Велике місто як "голос" та "образ" (на матеріалах міста Дніпро)

  • Сергій Валерійович Легеза Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0003-3767-5848
Ключові слова: урбаністичні дослідження, простір міста, символічні описи, культурний ландшафт, дискурс влади

Анотація

У статті розглядаються зміни в базових підходах у соціально-гуманітарному знанні до вивчення міста. Зокрема, ідеться про зміни в системі метафор, які лежать в основі дослідження міського простору. Головною тенденцією тут є поступовий перехід від домінування метафор «реального» простору в бік сконструйованих величин. «Уявне» та «символічне» стає невід’ємним елементом урбаністичних студій. Отже, доволі цікавими стають дослідження не так міської топографії чи реальних об’єктів / груп, що утворюють взаємопов’язані територіальні одиниці, як проблема символізації таких місць. Зокрема, у статті представлені результати дослідження образів «креативного міста», що існують у свідомості студентської молоді м. Дніпро. Зафіксовані певні розбіжності цих образів із реаліями Дніпра, які можна пояснювати двоїсто: з одного боку, молодь передусім звертає увагу на ті елементи об’єктів міського простору, які збігаються із засвоєною ними ідеологією креативності (де певні місця-символи, як, наприклад, система коворкінґів, важливі вже самим фактом свого існування); з другого, за будь-яких спроб самореалізації в такого роду креативному просторі користувач стикається із низкою суто практичних проблем, де символізація відступає на другий план. Оскільки можна відзначити й зміни в правилах символізації міського простору (від змін у цілісних описах міста до динаміки в системах топографічної номінації), цікавою проблемою стає еволюція узагальненого образу міста, інкорпорованого в свідомість містян. Одним із конкурентних проєктів тут стає дискурс, який доступний для містян завдяки виданням історико-краєзнавчої літератури (в умовах попередньої ідеологічної ситуації – максимально офіційний). У статті розглянуто динаміку символізації історії Катеринослава-Дніпропетровська-Дніпра в межах принаймні трьох проєктів: традиційного, радянського та пострадянського. Представлена логіка змін у системі подій та персонажів, за допомогою яких історія міста презентується для містян у межах кожного з проєктів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Андронова, В. Творчі індустрії в контексті зміни міського простору. У зб.: Соціологічні дискурси: матеріали ІІ Міжвузівської наукової конференції молодих учених (м. Дніпро, 12 грудня 2018 року). Дніпро, 2018, с. 3-8.

Болебрух, А. та ін. Дніпропетровськ: віхи історії. Історичний нарис. Дніпропетровськ, 2001.

Серто, М. Прогулянки містом. У зб.: К. Міщенко, С. Штретлінг (ред.), Рухливий простір. Київ, 2018, с. 192-211..

Флорида, Р. Homo Creativus: Як новий клас завойовує світ. Київ, 2018.

Хальбвакс, М. Коллективная и историческая память. Неприкосновенный запас, № 2/3, 2005, c. 9-27.

Гримич, М. Культурний ландшафт: термінологічний екскурс. У зб.: Культурний ландшафт Києва та околиць, т.1. Київ, 2017, c. 10-25.

Легеза, С. Сучасне місто як символічний простір: «місце», «знаки», «зв’язок часів» (на прикладі м. Дніпропетровська). У: О. Міхеєва та ін. Соціологія міста. Донецьк, 2010, с. 446-52.

Легеза, С. Трансформації соціальної пам’яті в історико-краєзнавчих описах міста. У: Особистість і соціальні інститути в урбанізованому суспільстві: місто Дніпро, т. 1. Дніпро, 2018, с. 162-90.

Шатров, М. Город на трех холмах. Днепропетровск, 1966.

Штретлінг, С., Міщенко, К. Передмова. У: Рухливий простір. Київ, 2018, с. 6-11.

Тьоніс, Ф. Спільнота та суспільство. Київ, 2005.

Вебер, М. Город. Москва, 2017.

Яворницкий, Д. История города Екатеринослава. Днепропетровск, 1989.

Зіммель, Г. Великі міста і духовне життя. Ї, число 29, 2003, c. 315-25.
Опубліковано
2020-10-04
Як цитувати
Легеза, С. (2020). Велике місто як "голос" та "образ" (на матеріалах міста Дніпро). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», (57), 58–73. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2020-57-03
Розділ
Історія / Історіографія / Джерелознавство / Археологія