Особливості динаміки хвиль тепла в окремих містах України
Анотація
Нині, коли глобальне потепління є доведеним, оцінка змін термічного режиму та його впливу на здоров’я населення стала одним з пріоритетних напрямів діяльності Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) і Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). У зв'язку з цим особливої важливості набувають дослідження екстремальних проявів в режимі температури повітря окремих регіонів. Сучасні зміни клімату супроводжуються зростанням повторюваності та інтенсивності хвиль тепла (періодів з екстремально високою температурою), через це саме хвилям тепла наразі приділяється велика увага. Крім того, очікується, що в майбутньому негативні наслідки цих змін будуть посилюватись. В роботі проведено аналіз режиму максимальної добової температури повітря за фактичними даними за періоди більше, ніж шістдесят років, і очікуваних – за 2021–2050 роки для трьох метеостанцій (Ужгород, Харків, Одеса). Для кожного дня року розраховано так званий «абсолютний поріг температури» за рекомендаціями ВМО. Визначено наявність хвиль тепла, виходячи з її дефініції, тобто період, коли максимальна добова температура повітря більше 5 послідовних днів перевищує середню максимальну температуру для даного календарного дня за основний період (1961–1990 рр.) більше, ніж на 5ºС. Виявлено хвилі тепла на основі фактичних даних і модельних рядів за сценаріями низького (RCP2.6), середнього (RCP4.5) та високого (RCP8.5) рівнів викидів парникових газів; проаналізовано їх фізико-статистичні характеристики та прогноз динаміки до 2050 року у різних регіонах України. Найменша за рік кількість хвиль тепла зафіксована на півдні країни, а максимальна тривалість хвилі тепла приблизно однакова на всіх досліджуваних станціях. На заході України спостерігається тенденція зростання кількості хвиль тепла та їх тривалості за досліджуваний період за десятиріччями, на північному сході і півдні – ці показники зазнали коливань. Виявлено, що у всіх регіонах за фактичними даними найбільшу повторюваність (82% від загальної кількості хвиль за рік) мали хвилі тепла тривалістю 6–9 днів; за даними сценарію RCP2.6 їх повторюваність максимально зменшується (до 52%) на півдні країни. За всіма використаними траєкторіями кліматичних змін найбільша кількість хвиль тепла у прийдешні тридцять років очікується на півдні України, причому з максимумом у холодну пору року (жовтень-квітень). Інтенсивність хвиль тепла холодного періоду є вищою, ніж теплого у всіх регіонах України, особливо у південних регіонах. Досліджені хвилі тепла суттєво впливають на самопочуття та смертність людей, тому отримані дані про їх показники і тенденції зміни необхідні для розробки комплексу профілактичних і захисних заходів у плані ризиків для здоров’я населення, пов’язаних з кліматом.
Завантаження
Посилання
Health effects of heat: information and recommendations for protecting public health. Key facts/WHO. https://www.who.int/globalchange/publications/heat-and-health/ru/-
Revich B.A., Maleev V.V. (2011). Climate Change and Population Health in Russia: Situation Analysis and Fore-casts. Moscow: LENAND, 208.
Shaposhnikov D.A., Revich B.A. (2018). About some approaches to calculation of health risks caused by tempera-ture waves. Health Risk Analysis, 1, 22–31. DOI: https://doi.org/10.21668/health.risk/2018.1.03
Climate change in Eastern Europe. Belarus, Moldova, Ukraine. http://archive.zoinet.org/web/sites/default/files/publications/CCEE-Ebook-.pdf.
Heatwaves: threats and responses. Series: Health and Global Environmental Change/WHO (2005), 2, 11.
Katerusha G.P., Katerusha O.V. (2015). The effects of climate change on human health. Climate change and their impact on the Ukrainian economy. Ed. Stepanenko S.M., Polyoviy A.M. Odessa: TPP, 202–256.
Slizka K.P. (2012). Definition of concept "heat wave". Geography and tourism, 22, 332–339.
Steadman R.G. (1979). The Assessment of Sultriness, Part I: A Temperature-Humidity Index Based on Human Phys-iology and Clothing Science. Journal of Applied Meteorology, 861–873.
Kleshchenko L.K. (2010). Cold and heat waves on the RF territory. Analysis of climatic changes and their conse-quences: collection of works issued by the Russian Scientific-research Institute for Hydrometeorological Infor-mation – World Data Center, 175, 76–91.
RevichB.A., Shaposhnikov D.A. (2006). Climatic conditions, air quality and mortality in Moscow in 2000-2006 // Climate, air quality and the health of population of Moscow. Ed. prof. B.A. Revich. Moscow, Adamant. 102–140.
Morozova S.V. (2014). Statistical studies of heat and cold waves in the North Western region in winter and summer (St. Petersburg as the example). Scientific messages. Meteorology, 36, 50–53.
Kuzhevskaya I. V., Polyakov D. V., Volkova M. A., Barashkova N. K. (2015). Heat Waves as Reflection of Variability of Current Climatic Conditions of Vital Activity in Tomsk Region. Human Ecology, 2, 3–9.
Snіzhko S.I., Slizka K.P. (2012). Methodology for the study of heat waves. Scientific journal of the National Peda-gogical University named after M.P. Drahomanov. Series 4: Geography and Modernity. 17(29), 2–37.
Shevchenko O.G., Snіzhko S.I. (2012). Waves of heat and the main methodological problems that arise in their study. Ukrainian Hydrometeorological Journal. 10, 57– 63.
Slizka K.P. (2014). Approaches to the study of high air temperatures in Ukraine in the context of modern climate change. Journal of Geopolitics and Ecogeodynamics of Regions. 3, 860–866.
Khomenko I.A., Derevyaga O.O. (2014). Changes in maximum air temperatures in Odessa in the context of current climate change. Bulletin of the Hydrometeorological Center of the Black and Azov Seas. 2 (17), 96–105.
Grigoryeva E.A. (2014). Heat waves in Khabarovsk and health of the population. Bulletin of the Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences. 16, 5(2), 843–846.
Klevets N.N., Melnik V.I., Komarovskaya E.V. (2015). Heat waves in Belarus. Problems of hydrometeorological support of economic activity in a changing climate. Materials of International conference. Belarusian State Uni-versity. Minsk, 233–236.
Shevchenko O.G. (2013). Research of the heat waves of the summer season observed in Kiev during the period 1911-2010. Ukrainian Hydrometeorological Journal. 12, 142–149.
European Climate Assessment & Dataset (ECAD). http://www.ecad.eu
Shevchenko O., Lee H., Snizhko S., Mayer H. (2013). Long-termanalysis of heatwaves in Ukraine. International Journal of Climatology, 33, 15,104–115. https://doi.org/10.1002/joc.3792
