Зовнішньополітичні орієнтири віфінського царя Зіела. У світлі нових коських написів
Анотація
Поява цієї публікації зумовлена відкриттям нового блоку написів з острову Кос, що їх опублікували у 50-му томі журналу «Chiron» Д. Боснакіс і К. Халлоф. З-поміж цих написів, датованих 243 р. до Р.Х., особливий інтерес викликають два царські листи, пов’язані з визнанням асилії коського храму бога Асклепія. Перший з них належить цареві Віфінії Зіелу, другий — селевкідській цариці Лаодіці І, матері Селевка ІІ й Антіоха Гієракса. Комплексний аналіз змісту цих документів спонукає до перегляду наших уявлень про зовнішньополітичні пріоритети царя Зіела, починаючи з другої половини 240-х рр. до Р.Х. На підставі вже відомого більш раннього листа Зіела Віфінського до громадян Косу (IG XII, 4, 1, 209), поєднаного зі змістом пасажу Хроніки Євсевія Кесарійського (Euseb. Chron. Schoene, I, 251), значна кількість сучасних дослідниківдоходила висновку стосовно існування тривалого союзу між зазначеним віфінським царем і володарем держави Птолемеїв — Птолемеєм ІІІ Евергетом. На їхню думку, цей союз, утворений на початку другої половини 240-х рр. до Р.Х., проіснував як мінімум до середини 230-х рр. до Р.Х. Натомість, з огляду на спостереження, що їх зробили на підставі нових царських листів Д. Боснакіс, К. Халлоф і автор цієї публікації, можна говорити лише про дуже нетривалий характер політичного альянсу між Зіелом і Птолемеєм ІІІ. Невдовзі після угоди Зіел повернувся на звичну для себе селевкідську політичну орбіту. Такий висновок випливає з огляду на відсутність згадок про Птолемея ІІІ в новому листі віфінського царя у поєднанні з вказівками на контакти між останнім і відверто ворожою до Евергета Лаодікою І. Імовірно, цей крок Зіела був продиктований відсутністю реальної військово-політичної підтримки з боку олександрійського володаря. Факт розриву короткочасних відносин між Зіелом і Птолемеєм ІІІ разом зі свідченнями відомих нам джерел дозволяє говорити про незмінність подальшого перебування віфінського царя у сфері впливу Селевкідів.
Завантаження
Посилання
Balakhvancev, A. S. Politicheskaia istoriia rannei Parfii. Moskva, 2017. (In Russian)
Bengtson, H. Randbemerkungen zu den koischen Asylieurkunden. Historia, Bd. 3, 1955, pp. 456-463.
Berzon, E. M., Gabelko, O. L. Metonomasiia kak sredstvo dinasticheskoi politiki v ellinisticheskom mire. Vestnik drevnei istorii [Journal of Ancient History], № 2, 2018, s. 234-256. (In Russian)
Beyer-Rotthoff, B. Untersuchungen zur Aussenpolitik Ptolemaios' III. Bonn, 1993.
Bosnakis, D. Asklepieion and Physicians. A Preferential Tool of Koan Diplomacy. In: N. Stampolidis, Y. Tassoulas (eds), Hygieia: Health, Illness, Treatment from Homer to Galen. Athens, 2014. pp. 60-75.
Bosnakis, D., Hallof, K. Alte und neue Inschriften aus Kos VI. Chiron, Bd. 50, 2020, pp. 287-326.
Buraselis, K. Some remarks on the Koan Asylia (242 B.C.) against its International Background. In: K. Höghammar (ed), The Hellenistic Polis of Kos. State, Economy and Culture. Uppsala, 2004, pp. 15-20.
Carlsson, S. Hellenistic Democracies: Freedom, Independence and Political Procedure in Some East Greek City-States. Stuttgart, 2010.
Chambers, M. The First Regnal Year of Antigonus Gonatas. The American Journal of Philology, No. 4, 1954, pp. 385-394.
Chaniotis, A. Conflicting Authorities. Asylia between Secular and Divine Law in the Classical and Hellenistic Poleis. Kernos, Vol. 9, 1996, pp. 65-86.
Chrubasik, B. Kings and Usurpers in the Seleukid Empire. The Men who would be King. Oxford, 2016.
Coşkun, A. Laodike I, Berenike Phernophoros, Dynastic Murders, and the Outbreak of the uThird Syrian War (253–246 BC). In: A. Coşkun, A. McAuley (Eds), Seleukid Royal Women: Creation, Representation and Distortion of Hellenistic Queenship in the Seleukid Empire. Stuttgart, 2016. pp. 107-134.
Coşkun, A. The war of Brothers, the Third Syrian War, and the Battle of Ankyra (246-241 BC): a Re-Appraisal. In: K. Erickson (ed.), The Seleukid Empire, 281-222 BC: War within the Family. Swansea, 2018. pp. 197-252.
Coşkun, A. The Chronology of the Asylia Dossier from Kos Revisited in Light of Some Recent Epigraphic Discoveries. Philia, Vol. 7, 2021, pp. 29-46.
D'Agostini, M. The Shade of Andromache: Laodike of Sardis between Homer and Polybios. Ancient history bulletin, № 1/2 (28), 2014, pp. 37-60.
D'Agostini, M. The Multicultural Ties of the Mithridatids: Sources, Tradition and Promotional Image of the Dynasty of Pontus in 4th-3rd centuries B.C., With an appendix on The Earliest Issues of Pontic Coins and Laodice III’s Dowry. Aevum, F. 1 (90), 2016, pp. 83-96.
D'Agostini, M. Representation and agency of royal women in Hellenistic dynastic crises. The case of Berenike and Laodike I. In: A. Bielman-Sanchez, I. Cogitore, A. Kolb (eds), Femmes influentes dans le monde hellénistique et à Rome. IIIe siècle avant J.-C. Grenoble, 2016, pp. 35-59.
D'Agostini, M. Antioco II, Laodice I e il network matrimoniale anatolico. Rivista di Diritto Ellenico, Vol. VIII, 2018, pp. 21-42.
D'Agostini, M. Seleukid marriage alliances. In: E.D. Carney, S. Müller (Eds), The Routledge Companion to Women and Monarchy in the Ancient Mediterranean World. London – New York, 2021. Pp. 198-209.
Dodd, R. Coinage and Conflict: The Manipulation of Seleucid Political Imagery: diss. PhD. / University of Glasgow. Glasgow, 2009.
Erickson, K. The Early Seleukids, their Gods and their Coins. London – New York, 2019.
Gabelko, O. L. Istoriia Vifinskogo tsarstva. Sankt-Peterburg, 2005. (In Russian)
Gabelko, O. The Dynastic History of the Hellenistic Monarchies of Asia Minor According to the Chronography of George Synkellos. In: J. Højte (ed), Mithridates VI and the Pontic Kingdom. Aarhus, 2009. pp. 47-61.
Gabelko, O. L. Eshche raz o reskripte «neizvestnogo tsaria» iz arkhiva kosskogo khrama Asklepiia. 1. Kritika «bosporskoy versii". V sb.: D. V. Zhuravlev, O. L. Gabelko (red), S Mitridata duet veter. Bospor i Prichernomor'e v antichnosti. K 70-letiiu V.P. Tolstikova. Moskva, 2015. s. 126-134. (In Russian)
Gabelko, O. L., Kuz'min, Yu. N. Matrimonial’naia politika Demetriia II Makedonskogo: novye resheniia starykh problem. Vestnik drevnei istorii [Journal of Ancient History], № 1, 2008, ss. 141-164. (In Russian)
Geisau, V. Preieteios. Pauly — Wissowa Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft, Bd. XXII, 1954, pp. 1831-1836.
Grabowski, T. Achaeus, the Ptolemies and the Fourth Syrian War. Electrum, Vol. 18, 2010, pp. 115-124.
Grainger, J. D. The Syrian Wars. Leiden – Boston, 2010.
Grainger, J. D. The Galatians: Celtic Invaders of Greece and Asia Minor. Barnsley – Philadelphia, 2020.
Habicht, Ch. Ziaelas, König von Bithynien. Pauly — Wissowa Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft, Bd. XVIX, 1972, Sp. 387-397.
Hatzopoulos, M. Macedonian institutions under the kings: in II vol. Vol. I. Athens, 1996.
Hatzopoulos, M. Quatre nouveaux décrets macédoniens: géographie historique et institutions. Revue des études grecques, no. 1 (134), 2021, pp. 199-213.
Herzog, R. Griechische Königsbriefe. Hermes, Bd. 65, 1930, S. 463-471.
Herzog, R., Klaffenbach, G. Asylieurkunden aus Kos. Berlin, 1952.
Höghammar, k. International Networks of an Island Port in the Hellenistic Period—the Case of Kos. Boreas, Vol. 34, 2016, pp. 95-165.
Huss, W. Untersuchungen zur Aussenpolitik Ptolemaios IV. München, 1976.
Huss, W. Ägypten in hellenistischer Zeit: 332-30 v.Chr. München, 2001.
Karttunen, K. Laodike (II). Der neue Pauly Enzyklopädie der Antike, Bd. VI, 1999,S. 1128-1131.
Knäpper, K. Hieros kai Asylos. Territoriale Asylie im Hellenismus in ihrem historischen Kontext. Stuttgart, 2018.
Kuz'min, Yu. N. Selevkidskii iakor' v Patarakh. Mnemon, № 1 (18), 2018, s. 363-372. (In Russian)
Кузьмин, Ю. Н. Селевкидский якорь в Патарах. Мнемон, № 1 (18), 2018, с. 363-372.
Kuz’min, Yu. N. «Novye» i «starye» dekrety makedonskikh polisov po povodu asilii sviatilishcha Asklepiya na Kose. Problemy istorii, filologii, kul'tury [Journal of Historical, Philological and Cultural Studies], № 4, 2021, s. 215-236. (In Russian)
Mari, M. Citta vecchie e nuove. In: M. Mari (ed), L’eta ellenistica: Societe, politica, cultura. Roma, 2019, pp. 173-210.
Mari, M. Quando il mondo parlava Greco. In: M. Mari (ed), L’eta ellenistica: Societe, politica, cultura. Roma, 2019, pp. 15-46.
Nelson, E. D. Coan Asylia: Small-State Diplomacy and the Hippocratic Legend. In: F. De Angelis (ed), Regionalism and Globalism in Antiquity. Exploring Their Limits. Leuven – Paris – Walpole (Ma), 2013, pp. 247-266.
Olbrycht, M. J. Early Arsakid Parthia (ca. 250-165 B.c.): At the Crossroads of Iranian, Hellenistic, and Central Asian History. Leiden – Boston, 2021.
Ogden, D. Polygamy, Prostitutes and Death. The Hellenistic Dynasties. London – Swansea, 1999.
Ogden, D. The legend of Seleucus. Kingship, Narrative and Mythmaking in Ancient World. Cambridge, 2017.
Paganoni, E. Forging the Crown. A History of the Kingdom of Bithynia from its Origin to Prusias I. Roma – Bristol (CT), 2019.
Paschidis, P. Between city and King. Prosopographical Studies on the Intermediaries Between the Cities of the Greek Mainland and the Aegean and the Royal Courts in the Hellenistic Period (322-190 BC). Athens, 2008.
Ramsey, G. Seleukid Land and Native Populations: Laodike II and the Competition for Power in Asia Minor and Babylonia. In: R. Oetjen (ed), New Perspectives in Seleucid History, Archaeology and Numismatics. Studies in Honor of Getzel M. Cohen. Berlin – Boston, 2020. pp. 243-263.
Raynor, B. Theorodokoi, Asylia, and the Macedonian Cities. Greek, Roman and Byzantine Studies, Vol. 56, 2016, pp. 225-262.
Rea, J. R. A New Bithynian Month List. Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik, Bd. 90, 1992, pp. 289-291.
Rigsby, K. J. Asylia. Territorial Inviolability in the Hellenistic World. Berkeley – Los Angeles – London, 1996.
Rigsby, K. J. Theoroi for the Koan Asklepieia. In: K. Höghammer (ed.), The Hellenistic Polis of Kos: State, Economy and Culture. Uppsala, 2004. Pp. 9-14.
Rutherford, I. State Pilgrims and Sacred Observers in Ancient Greece: A Study of Theorid and Theoroi. Cambridge, 2013.
Schottky, M. Ziaelas. Der neue Pauly Enzyklopädie der Antike, Bd. XII, T. 2, 2002, S. 795.
Sherwin-White, S. M. Ancient Cos: An Historical Study from the Dorian Settlement to the Imperial Period. Göttingen, 1978.
Virgilio, B. Lancia, diadema e porpora. Il re e la regalità ellenistica. 2do ed. Pisa, 2003.
Walbank, F. A historical commentary on Polybius: in III vol. Vol. I. Oxford, 1957.
Will, É. Histoire politique du monde hellénistique (323–30 av. J.-C.): in 2 t. T. 1. 2nd éd. Nancy, 1979.
Wöss, F. Das Asylwesen Ägyptens in der Ptolemäerzeit und die spätere Entwicklung. München, 1923.
Zelinskyi, A. L. Vid basylevsiv-faraoniv do faraoniv-basylevsiv: pershi 100 rokiv ptolemeivs'koi monarkhii. Vinnytsia – Kyiv, 2020. (In Ukrainian)
Zhigunin, V. D. Mezhdunarodnye otnosheniia ellinisticheskikh gosudarstv v 280–220 gg. do n.e. Kazan', 1980. (In Russian)
Авторське право (c) 2021 Андрій Зелінський
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).