A. Cicero's Succession - Problem in Cilicia. American Journal of Philology, vol. 86, iss. 4, 1965, p. 375–386.
Tozan, M. Cicero’nun Cilicia valiliği. The Cilician Governorship of Cicero. Cedrus, no. 4, 2016, 105-126.
Wiseman, T. P. Caesar, Pompey and Rome. Cambridge Ancient History, 2nd ed., vol. IX: The Last Age of the Roman Republic, 146–43 BC. Cambridge, 1992, p. 368-423.
Wistrand, E. Felicitas Imperatoria. Göteborg, 1987.
Авторське право (c) 2021 Сергій Литовченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
