Pro et сontra: дискусії про дуель у російській публіцистиці наприкінці XIX – на початку XX ст.
Анотація
У статті розглядаються дискусії про дуель як соціальний феномен, які спостерігалися у російській публіцистиці кінця XIX – початку XX ст. У значній мірі вони були ініційовані зміною дуельного законодавства у 1894 р., коли відповідно до «Правил про розгляд сварок в офіцерському середовищі» відбулась легалізація поєдинків в офіцерському середовищі, а Суд суспільства офіцерів був наділений новою функцією – розглядати «справи гідності», й на свій розсуд призначати дуель в тих чи інших конфліктних ситуаціях. Це законодавче нововведення по-різному було сприйнято суспільством. Так, М. Драгомиров критикував занадто широкі повноваження, які були надані Судові суспільства офіцерів, і бачив у новому законі дискредитацію особистої гідності, яка тепер протиставлялась колективним уявленням про правила та норми вирішення особистих конфліктів. П. Левитов і В. В. Набоков звернули увагу громадськості на те, що почастішали поєдинки серед депутатів Державної Думи. Ряд авторів (Б. Адамович, О. Кіреєв, В. Короленко, С. Недражов та інші), відстоюючи свої позиції, звертався до трагічних доль і останніх дуелей Пушкіна й Лєрмонтова, які привели до їх загибелі. Проте висновки, яких дійшли публіцисти, абсолютно протилежні. У роботах богослова і церковного історика О. Бронзова дуель розглядалася з точки зору християнських принципів моралі. Прикладом прямої дискусії виявилася робота анонімного обер-офіцера, яка була написана у відповідь на статтю О. Кіреєва. Цей «обмін думками» зафіксував соціальну несправедливість, яку було закладено в нову дуельну постанову, розмаїття несхожих точок зору щодо одного явища, а також непримиренність, з якого дискутували про дуель. Автор статті виокремлює та аналізує метафоричні вирази, основні сюжетні лінії та риторичні засоби, які були характерні для розглянутої дискусії. У висновку відзначено, що ці дискусії про поєдинок не лише чітко визначили питання про моральну правомірність дуелі та соціальний статус його учасників, але також відобразили соціальну напругу та визначили бар’єри, характерні для пізньої Російської імперії.
Завантаження
Посилання
Адамович Б. Что может в вопросах чести доказать поединок? / Б. Адамович. – СПб., 1899. – 5 с.
Бойд Б. Владимир Набоков: русские годы: Биография / Б. Бойд. – М.: Независимая газета; СПб.: Симпозиум, 2001. – 695 с.
Бронзов А. А. К вопросу о дуэли / А. А. Бронзов // Христианское чтение. – 1897. – № 12. – С. 785–804.
Бронзов А. А. «Христианское» самолюбие / А. А. Бронзов // Христианское чтение. – 1897. – № 8. – С. 239–264.
Востриков А. В. Книга о русской дуэли / А. В. Востриков. – СПб.: Азбука-классика, 2004. – 320 с.
Драгомиров М. Дуэли / М. Драгомиров. – К., 1900. – 16 с.
Иванов А. А. «Дело чести»: Депутаты Государственной думы и дуэльные скандалы (1906–1917) / А. А. Иванов. – СПб., Владимир Даль, 2018. – 634 с.
Киреев А. Письма о поединках / А. Киреев. – СПб., 1899. – 60 с.
Короленко В. Г. Русская дуэль в последние годы / В. Г. Короленко // Полное собрание сочинений в 9 т. – СПб., 1914. – Т. 4. – С. 296–302.
Левинг Ю. Антипатия с предысторией / Ю. Левинг // Новое литературное обозрение. – 2009. – № 96. – С. 154–190.
Левитов П. В. О дуэли / П. В. Левитов. – Екатеринослав, 1912. – 8 с.
Мельникова А. А. Дуэль в России в контексте языковой специфики / А. А. Мельникова // Язык и национальный характер. Взаимосвязь структуры языка и ментальности. – СПб.: Речь, 2003. – С. 277–311.
М. Э. Дуэль и честь в истинном освещении / М. Э. – СПб., 1902. – 64 с.
Набоков В. Д. Дуэль и уголовный закон / В. Д. Набоков. – СПб., 1910. – 52 с.
Недражов С. М. Три смерти преждевременного и противоестественного рода. Дуэль, легкомыслием накликанная гибель и казнь / С. М. Недражов. – СПб., 1911. – 54 с.
Полное собрание законов в Российской империи. Собр. 3-е. – СПб., 1898. – Т. 14. – 1529 с.
Против поединков. Ответ генералу Кирееву обер-офицера русской армии. – СПб., 1900. – 68 с.
Рейфман И. Ритуализованная агрессия: Дуэль в русской культуре и литературе / И. Рейфман. – М.: Новое литературное обозрение, 2002. – 336 с.
Снессарев Н. Урок инсинуации / Н. Снессарев // Новое время. – 1911. – № 12786. – С. 4–6.
Теодорович М. Ф. Дуэль и вопросы чести / М. Ф. Теодорович. – М., 1918. – 28 с.
Тургенев И. С. Отцы и дети / И. С. Тургенев // Сочинения в 12 т. – М.: Наука, 1981. – Т. 7. – С. 5–191.
Шавров В. К. Нормировка правил дуэли в законе / В. К. Шавров. – К., 1899. – 39 с.
Экштейн И. Честь в философии и праве / И. Экштейн. – СПб., 1895. – 178 с.
Sholle C. Das Duell in der Russischen Literatur / C. Sholle. – Munchen: Verlag Otto Sagner in Comission, 1977. – S. 195.
Авторське право (c) 2019 Мар’єнко М. Ю.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
