Формування монументально-меморіального простору Донецька

  • Надія Романівна Темірова Донецький національний університет імені Василя Стуса https://orcid.org/0000-0003-1918-2054
Ключові слова: меморіальний простір, монумент, пам’ятник, Донецьк, регіональна ідентичність

Анотація

Донецьк – місто, розташоване у південно-східній частині України, що почало формуватися з останньої чверті ХVІІІ ст. Протягом ХХ ст. місто Юзівка – Сталіне – Донецьк перетворилося на індустріальний центр у межах Російської імперії, а згодом – СРСР. Відповідно створювався його монументально-меморіальний простір, аналіз якого є метою цього дослідження. Задля її реалізації опрацьовано законодавчі документи, реєстри пам’яток історії та культури, статистичні дані, періодичну пресу. У статті показано, що монументальна традиція Донецька була сформована переважно за радянської доби, найінтенсивніше протягом 1950–80-х років. Пам’ятники стосувалися знакових для того часу подій – «Великої Жовтневої соціалістичної революції», «Громадянської війни», «Великої Вітчизняної війни», чимало об’єктів присвячено праці, зокрема шахтарській. Вони цілеспрямовано працювали на формування радянської ідентичності містян. Данина українській історії та культурі виявилася в пам’ятниках Т. Шевченку, І. Франку, Б. Хмельницькому. Проте їх встановлення мало формальний характер – всі ці об’єкти, окрім першого, були розміщені на периферії Донецька. Показано, що в роки незалежної України в місті встановлено півтора десятки пам’ятників, присвячених людям, життя та діяльність яких була пов’язана з Донецьком чи Донецькою областю – А. Солов’яненку, Дж. Юзу, жертвам Голокосту, воїнам-інтернаціоналістам, загиблим міліціонерам, жінці-матері, жертвам політичних репресій, жертвам Чорнобильської катастрофи, герою-рятівнику та інші. Практика зведення пам’ятників у порадянські десятиліття орієнтувалася на плекання гордості за визначних земляків, і на цій основі виникав регіональний патріотизм. При цьому пам’ятники радянської доби незмінно зберігалися поряд із новими меморіальними об’єктами, чому сприяла позиція Донецької міської ради, депутати якої неодноразово заявляли про непотрібність знесення радянських меморіалів. У процесі дослідження вийшло дійти висновку про переважно радянське наповнення монументально-меморіального простору Донецька, який і на межі ХХ–ХХІ ст. не зазнав істотних змін, що впливало на формування специфічної ідентичності, яка вкладалася в поняття місцевого, «донецького» патріотизму.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Черниш, Н., Маланчук, О. Динаміка ідентичностей мешканців Львова і Донецька: компаративний аналіз (1994-2004 pp.). Україна модерна. № 12 (2), 2007, c. 61-92.

Денисенко, Г., Денисенко, О. Меморіальний простір України у формуванні історичної пам’яті. Україна XX століття: культура, ідеологія, політика, вип. 21, 2016, с. 187-99.

Донецькі депутати сумують за тоталітаризмом. Available at: [Accessed: 12 August 2019].

Федько, А. Памятник императору Александру II в Юзовке. Архивные документы. Available at: [Accessed: 12 August 2019].

Горсовет Донецка отказался сносить советские памятники. Available at: [Accessed: 12 August 2019].

Грицак, Я. Історія двох міст. Україна модерна, № 12 (2), 2007, с. 27-60.

Кармазіна, М. С. Політичні ідентичності в сучасній Україні: міська громада Донецька. Київ, 2016.

Кульчицький, С., Якубова, Л. Триста років самотності: український Донбас у пошуках смислів і Батьківщини. Київ, 2016.

Куромія, Г. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870-1990-і роки. Київ, 2002.

Кузіна, К. В., Лихолобова, З. Г. Соціально-економічні процеси у монопрофільних шахтарських містах Донбасу (1950-1980-ті роки). Донецьк, 2010.

Кузьо, Т. Война Путина против Украины. Революция, национализм и криминалитет. Киев, 2018.

Мэр Донецка отказался сносить советские памятники. Newsland. Available at: [Accessed: 12 August 2019].

Міхеєва, О. Державна ідеологія та конструювання спільної пам’яті про минуле: організоване забуття та феномен пригадування (на прикладі пам’ятників Донецька). У зб.: Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління. Донецьк, 2006, с. 175-84.

Міхеєва, О. К. Сучасне місто у пошуках публічного простору: на прикладі Донецька. Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління: Збірник наукових праць ДонДУУ. Серія «Спеціальні та галузеві соціології», т. 14, вип. 258, 2013, с. 560-68.

Перелік пам`яток культурної спадщини місцевого значення Донецької області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Державний реєстр нерухомих пам'яток України (місцевого значення) станом на 15 березня 2016 року. Available at: [Accessed: 12 August 2019].

Пірко, В. О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел). Донецьк, 2003.

Реєстр культурного надбання Донецької області (пам’ятки історії та культури). Available at: [Accessed: 12 August 2019].

Родионов, А. В Донецке открыли памятник расколу Украины. Новости Донбасса. 11 сентября, 2009. Available at: [Accessed: 12 August 2019].

Стасюк, І. Реєстр пам’яток місцевого значення та його роль у збереженні культурної спадщини. У зб.: Історико-культурна спадщина: європейський вимір: тези Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів, 2018, с. 121-25.

Студенна-Скруква, М. Український Донбас: Обличчя регіональної ідентичності. Київ, 2014.

Симоненко, І. М. Меморіальний простір України: кризовий стан та шляхи оздоровлення. Стратегічні пріоритети, № 4 (13), 2009, с. 53-63.

Символіка. Донецька обласна державна адміністрація. Available at: [Accessed: 12 August 2019].

Указ Президента України № 250/2007 «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні». Available at: [Accessed: 12 August 2019].

Донецька обл. Українсько-канадський дослідчо-документаційний центр. Available at: [Accessed: 12 August 2019].
Опубліковано
2020-10-04
Як цитувати
Темірова, Н. (2020). Формування монументально-меморіального простору Донецька. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», (57), 175–189. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2020-57-10
Розділ
Історія / Історіографія / Джерелознавство / Археологія