https://periodicals.karazin.ua/geoeco/issue/feed Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія» 2019-07-11T16:40:08+03:00 Костянтин Аркадійович Нємець geoeco-series@karazin.ua Open Journal Systems <p>Фахове видання з геологічних і географічних наук.</p> <p>Індексується в Web of Science Core Collection.</p> <p>У Віснику розглядаються питання взаємодії суспільства і природи, раціонального використання та охорони природного середовища. Відображено результати досліджень у галузі геології, геохімії, гідрогеології, географії, екології та соціально-економічної географії.</p> <p>Для науковців, фахівців і викладачів вищих закладів освіти.</p> https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13298 Мінералогія і геохімія горючих сланців в Азербайджані: класифікація, особливості палеовивітрювання і зрілості 2019-07-11T16:00:53+03:00 Adil A. Aliyev ad_aliyev@mail.ru Orhan R. Abbasov ortal80@bk.ru Agamehdi M. Agayev agamehti.agaev@gmail.com <p>У науково-дослідній роботі широко розглянуті наземні виходи горючих сланців Шамах-Гобустанський і Апшеронського районів, а також серед викидів грязьових вулканів Азербайджану. Відповідно до поширення в породах як головних, так і мікроелементів, на підставі опублікованих матеріалів був проведений порівняльний аналіз із середніми, середньо-чорними сланцями, складом сланців Північної Америки, пост-архейськими сланцями Австралії, а також горючими сланцями Естонії, Йорданії, США та ін. На основі відомих класифікацій, розглядаються характеристики стабільності оксидів головних елементів і оцінюються ознаки зрілості. Властивості вивітрювання широко прокоментовані на підставі різних індексів, в тому числі «Індекса зміни відповідно до компонента (ІЗВК)», «Індекса хімічних змін (ІХЗ)», а також аналізами результатів діаграм, пов’язаних з елементним складом.</p> <p>У складі зразків визначено 11 мінералів 5 класів, в яких переважають силікати. Використовувана класифікаційна діаграма log SiO<sub>2</sub> / Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> і log (Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> / K<sub>2</sub>O) показує, що всі досліджені зразки відповідають сланцям.</p> <p>Співвідношення K<sub>2</sub>O / Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> підтверджує перевагу глинистих мінералів у складі горючих сланців в порівнянні з K-мінералами, включаючи K-польовий шпат. Оцінки на основі Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> / (CaO + MgO + Na<sub>2</sub>O + K<sub>2</sub>O) і Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> / K<sub>2</sub>O, SiO<sub>2</sub> / Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> підтверджують нестабільність оксидів і мінералів в зразках. Крім того, співвідношення SiO<sub>2</sub> / Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> і Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&gt; Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&gt; TiO<sub>2</sub> підтверджують незрілість і зв’язок з глинистими мінералами.</p> <p>Значення ІХЗ і діаграми залежності ІХЗ від ІЗВК, ІХЗ від Al / Na і A-CN-K, а також дослідження, пов’язані з утриманням головного оксиду, підтверджують середню і високу ступінь вивітрювання. Протоліт сланців пов’язаний з мафічними і проміжними виверженими джерелами.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13299 Горизонтальні переміщення геомас у континентальних рифтогенних геоструктурах (на прикладі Дніпровського-Донецького палеорифта). Частина 2. Структурні парагенези реїдної деформації осадового чохла 2019-07-11T16:04:05+03:00 Олексій Вацлавович Бартащук alekseybart@gmail.com Василь Григорович Суярко vgsuyarko@gmail.com <p>Інверсійним етапам структурно-речовинної еволюції континентальної земної кори притаманний регіональний масштаб прояву деформації об’ємної тектонічної течії гірських порід платформних осадових комплексів, якою зумовлені значні горизонтально-зсувні переміщення тектонічно активізованих геомас у внутрішньо-плитних грабен-рифтових геоструктурах. Зсувна динамічна деформація геомас зазвичай проявляється на заключних етапах історії геологічного розвитку таких геоструктур, тому визначає головні риси системної організації сучасної архітектури як фундаменту, так і осадових комплексів чохла. Друга частина трилогії продовжує регіональні геотектонічні дослідження пострифтових ускладнень структури осадового чохла Дніпровсько-Донецького палеорифта (ДДП), що охоплюють три головних етапи платформної тектонічної активізації. Пізньо-герцинська епоха характеризувалась формуванням крупних лінійних антиклінальних зон і солянокупольних валів на фоні загального синеклізного прогинання розташованого в межах палеорифту однойменного осадового басейну-Дніпровсько-Донецької западини. Наступна, кіммерійська епоха тектогенезу призвела до значних підкидо-насувних деформацій первинних структурних форм чохла у геодинамічній обстановці колізійного стискання, що супроводжувалось інтенсивним коробленням горизонтів осадового чохла. Структурним проявом горизонтально-зсувної тектоніки альпійської епохи в осадових комплексах є переважно горизонтальні переміщення геомас активізованих геоблоків, лінеаментів, локальних тектонічних елементів і структур вздовж динамічно сполучених кулісних доменів зсувів.</p> <p>По результатах структурно-кінематичного аналізу рисунків систем розломів (СР) верхньо-візейського осадового комплекса встановлено, що під дією природних механізмів об'ємної тектонічної течії гірських порід, в осадовому чохлі відбувались горизонтальні переміщення геомас, якими зумовлено формування поздовжніх хвиль вторинних структурних деформацій. Вперше у структурі платформного чохла Дніпровського грабена ідентифіковано характерні структурні форми зсувної деформації - локальні структури, структурно-кінематичні парагенези, лінійні і площові зони концентрації зсувних дислокацій та утворені ними субрегіональні структурні хвилі різної морфології, масштабу і кінематики, які є природними геологічними об’єктами, сформованими на інверсійних етапах історії геологічного розвитку палеорифта.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13301 Математичне моделювання акустичної і пружної анізотропії сланцевих порід-колекторів Дніпровсько-Донецької западини 2019-07-11T16:06:11+03:00 Ирина Николаевна Безродная bezin3@ukr.net Дмитрий Анатолиевич Безродный manific2@ukr.net Олеся Александровна Козионова rapakivi@ukr.net <p>Мета роботи – аналіз параметрів пружної і акустичної анізотропії при дослідженні багатокомпонентної моделі породи-колектора, яка представлена сланцем. Для вирішення поставленого завдання використовувалися методи умовних моментних функцій з використанням розрахункової схеми Морі-Танака, а також метод найменших квадратів. Розроблено методику математичного моделювання ефективних пружних постійних нетрадиційних сланцевих порід-колекторів.</p> <p>Обґрунтовано і розроблено 8 різновидів математичних моделей, що характеризують мінеральний склад, структуру пустотного простору і пружні властивості, які характерні для сланцевих порід-колекторів Дніпровсько-Донецької западини України. В основу моделей взяті попередні публікації авторів і результати петрографічних досліджень в ННІ «Інститут геології». Авторами вперше проведено аналіз пружних постійних моделей порід, компонентів акустичного тензора, параметрів лінійності і сланцеватості, стереопроєкції ізоліній вказівних поверхонь дев'яти параметрів пружної анізотропії, а також параметри Томсена. Встановлено, що за акустичними даними можливо простежити зміну структури пустотного простору породи-колектора, концентрацію породотвірних мінералів в породі. Тріщинуватість має більший вплив на структуру породи, ніж гранулярні пустоти і структура мінералів. Найбільші значення (більше 20%) мають коефіцієнти анізотропії в породах, де пустоти орієнтовані в площині перпендикулярній осі свердловини.</p> <p>При розрахунках параметрів Томсена отримані параметри пружної анізотропії, які характеризують не тільки мінеральний склад порід, але і якісно структуру пустотного простору, орієнтацію мінералів і пустот в породах. Розраховані параметри Томсена корелюють з акустичними параметрами анізотропії.</p> <p>Подібні розробленим моделі можуть бути використані при інтерпретації геофізичних даних для внесення поправок за пружну анізотропію при пошуках і розвідці складнопобудованих сланцевих порід-колекторів, а також при складанні банку даних математичних моделей порід-колекторів наведеного регіону.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13302 Дослідження мінералогічної варіативності залізистих кварцитів продуктивної товщі Петрівського родовища (з використанням діаграми Мм-Мо) 2019-07-11T16:07:54+03:00 В’ячеслав Валерійович Стеценко stesenko-74@mail.ru Валерія Валеріївна Зайченко koshkareva0427@gmail.com <p>Розглянуті мінералогічні та петрохімічні особливості руд Петрівського родовища, яке використовується для видобутку бідних магнетитових руд. Родовище входить до району Правобережних магнітних аномалій. В його геологічній будові беруть участь дві групи порід: кристалічні породи фундаменту докембрійського віку і рихлі кайнозойські відклади, які їх перекривають. Породні комплекси докембрійського віку представлені сильно метаморфізованими дислокованими породами кристалічного фундаменту архейського і нижньопротерозойського віку. Нижньопротерозойські утворення представлені інгуло-інгулецькою серією, в розрізі якої виділяють зеленоріченську, артемівську і родіонівську світи. Артемівська світа є продуктивною в межах досліджуваної території. В структурному плані родовище представляє стиснуту синкліналь, західне крило якої виклинюється, а східне простягається в північному напрямку. В зв’язку з цим об’єктом досліджень стало східне крило.</p> <p>Аутигенно-метаморфогенна зональність руд досліджувалась за допомогою хімічних аналізів, модулів магнітності М<sub>М</sub> та окисленості М<sub>О</sub> та діаграми в координатах М<sub>М</sub>-М<sub>О</sub>. В результаті, в межах східного крила Петрівської синкліналі, було виділено 8 мінералогічних різновидів руд: кварцити силікатні з магнетитом, кварцити магнетит-силікатні, кварцити силікат-магнетитові, кварцити магнетитові, кварцити магнетитові з гематитом, кварцити гематит-магнетитові, кварцити магнетит-гематитові, кварцити гематитові з магнетитом. Також встановлена закономірна зміна різновидів руд від гематитових кварцитів з магнетитом в центральних частинах до силікатних з магнетитом кварцитів на периферії. В тому ж напрямку спостерігається закономірні зміни хімічних показників Fe<sub>заг.</sub>, Fe<sub>магн</sub>. та сірки (S) від центру товщі до периферії. Однак виявлена в ході дослідження аутигенно-мінералогічна зональність продуктивної товщі родовища порушується в наслідок накладення метасоматичних процесів, обумовлених формуванням по залізистим кварцитам тіл егіринових та рибекітових метасоматитів.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13303 Перспективи довгострокової розробки Шебелинського газоконденсатного родовища в умовах відновлення запасів 2019-07-11T16:10:28+03:00 Ілля Михайлович Фик mfyk@yandex.ua Михайло Ілліч Фик mfyk@ukr.net Ілля Михайлович Фик fykiliya107@gmail.com <p>Робота спрямована на дослідження перспектив збільшення та стабілізації видобутку газу в Україні на виснажених родовищах за рахунок відновлюваних процесів щодо запасів газу. У статті розглядаються та аналізуються основні результати розробки Шебелинського ГКР з точки зору його обводнення та можливого відновлення запасів газу в покладах, що розробляються, за рахунок перетоків газу з глибоких горизонтів. Детально розглянуті всі чинники, які впливають на пластовий тиск в процесі розробки покладів. В роботі представлено аналіз водонапірної системи родовища, проведено розрахунок запасу законтурної води (замкнутої водонапірної системи), досліджено динаміку обводнення (вторгнення води в газові поклади) родовища та роль капілярних сил у сповільненні просування водного фронту. Показано, що обводнення практично не впливає на газовий режим розробки, а темпи зниження пластового тиску уповільнюється як під впливом відомих чинників, так і за рахунок перетоків газу по диз’юнктивних тектонічних порушеннях, особливо в центральній частині родовища. Обґрунтовано, що при зниженні річного видобутку газу до 1800–1900 млн. м<sup>3</sup> він буде повністю компенсований перетоками. Наведений графічний прогноз видобутку газу до 2040 р. за варіантами без компресорної і компресорної експлуатації з 2019 р. з урахуванням відновлення запасів. Розраховано, що за умови введення на Шебелинському ГКР запланованої нової компресорної станції, річний видобуток газу в період 2020–2040 рр. буде зберігатися на рівні 2,4–2,1 млрд. м<sup>3</sup>, а додатковий видобуток газу за період 2019–2036 рр. складе 6,5 млрд. м<sup>3</sup>.</p> <p>Об’єктом дослідження є Шебелинське газоконденсатне родовище. Видобуток газу та процеси підтримання пластового тиску, в тому числі за рахунок перетоків газу з глибинних горизонтів по тектонічних порушеннях.</p> <p>Предметом дослідження є аналіз та прогноз видобутку газу на перспективу за різними варіантами розробки, як компресорної так і без компресорної експлуатації родовища з урахуванням підтримання пластового тиску за рахунок відновлення запасів.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13304 Використання цифрових моделей рельєфу для детального картографування схилових ґрунтів 2019-07-11T16:15:41+03:00 Andriy Borisovich Achasov achasov.ab@gmail.com Alla Oleksandrivna Achasova alsisa971@gmail.com Arkadiy Oleksandrivich Siedov shakhmet1985@gmail.com <p>Останнім часом у світі тривають активні пошуки нових підходів до картографування ґрунтів. Традиційні методики ґрунтового картографування, які спирались переважно на результати польових обстежень, не відповідають вимогам сьогодення. Стаття присвячена питанню цифрового картографування ґрунтів на основі використання цифрових моделей рельєфу (ЦМР). На дослідному полігоні площею 5 га було проведено детальне польове ґрунтове обстеження в ході якого було закладено 7 розрізів та відібрано 56 зразків ґрунту з поверхні. За результатами БПЛА-зйомки була побудована ЦМР з просторовою роздільною здатністю 20*20 см. В дослідженнях був використаний методичний підхід до оцінки гідротермічних умов ґрунтоутворення шляхом геоінформаційного аналізу рельєфу. Для цього запропоновано використовувати коефіцієнт ксероморфності, який характеризує зміну гідротермічних умов для конкретної ділянки рельєфу порівняно з горизонтальною поверхнею. На основі ЦМР було побудовано моделі крутості схилів та їх експозиції. Надалі отримані моделі були перетворені у модель ксероморфності території, яка характеризує потенціал ґрунтоутворення досліджуваної місцевості. Аналіз даної моделі дозволив побудувати картограму потенційного вмісту органічного вуглецю в верхньому шарі ґрунтового покриву. В результаті порівняння даної картограми з картограмою фактичного вмісту органічного вуглецю була отримана кількісна оцінка ступеня деградації ґрунтового покриву та побудована детальна ґрунтова карта полігону. Отримана карта несе інформацію як про сучасний стан еродованих ґрунтів, так і про їхприродний потенціал. Встановлено, що середня втрата ґрунтами полігону органічного вуглецю внаслідок антропогенної деградації оцінюється у 5,1 кг на 1 т ґрунту.Застосування детальної карти, що побудована на вказаних методичних підходах дозволяє раціоналізувати господарське використання ґрунтів та оптимізувати заходи щодо їх реабілітації.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13305 Автотранспортна мережа Західного регіону України як чинник розвитку туристичної галузі 2019-07-11T16:21:12+03:00 Volodymyr Stefanovych Grytsevych gvsmg@ukr.net Khrystyna Yevgenivna Podvirna khrystyna.pod@gmail.com Mariana Igorivna Senkiv mariana.i.senkiv@lpnu.ua <p>У представленій статті вивчено суспільно-географічні особливості взаємного впливу автотранспортної мережі великого міжобласного регіону та туристичної галузі цього ж регіону. Охарактеризовано в розрізі восьми областей Західного регіону України мережу автомобільних шляхів за значенням (міжнародні, національні, регіональні та інші) і п’ятьма категоріями, середня обласна щільність автомобільних доріг загального користування, головні пункти та вузли автотранспортної мережі, представлена аналітична картосхема цієї мережі. Вивчено динаміку потоків іноземних туристів, а також туристів-громадян, які виїжджали за кордон у Західному регіоні Україні протягом 2000–2017&nbsp;рр. Охарактеризовано рекреаційно-туристичний потенціал Західного регіону України, що свідчить про його хорошу потенційну привабливість для залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій щодо подальшого вдосконалення транспортної та туристичної інфраструктури. Виділено специфічні для регіону види туризму, які вже отримали розвиток, а також мають великі шанси для розвитку в близькому майбутньому. Проаналізовано автотранспортну доступність видів туризму за способом пересування (автомобільний, велосипедний, пішохідний, річковий) та за метою поїздки (професійно-діловий, пізнавальний, оздоровчий, паломницький, ностальгійний, рибальський, мисливський) для усіх п’яти категорій автомобільних доріг, а також для місцевості поза дорогами. Отримані відповідності мають загальний трендовий характер і дозволяють існування винятків для окремих унікальних ситуацій. З’ясовано, що види туризму, виділені за способом пересування, можна лінійно впорядкувати відповідно до переважаючої категорії автомобільних доріг. Встановлено, що види туризму, виділені за метою поїздки, також можна лінійно впорядкувати відповідно до переважаючої категорії автомобільних доріг.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13306 Дистанційне лазерне зондування урбанізованого середовища для імплементації Концепції «Розумного Міста» 2019-07-11T16:26:34+03:00 Sergiy Vasylovych Kostrikov sergiy.kostrikov@eosda.com <p>У статті розглядається методологічна послідовність впровадження Концепції «Розумного Міста» (КРМ) - від удосконалення і подальшого розвитку її окремих теоретичних положень до визначення заходів щодо її практичної імплементації через ГІС-моделювання і просторовий аналіз міського (урбанізованого) середовища на підставі даних дистанційного лазерного зондування.</p> <p>На підставі значного літературного огляду розглядаються як запити і виклики щодо досліджень урбанізованих територій, взагалі, так і щодо КРМ, зокрема. Робляться уточнення і узагальнення окремих положень цієї концепції. Урбогеосистемний підхід подається сталою методологією, яка може суттєво додати до успішної реалізації КРМ. З точки зору цього підходу наводиться авторська дефініція категорії «Розумне Місто».</p> <p>Розроблена і подається методична послідовність робочого процесу «дистанційне зондування – лідар – ГІС» для формалізованого відтворення «розумного міського середовища». Розглядаються ГІС-інтерфейс та функціональність оригінального програмного веб-застосування із обробки лідар-даних. Зокрема, подається домашня веб-сторінка з трьома головними функціональними інструментами: Виокремлення архітектури забудов та іншої інфраструктури міста; Визначення динамічних змін у міських забудовах; Генерація топографічної поверхні міста. У якості тільки кількох із множини можливих прикладів розглядаються п’ять сценаріїв (use cases – англ.) застосування програмного забезпечення для впровадження КРМ. На завершення узагальнюються результати дослідження, робиться наголос на необхідності розробки ключового компоненту системи підтримки прийняття рішень - бази геоданих для «урбанізованого геоінформаційного простору».</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13307 Оцінка кліматичного тренду температури повітря у поверхні землі в контексті сталого розвитку (на прикладі міста Гюмрі) 2019-07-11T16:28:05+03:00 Varduhi Gurgenovna Margaryan vmargaryan@ysu.am <p>Вивчення і оцінка коливань температури повітря, особливо в умовах очікуваних змін клімату, набуває особливої актуальності і поспіху. У той же час оцінка тимчасових змін температури повітря важлива як гарантія сталого розвитку й запоруки перспективного розвитку економіки.</p> <p>Метою даної роботи є з’ясувати, проаналізувати і оцінити закономірності динаміки зміни температури повітря в місті Гюмрі.</p> <p>Для вирішення цього завдання зібрані, уточнені і проаналізовані результати фактичних спостережень за температурою повітря метеостанції Гюмрі, які зберігаються у фонді даних «Служби по гідрометеорології та активному впливу на атмосферні явища» МНС Республіки Вірменія. У процесі дослідження проаналізовано та уточнено відповідні літературні джерела, використано математико-статистичний, екстраполяційний, інтерполяційний і кореляційний методи.</p> <p>Отримано багатофакторний кореляційний зв’язок між середньою річною температурою повітря і абсолютним максимальним і мінімальним значеннями міста Гюмрі. Тісний кореляційний зв’язок отримано також між середніми річними і екстремальними значеннями температур приземного шару повітря і абсолютними максимальними і мінімальними значеннями поверхні ґрунту міста Гюмрі. Це дає можливість розрахувати значення будь-якої характеристики температури, маючи інше. Відзначимо, що взимку середні значення температури повітря мало відрізняються від середніх значень температури поверхні ґрунту. Ця різниця зростає і досягає максимуму влітку (липень-серпень).</p> <p>В результаті дослідження з’ясувалося, що згідно з фактичними даними температури повітря, в місті Гюмрі спостерігається тенденція зростання значень середніх річних і абсолютних максимальних температур повітря, а абсолютних мінімальних значень – тенденція зниження (в абсолютному значенні). Тобто, на території, що вивчається, в теплу пору року очікується зростання посушливості і осушення клімату, а в холодну пору року – пом’якшення.</p> <p>Така закономірність властива також іншим регіонам республіки. Тому необхідне здійснення комплексних заходів щодо адаптації до наслідків зміни температури повітря, а також врахувати це при розробці програм соціального, екологічного та економічного розвитку.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13308 Дослідження повторюваності катастрофічних весняних водопіль на території України 2019-07-11T16:29:28+03:00 Valeriya Anatolievna Ovcharuk valeriya.ovcharuk@gmail.com Oleg Miloslavovich Prokofiev leggg0707@gmail.com Olena Ivanivna Todorova lenochka.todorova1989@gmail.com Natalia Sergiyvna Kichuk kichuknatali@ukr.net <p>В статті представлені результати аналізу історичних даних про визначні паводки і водопілля катастрофічного характеру, оцінено їх повторюваність в історичному контексті і на сучасних даних. Показано, що як за даними вітчизняних вчених, так й за результатами оцінок міжнародних організацій (Centre for Research on the Epidemiology of Disasters, World Meteorological Organization), для території України найбільша повторюваність небезпечних природних явищ (51,9%) припадає на паводки різного походження. Проаналізовано найбільш тривалі часові ряди максимального стоку весняного водопілля на рівнинних річках України, виконано опис катастрофічних, багатоводних і маловодних водопіль. Проведений аналіз підтвердив можливість віднесення водопілля 1932 та 1970 років до категорії катастрофічних за масштабом території, які вони охоплювали – так водопілля 1932 року відмічене в басейнах Дніпра, лівобережжя Дністра, Південного Бугу та Сіверського Дінця, а 1970&nbsp;року – практично за всією територією басейну Дніпра, а також на річках Приазов’я. В цілому ж найбільш багатоводними за тривалий період спостережень, як за загальним об’ємом весняного стоку, так і за максимальними витратами води водопілля в Україні формувалися у 1932, 1942, 1947, 1956, 1960, 1963, 1970, 1971, 1978, 1979, 1980, 1986, 1988, 1994 рр., а маловодні весни припадали на 1944, 1950, 1954, 1962, 1965, 1969, 1975, 1976, 2007, 2008, 2009, 2014, 2015 рр. Аналіз тенденцій у рядах річних максимумів в умовах змін клімату показав їх неоднорідність за територією України, а саме на лівобережжі Дніпра та в басейні Сіверського Дінця спостерігається тенденція до більш ранніх дат сніготанення та проходження водопілля, в той час, коли на решті території навпаки – наявна тенденція до збільшення випадків зимових паводків замість весняних водопіль.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13309 Міське населення Волинської області: розселення та динаміка 2019-07-11T16:31:07+03:00 Tetiana Serhiivna Pavlovska pavlovska2011@gmail.com Taras Heorhiiovych Pohrebskyi taraspogrebskyi@gmail.com Gennadii Serhiiovych Golub golubgs111@gmail.com Volodymyr Ivanovych Poruchynsky poruchynsky@gmail.com <p>У статті відображено результати аналізу розселення наявного міського населення у Волинській області станом на 01.01.2017 та динаміки його чисельності упродовж 01.01.2013−01.01.2017 рр. Для цього було охарактеризовано й закартографовано просторове поширення міських населених пунктів у межах області; з’ясовано рейтинг Волинської області серед інших регіонів України за часткою кількості міських населених пунктів і часткою міських жителів; проаналізовано кількість наявного населення та його динаміку за вказаний п’ятирічний період в містах обласного підпорядкування та в інших міських населених пунктах краю; проаналізовано кількість наявного міського населення та його динаміку за вказаний час в адміністративних районах області; закартографовано й охарактеризовано просторовий розподіл частки міських жителів Волинської області в розрізі адміністративних районів; простежено динаміку урбанізаційних процесів у Волинській області упродовж зазначеного часу. Дослідження здійснено із використанням статистичних даних Головного управління статистики у Волинській області та Державної служби статистики України. Застосовано такі методи досліджень, як порівняльно-географічний, математико-статистичний, геоінформаційного моделювання (з використанням MapInfo Professional 8.0 SCP). У процесі дослідження було відмічено стабілізацію урбанізаційних процесів у Волинській області в останні роки аналізованого періоду на рівні 52,3 %. При цьому в різних містах й адміністративних районах регіону простежується різновекторна динаміка кількості міських мешканців. З’ясовано, що на чисельність міського населення та рівень урбанізації Волинської області, крім природного відтворення населення і внутрішньорегіональної міграції, вагомий вплив мають міжрегіональні та міждержавні міграційні потоки. Стабільність показника урбанізації Волинської області на фоні скорочення чисельності міського населення деяких адміністративних районів та кількості мешканців більшості міст зумовлена зниженням числа сільських жителів регіону у зв’язку із природними й міграційними процесами.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13310 Конструктивно-географічні основи управління природокористуванням на узбережжі північно-західної частини Чорного моря 2019-07-11T16:33:03+03:00 Daria Olegivna Pankratenkova dashap15041989@gmail.com <p>Статтю присвячено проблемі управління природокористуванням на узбережжі північно-західній частині Чорного моря, що виникла на основі нераціонального використання природних ресурсів. Розглянуто види антропогенного впливу і господарської діяльності (зростання населення в прибережних районах, урбанізація, забруднення вод акваторії, рекреація, рибальство, будівництво берегозахисних, портових, гідротехнічних та інших видів споруд, промисловість, сільське господарство і т.д.), що призводять до розвитку деструктивних процесів та деградації морських берегів.</p> <p>На основі аналізу існуючої законодавчої системи управління в Україні, розкрито основні причини хаотичного освоєння морського узбережжя Чорного моря. Проаналізовано діяльність прийнятої всесвітньою громадськістю та ООН концепції «Комплексного управління береговою зоною» (КУБЗ) в різних країнах світу. Головною метою концепції є розробка проектів природокористування на узбережжях, що забезпечують оптимальний баланс між природними системами та соціально-економічним розвитком. Висвітлено цілі, засади та принципи впровадження КУБЗ в Україні, яке передбачає тісну взаємодію наукової, соціально-економічної та законодавчої сфер. Встановлено, що для розробки будь-яких проектів в береговій зоні моря, необхідно мати наукове природне обґрунтування.</p> <p>Розроблені та вдосконалені конструктивно-географічні основи управління природокористуванням є універсальними й мають важливе значення для гармонізації взаємовідносин між людством і природою, шляхом зниження антропогенних навантажень не тільки в межах берегової зони північно-західної частини Чорного моря, але й Причорноморських країн і всього Світового океану в цілому. Викладені положення можуть стати основою законодавчих природоохоронних проектів.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13311 Ідентифікація змін клімату на основі досліджень антропогенної трансформації ландшафтів 2019-07-11T16:34:24+03:00 Liydmila Borisivna Polishchuk l.polischuk@physgeo.com Svitlana Ivanivna Reshetchenko swet_res@meta.ua Nadyia Ivanivna Cherkashyna n.cherka@gmail.com <p>У статті акцентовано увагу на тому, що розробка стратегії оптимального соціально-економічного розвитку регіонів потребує ідентифікації специфічних зв’язків природних, соціально-економічних утворень та масштабного за наслідками порушення функцій екосистеми планетарного рівня – біосфери. Особливо це стосується найбільш стійкого до негативного впливу людської діяльності компоненту біосфери – атмосфери та її кліматичної складової. Інформація щодо зміни їх стану має вирішальне значення, оскільки господарська діяльність впливає на природні ландшафти та визначає матеріально-енергетичні відносини в довкіллі. Це проявляється в створенні різноманіття трансформованих ландшафтів, які пов’язані з певним видом господарювання.</p> <p>Наслідком антропогенних трансформацій є зміна параметрів та характеристик компонентів природного середовища. Основними завданнями дослідження є: спостереження причинно-наслідкових зв’язків між кліматичними змінами, впливом антропогенної діяльності та реакцією на них ландшафтів; отримання показників трансформації повітряних мас в останні десятиліття; визначення причин та ареалів початкового формування та подальшого розвитку змін клімату. Аналіз стану та трансформації ландшафтів, ідентифікація факторів та потенційних антропогенних небезпек дає можливість визначити особливості змін кліматичних умов в межах Харківського регіону. Використання індикаторів спрощує інтерпретацію даних, допомагає виявити нераціональні підходи у природокористуванні та формуванні природно-господарських систем. Наведені результати вивчення низки параметрів стану кліматичних умов регіону та особливостей антропогенної трансформації ландшафтів вказують на найбільш вірогідні джерела регіональних змін клімату. Подальша прогностична оцінка цих змін забезпечить вироблення необхідних заходів та умови послідовної їх реалізації в господарській діяльності.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13312 Вирішення сучасних проблем екології шляхом гармонізації докторських програм з європейськими стандартами 2019-07-11T16:35:47+03:00 Nadiya Vasylivna Maksymenko nadezdav08@gmail.com Ganna Valeriivna Titenko titenko555@gmail.com Kateryna Bogdanivna Utkina ecointernational@karazin.ua Alla Naumivna Nekos alnekos999@gmail.com Anton Dmytrovich Shkaruba anton@mespom.eu <p>На теперішній час в Україні актуальність екологічних проблем постійно зростає. Запорукою комплексного та ефективного їх вирішення є використання сучасних підходів, що може бути виражене через гармонізацію із найкращими світовими практиками. При комплексному підході підготовка фахівці вищої кваліфікації є важливою складовою. Наразі в Україні вона здійснюється за 4 спеціальностями екологічного спрямування: 03.00.16- Екологія, 08.00.06 - Економіка природокористування та охорона навколишнього середовища, 11.00.11 - Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів та 21.06.01- Екологічна безпека. Окрім того ще у 15 спеціальностях Переліку 2011 року розглядаються певні питання екології. Проблема «розпорошення» екологічних питань по різних спеціальностях різних галузей знань не просто залишилась, а і зросла, оскільки кількість останніх збільшилась. Ця ситуація викликає у наукової спільноти занепокоєння.</p> <p>Стаття містить результати дослідження думки фахівців, що здійснюють підготовку кадрів вищої кваліфікації в Україні за спеціальностями екологічного спрямування. Мета дослідження - з’ясування проблем, що є у національній системі підготовки аспірантів за спеціальностями екологічного спрямування і захисту ними дисертацій згідно сучасних вимог, та пошук шляхів покращення цієї ситуації, спираючись на світовий досвід. Методичною основою роботи є опитування шляхом анкетування та його статистичний аналіз, проведене у рамках реалізації Проекту Erasmus+ «Комплексна докторська програма з екологічної політики, менеджменту природокористування та техноекології – INTENSE», 586471-EPP-1-2017-1-EE-EPPKA2-CBHE-JP. Отримані результати показали існування проблем організаційного і наукового характеру. Важливою проблемою названа відсутність у оновленому переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, у т .ч. докторів філософії («Перелік 2015») окремо кваліфікації з екологічних наук - PhD (Екологія). Проблемами наукового характеру названо спрощення глибини наукових досліджень, низький рівень застосування новітніх технологій, неузгодженість тематики із потребами суспільства, відсутність співставлень зі світовим досвідом дослідження тих же проблем тощо. До організаційного блоку віднесено: низьке матеріально-технічне забезпечення, відсутність можливості закордонного стажування аспірантів, низький рівень мовної підготовки, проблеми з опублікуванням у рейтингових журналах та очною презентацією дослідження на міжнародних конференціях тощо.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13313 Картографування ландшафтно-екологічних дослідженнь території дендрологічного парку ХНАУ ім. В.В. Докучаєва 2019-07-11T16:38:35+03:00 Volodymyr Mykolaiovych Opara volodimiropara2019@gmail.com Iryna Mykolaivna Buzina nezabudka120187@gmail.com Dmytro Dmytrovych Khainus dmitry.khainus@gmail.com <p>У представленій статті стисло висвітлено основні проблеми, які виникають під час проведення ландшафтно-екологічних досліджень територій. На прикладі дендрологічного парку ХНАУ ім. В.В. Докучаєва розглянуто порівняльно-екологічний метод оцінки ґрунтових умов за лісорослинним ефектом, тобто за видовим складом і продуктивністю корінних лісових рослинних угруповань. Ліс виступає як система рослинності і середовища проживання, а з екологічної точки зору – як відображення середовища, як її лісорослинний ефект. А також для обґрунтування заходів, спрямованих на вирішення актуальних ландшафтно-екологічних проблем, а саме, трансформації і забруднення природного середовища, розвитку морфодинамічних процесів. Досліджено вміст важких металів на території дендропарку, проведено ранжирування факторів, які впливають на розподіл концентрацій полютантів та визначено тип екологічної ситуації за допомогою картографічних методів. Запропоновано сучасні та екологічні методи відновлення порушених територій за допомогою фіторемедіаційних технологій, які є значно дешевшими та безпечнішим. Під час запровадження методів фіторемедіації відбувається менше вторинних забруднень, фізичний і гранулометричний склад ґрунтів не погіршується, біологічна активність не зменшується, а продуктивність утримується сталою. Дана технологія найбільш зручна для очищення помірно забруднених ґрунтів. Ґрунти, як елемент ландшафту є вагомим блоком екосистем, руйнування яких має багатовимірне значення для стабільності природного середовища. Агрогенне перетворення ґрунтів традиційно оцінювалося як прогресивне. Однак, науковий аналіз свідчить, що екстенсивне землеробство, нераціональне хімічне удобрення й фетишизація пестицидів зумовили значне зниження родючості, а подекуди й втрату, внаслідок розвитку ерозії, природного ґрунтового покриву на великих площах. Подібні процеси стимулюють ґрунтову мікрофлору до розкладання органічних забруднень і сприяють поглинанню рослиною шкідливих речовин. Ландшафтно-екологічний підхід наразі застосовують у вирішенні багатьох наукових завдань: як теоретичних, так і практичних.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/13314 Можливості вдосконалення екологічного моніторингу опадів у місті (на прикладі Луцька) 2019-07-11T16:40:08+03:00 Mykola Ananiyovych Fedoniuk m.fedoniuk@lntu.edu.ua Vitalina Volodymyrivna Fedoniuk ecolutsk@gmail.com Vasyl Volodymyrovych Ivantsiv ivv@email.ua <p>Розглянуто можливості удосконалення системи екологічного моніторингу атмосферних опадів у місті в процесі створення недержавної мережі пунктів спостереження за кількісними фізико-хімічними показниками, що характеризують динаміку їх випадання, суми, кислотність, мінералізацію. Проаналізовано сучасну організацію системи моніторингу атмосферних опадів та їх хімічного складу. Подано аналіз наукових публікацій, присвячених питанню спостережень за фізико-хімічними параметрами опадів в контексті їх впливу на екологічний стан навколишнього середовища.</p> <p>Описано результати власних спостережень за такими показниками, як кислотність, мінералізація та суми опадів у місті Луцьку. Виявлено окремі просторові та сезонні відмінності розподілу цих показників. Вказані окремі недоліки існуючої системи державного моніторингу, що здійснюється гідрометеорологічними підрозділами, і виділено критерії створення удосконаленої схеми локального моніторингу дощових вод.</p> <p>Обґрунтовуються принципи розміщення постів спостережень по відношенню до районів житлової і промислової забудови. Описано особливості програми моніторингу показника рН опадів: зокрема, вказано на необхідність врахування ряду супутніх факторів (температури дощової та талої снігової води, загальної мінералізації, тривалості випадання опадів). Розглянуто перспективи і можливості впровадження пропонованої системи моніторингу та її автоматизації. Представлені розроблені авторами карти розподілу кислотності опадів у місті Луцьку, картосхему локальної моніторингової мережі. Оцінено можливість автоматизації пунктів контролю атмосферних опадів, окреслено перспективи використання зібраної таким чином інформації для науковців, а також у практичній сфері (міські комунальні служби, транспортні служби, ремонтні підрозділи по обслуговуванню електромереж).</p> <p>Запропонована схема розміщення постів екологічного моніторингу кислотності та інших супутніх показників, що характеризують хімічний склад атмосферних опадів, була розроблена із урахуванням переважаючого напрямку надходження повітряних мас, рози вітрів, а також специфіки міської забудови та розміщення промислових зон у обласному центрі. Встановлення в межах міста відповідно обладнаних пунктів мережі екологічного моніторингу дасть змогу оперативно відстежувати та аналізувати важливі показники якості оточуючого середовища. Це сприятиме, в тому числі, і покращенню якості життя людей, що проживають в місті.</p> 2019-07-10T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement##