Особливості сприйняття міста Харків студентською молоддю (за матеріалами анкетування)
Анотація
У статті розглянуто результати анкетування студентів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна в межах проєкту «Практики самопрезентації міста в індустріальну та постіндустріальну добу». Було опитано 202 студенти історичного та філологічного факультетів, факультету математики і інформатики. Респондентам пропонували спеціальний опитувальник із 12 «закритих» та «відкритих» питань. «Закриті» питання дозволили визначити кількісні показники вподобань молоді Харкова стосовно об’єктів, споруд, підприємств, установ, пам’ятників, виробів, пісень, які, на їхню думку, формують «обличчя» міста. Тоді як «відкриті» надали респондентам можливість запропонувати той чи той конкретний варіант, висловити свою точку зору з будь-якого питання. Для аналізу результатів анкетування була побудована реляційна система управління базами даних (РСУБД) у програмі Microsoft Office Access 2013, в яку заносилися уніфіковані відповіді учасників опитування. Інтерпретування результатів базувалося на концепції стилю життя французького соціолога П. Бурдьє та теорії стилів життя, що її висунув німецький історик М. Дінгес. Отже, завдяки проведеному анкетуванню, по-перше, було ідентифіковано конкретні об’єкти, споруди, підприємства, установи, пам’ятники, товари та вироби, які, на думку респондентів, є «обличчям» Харкова. По-друге, було виявлено особливості сприйняття Харкова студентською молоддю, зокрема вийшло визначити їхні думки щодо питання, чи можна вважати Харків типовим українським містом. Також результати дозволили встановити бачення харківського студентства архітектурних домінант, пам’ятних місць та лакун міського простору. Нарешті молодь визначила історичні особистості, які, на її думку, формують пантеон видатних уродженців та мешканців міста. Матеріали анкетування дозволяють зробити певні висновки про специфіку самопрезентації міста та взаємодію/взаємовплив мешканців і міського простору.
Завантаження
Посилання
Дингес, М. Историческая антропология и социальная история: через теорию «стиля жизни» к «культурной истории повседневности». Одиссей. Человек в истории. 2000, c. 96-124.
Филиппова, О. Язык в процессах конструирования и конституирования идентичности: представления о языке и идентичности среди харьковских студентов. Ученые записки ХГУ «НУА», № 4, 2008, с. 197-210.
Filippova, O., Giuliano, E. «Neither with Europe nor With Russia»: Tracking Views in Kharkiv. Visnyk V. N. Karazin Kharkiv National University. Series «Sociological studies of contemporary society: methodology, theory, methods», vol. 39, 2017, pp. 269-74.
Грінченко, Г., Кравченко, В., Мусієздов, О. та Титар, О. Національно-культурна ідентичність жителя «контактної зони» (за матеріалами анкетування студентів-першокурсників Харкова). Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник, вип. 8, 2006, с. 161-84.
Lynch, K. The Image of the City. Cambridge, 1960.
Мусиездов, А. Идентичность города: динамика образа Харькова в исторической ретроспективе. У зб.: Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць, вип. 15, 2009, с. 488-94.
Мусієздов, О. У пошуках регіональної ідентичності (на прикладі дослідження студентів-першокурсників харківських ВНЗ). Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, вип. 1, 2007, с. 11-21.
Мусієздов, О. Міська ідентичність у (пост)сучасному українському місті (приклад Харкова та Львова). Соціологія: теорія, метод, маркетинг, № 3, 2016, с. 94-111.
Путівник по Харкову. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. Available at:
Авторське право (c) 2020 Красько О. І.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).