Велике місто як "голос" та "образ" (на матеріалах міста Дніпро)
Анотація
У статті розглядаються зміни в базових підходах у соціально-гуманітарному знанні до вивчення міста. Зокрема, ідеться про зміни в системі метафор, які лежать в основі дослідження міського простору. Головною тенденцією тут є поступовий перехід від домінування метафор «реального» простору в бік сконструйованих величин. «Уявне» та «символічне» стає невід’ємним елементом урбаністичних студій. Отже, доволі цікавими стають дослідження не так міської топографії чи реальних об’єктів / груп, що утворюють взаємопов’язані територіальні одиниці, як проблема символізації таких місць. Зокрема, у статті представлені результати дослідження образів «креативного міста», що існують у свідомості студентської молоді м. Дніпро. Зафіксовані певні розбіжності цих образів із реаліями Дніпра, які можна пояснювати двоїсто: з одного боку, молодь передусім звертає увагу на ті елементи об’єктів міського простору, які збігаються із засвоєною ними ідеологією креативності (де певні місця-символи, як, наприклад, система коворкінґів, важливі вже самим фактом свого існування); з другого, за будь-яких спроб самореалізації в такого роду креативному просторі користувач стикається із низкою суто практичних проблем, де символізація відступає на другий план. Оскільки можна відзначити й зміни в правилах символізації міського простору (від змін у цілісних описах міста до динаміки в системах топографічної номінації), цікавою проблемою стає еволюція узагальненого образу міста, інкорпорованого в свідомість містян. Одним із конкурентних проєктів тут стає дискурс, який доступний для містян завдяки виданням історико-краєзнавчої літератури (в умовах попередньої ідеологічної ситуації – максимально офіційний). У статті розглянуто динаміку символізації історії Катеринослава-Дніпропетровська-Дніпра в межах принаймні трьох проєктів: традиційного, радянського та пострадянського. Представлена логіка змін у системі подій та персонажів, за допомогою яких історія міста презентується для містян у межах кожного з проєктів.
Завантаження
Посилання
Болебрух, А. та ін. Дніпропетровськ: віхи історії. Історичний нарис. Дніпропетровськ, 2001.
Серто, М. Прогулянки містом. У зб.: К. Міщенко, С. Штретлінг (ред.), Рухливий простір. Київ, 2018, с. 192-211..
Флорида, Р. Homo Creativus: Як новий клас завойовує світ. Київ, 2018.
Хальбвакс, М. Коллективная и историческая память. Неприкосновенный запас, № 2/3, 2005, c. 9-27.
Гримич, М. Культурний ландшафт: термінологічний екскурс. У зб.: Культурний ландшафт Києва та околиць, т.1. Київ, 2017, c. 10-25.
Легеза, С. Сучасне місто як символічний простір: «місце», «знаки», «зв’язок часів» (на прикладі м. Дніпропетровська). У: О. Міхеєва та ін. Соціологія міста. Донецьк, 2010, с. 446-52.
Легеза, С. Трансформації соціальної пам’яті в історико-краєзнавчих описах міста. У: Особистість і соціальні інститути в урбанізованому суспільстві: місто Дніпро, т. 1. Дніпро, 2018, с. 162-90.
Шатров, М. Город на трех холмах. Днепропетровск, 1966.
Штретлінг, С., Міщенко, К. Передмова. У: Рухливий простір. Київ, 2018, с. 6-11.
Тьоніс, Ф. Спільнота та суспільство. Київ, 2005.
Вебер, М. Город. Москва, 2017.
Яворницкий, Д. История города Екатеринослава. Днепропетровск, 1989.
Зіммель, Г. Великі міста і духовне життя. Ї, число 29, 2003, c. 315-25.
Авторське право (c) 2020 Легеза С. В.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
