Технології баз даних у збереженні та дослідженні міської культурної спадщини
Анотація
У статті представлено огляд цифрових проєктів, що присвячені міській культурній спадщині та ґрунтуються на використанні технологій баз даних. Починаючи з 2000-х років, ці технології стали невід’ємною складовою практики збереження та дослідження міської культурної спадщини. Причини популярності технологій баз даних у досліджуваному контексті насамперед пов’язані з їх ефективними механізмами зберігання, редагування, пошуку та аналізу інформації. Системи керування базами даних, що використовуються в цифрових проєктах, забезпечують документування різних історичних джерел (писемних, візуальних, усних тощо), явищ і процесів, а також надають додаткові можливості для презентації та візуалізації одержаних результатів. Безперечно, використання технологій баз даних позитивно впливає на теорію, методи та інструменти збереження та дослідження міської культурної спадщини. Між тим використання технологій баз даних та створення за їх допомоги цифрових архівів (банків даних) не може розглядатися як самодостатнє завдання та кінцевий результат цифрових проєктів, що присвячені міській культурній спадщині. Натомість доцільність і специфіка побудови баз даних мають визначатися їхнім потенційним впливом на вирішення певних прагматичних і концептуальних завдань. Слід також враховувати, що технології баз даних зазвичай не забезпечують повного перенесення інформації із первинних джерел в електронний формат. Натомість створювані банки даних перетворюються на джерела наступного покоління. Дискусійним залишається питання щодо перспектив використання технологій баз даних для збереження та дослідження міської культурної спадщини. Зрештою, на сучасному етапі актуальним залишається не лише розширення тематичної спрямованості баз даних, але також їхнє поєднання з іншими інформаційними технологіями, наприклад: геоінформаційними системами, 3D-моделюванням, доповненою та віртуальною реальністю, візуальним сторітелінгом тощо.
Завантаження
Посилання
Бородкин, Л. И. Технологии 3D-моделирования и виртуальной реальности в проектах реконструкции исторических городских ландшафтов. Электронный научно-образовательный журнал «История», т. 11, вып. 3 (89), 2020. Available at:
Бородкин, Л. И., Гарскова, И. М. Историческая информатика: перезагрузка? Вестник Пермского университета. Серия «История», вып. 2 (16), 2011, c. 5-11.
Castelvecchi, D. Venice ‘Time Machine’ Project Suspended Amid Data Row. Nature, 25 October, 2019. Available at:
Charter on the Preservation of the Digital Heritage (Paris, 2009). UNESCO. Available at:
CityFace: Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу. Available at:
Codd, E. F. A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks. Communications of the ACM, vol. 13 (6), 1970, pp. 377-87.
Дяк, С., Склокіна, І. Дослідження, документування та популяризація історії міст в Україні: досвід Центру міської історії у Львові. Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій, № 1, 2016, с. 49-74.
Fortepan. Available at:
Fortepan Iowa. Available at:
Гарскова, И. М. Базы данных в исторических исследованиях: опыт и перспективы. В сб.: В. Н. Владимиров, И. М. Гарскова (ред.). Круг идей: базы данных в исторических исследованиях. Барнаул, 2013, с. 7-17.
Istanbul Urban Database (IUDB). Available at:
Конвенция об охране Всемирного культурного и природного наследия (Париж, 1972 г.). UNESCO. Available at:
Котлобулатова, І. Львівська база даних «Урбаністичні образи» Центру міської історії. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, вип. 1, 2008, с. 591-98.
Куликов, В. Краудсорсинг в сохранении и изучении культурного наследия. Электронный научно-образовательный журнал «История», т. 7, вып. 7 (51), 2016. Available at:
Київ Інтерактивний. Available at:
List of World Heritage in Danger. UNESCO. Available at:
Locating London’s Past. Available at:
London Lives, 1690 to 1800: Crime, Poverty and Social Policy in the Metropolis. Available at:
Международная хартия по охране исторических городов (Вашингтон, 1987 г.). ИКОМОС СПб. Available at:
Multimedia Storytelling Platform: I am Istanbul. Available at:
Münster, S., Apollonio, F. I., Bell, P., Kuroczynski, P., Di Lenardo, I, Rinaudo, F., Tamborrino, R. Digital Cultural Heritage Meets Digital Humanities. The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, vol. XLII-2/W15, 27th CIPA International Symposium «Documenting the past for a better future», 2019, pp. 813-20.
Narojczyk, K. W kierunku historii cyfrowej. Nowe możliwości – nowe wyzwania. Res Historica, no. 42, 2016, s. 329-50.
Oregon History Wayfinder. Available at:
Польська спадщина в Харкові. Available at:
Польська спадщина в Харкові в ХІХ-ХХ ст. Available at:
Посохов, С. І., Рачков, Є. С. «У пошуках обличчя міста»: про мету та завдання нового наукового проекту. У сб.: Традиційна культура в умовах глобалізації: збереження автентичності та розвиток креативних індустрій. Матеріали науково-практичної конференції (22-23 червня 2018 р., Харків). Харків, 2018, с. 318-22.
Принципи Валлетти. Креативні міста в Україні, 21 червня, 2012. Available at:
Québec Declaration on the Preservation of the Spirit of Place (Québec, 2008). UNESCO. Available at:
Recommendation on the Historic Urban Landscape (Paris, 2011). UNESCO. Available at:
Rice, B. A. Evaluation of Online Databases and Their Uses in Collection Evaluation. Library Trends, vol. 33, no. 3, 1985, pp. 297-325.
Rosenzweig, R. Scarcity or Abundance? Preserving the Past in a Digital Era. The American Historical Review, vol. 108, issue 3, 2003, pp. 735-62.
Sahle, P. Digital Humanities? Gibt’s doch gar nicht! In: C. Baum, T. Stäcker (eds). Grenzen und Möglichkeiten der Digital Humanities. Wolfenbüttel, 2015. Available at:
Schreibman, S., Siemens, R. and Unsworth, J. (eds). A Companion to Digital Humanities. Oxford, 2004.
The Dublin Core Metadata Initiative. Available at:
The Harvard Map Collection. Available at:
The Oregon Encyclopedia. Available at:
The Oregon History Project. Available at:
The Valletta Principles for the Safeguarding and Management of Historic Cities, Towns and Urban Areas (Paris, 2011). ICOMOS. Available at:
Time Machine. Available at:
Тронько, П., Верменич, Я. Історичне місто як культурна цінність і об’єкт пам’яткоохорони. Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика, вип. 15, ч. 1, 2009, с. 171-83.
UNESCO. Concept of Digital Heritage. Available at:
Van der Hoeven, A. The Mediatization of Urban Cultural Heritage: Participatory approaches to Narrating the Urban Past. In: O. Driessens, G. Bolin, A. Hepp, S. Hjarvard (eds). Dynamics of Mediatization: Institutional Change and Everyday Transformations in a Digital Age. London, 2017, pp. 293-312.
Vienna Memorandum on «World Heritage and Contemporary Architecture – Managing the Historic Urban Landscape» (Vienna, 2005). UNESCO. Available at:
Zubreczki, D. Most már telefonon is vadászhatjuk az összes Fortepan-képet. Két appal rukkolt elő az archív fotókat gyűjtő adatbázis. Index, 03 July, 2018. Available at:
Авторське право (c) 2020 Рачков Є. С.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
