Особливості сприйняття міста Харкова іноземними студентами (за даними анкетування)
Анотація
У статті проаналізовано результати анкетування іноземних студентів в м. Харків. Було опитано 182 студенти з 10 країн світу. Анкетування пройшли виключно студенти першого року навчання, проте частина респондентів має вік у діапазоні 20–25 років, що можна прирівнювати до 3–5 курсу українських студентів. На прикладі іноземних студентів Харківського національного університету досліджується міжкультурна чутливість та сприйняття іноземцями українського міста. Встановлено, що іноземні студенти мають певні знання про місто, які формуються завдяки процесу зіставлення з власним досвідом. Для іноземних студентів місто Харків передусім є студентським містом. Примітно, що студенти, які назвали місто Харків «студентським містом», переважно вважають його типовим «українським містом». Це може говорити і про їхнє сприйняття України загалом. Попри ствердну відповідь про гарну орієнтацію в місті, у більшості опитаних виникли складнощі з визначенням конкретного об’єкта чи пам’ятника, які формують певне «обличчя міста». Анкетування засвідчує їх вельми обмежене пересування містом. «Обличчям міста» вони здебільшого називають Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Вочевидь, осягнення міського простору в цих студентів відбувається досить повільно. Значна частина студентів (спираючись на досвід своєї культури) бажає спілкуватися у своєму колі та не схильна пізнавати особливості міста. Отже, залишається відкритим питання, як допомогти студентам перейти на нові рівні розуміння міста та мінімізувати «культурний шок» за допомогою залучення їх до міського простору. Дослідження специфіки сприйняття міста іноземними мешканцями є одним із варіантів дослідження міжкультурної комунікації, яка все більше визначає обличчя не лише того чи того міста, а й нашого часу.
Завантаження
Посилання
Bennett, M. The Developmental Model of Intercultural Sensitivity. 2014. Available at:
Bierwiaczonek, K., Waldzus, S. Socio-Cultural Factors as Antecedents of Cross-Cultural Adaptation in Expatriates, International Students, and Migrants: A Review. Journal of Cross-Cultural Psychology, no. 47 (6), 2016, pp. 767–817.
Бочева, Г., Бондаренко, О., Холондович, І. Іноземні студенти в Україні: освіта чи експлуатація? 2011. Available at:
Бондаренко, А. Африканські студенти у Львові: інтерв'ю з дослідницею Мішель Голдхабер. Варіанти, 2015. Available at:
Galchenko, I., Vijver, van de F. J. R. The Role of Perceived Cultural Distance in the Acculturation of Exchange Students in Russia. International Journal of Intercultural Relations, no. 31 (2), 2007, pp. 181-97.
Юркіна, В. Сповідь іноземця: як це – жити й навчатися в Україні? 2015. Available at:
Кравчук, А. Злочини та інциденти ненависті в Україні. Київ, 2018.
Лисак, О. Б. Освіта іноземців в Україні: сучасний стан, проблеми та маркетинговий погляд на шляхи їх подолання. Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 4, 2016, c. 102-7.
Матеріали Міжнародної XXIII-ї науково-практичної конференції «Викладання мов у закладах вищої освіти на сучасному етапі» (м. Харків, 6-7 червня 2019 р.). Харків.
Матеріали IV-ї Міжнародної науково-методичної конференції «Актуальні питання організації навчання іноземних студентів в Україні» (м. Тернопіль, 2-4 травня 2018 р.). Тернопіль.
Моргунова, Н. Форми та засоби соціокультурної адаптації іноземних студентів до умов навчання в Україні: практичні аспекти реалізації. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія," № 232, 2014, c. 36-9.
Ward, C., Bochner, S. and Furnham, A. The Psychology of Culture Shock. 2001. Available at:
Zhou, Y., Jindal-Snape, D., Topping, K. and Todman, J. Theoretical Models of Culture Shock and Adaptation in International Students in Higher Education. Studies in Higher Education. no. 33, 2008, pp. 63-75.
Авторське право (c) 2020 Бондаренко Г. А.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
