Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія» https://periodicals.karazin.ua/geoeco <p>Фахове видання з геологічних і географічних наук.</p> <p>Індексується в Web of Science Core Collection.</p> <p>У віснику розглядаються питання взаємодії суспільства і природи, раціонального використання та охорони природного середовища. Відображено результати досліджень у галузі геології, геохімії, гідрогеології, географії, екології та соціально-економічної географії.</p> <p>Для науковців, фахівців і викладачів вищих закладів освіти.</p> uk-UA geoeco-series@karazin.ua (Костянтин Аркадійович Нємець) chuenko@hotbox.ru (Олександр Володимирович Чуєнко) Fri, 07 Sep 2018 00:00:00 +0300 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Системна організація диз'юнктивної тектоніки консолідованого фундаменту Дніпровсько-Донецького палеорифту. Частина 3. Структурно-кінематичні параґенези тектонічної течії зон горизонтально-здвигових дислокацій https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11599 <p>Стаття є заключною частиною трилогії, що висвітлює системну організацію розломної тектоніки кристалічного фундаменту Дніпровсько-Донецького палеорифту (ДДП). При регіональних геотектонічних дослідженнях структурних рисунків розломних систем докембрійського фундаменту вперше виявлено ансамблі структур об’ємної тектонічної течії, які зумовлені здвиговими деформаціями кристалічних гірських порід і горизонтальними переміщеннями геомасивів в межах цієї рифтоґенної внутрішньоплитної геоструктури Сарматської плити.</p> <p>Встановлено, що здвигові механізми активізації регіональних систем розломів у колізійних обстановках загальноплитного горизонтального стискання є визначальним фактором вторинного деформаційного структуроутворення у лінійніх зонах горизонтально-здвигових дислокацій. Завдяки застосуванню структурно-кінематичного аналізу структурних рисунків визначено основні кінематичні механізми структурних дислокацій, які характеризуються спільними обертаннями ансамблів активізованих геоблоків, або комбінаціями різноспрямованих рухів без ротаційної складової, відрізняються за напрямками горизонтальних переміщень геомас відносно вісі простягання палеорифту, а також зумовлюють тектонічний "мегабудинаж" за рахунок зворотньо-поступальних переміщень геоблоків вздовж супряжених систем здвигів однойменної кінематики. Показано, що діагностика структурних парагенезів тектонічної течії в архітектурі фундаменту ДДП є коректною, тому доцільне широке використання виділених в його межах типових здвигових структурних рисунків та відповідаючих їм кінематичних типів структур тектонічної течії для вивчення кінематики і механізмів вторинного деформаційного структуроформування в інших давніх внутрішньоконтинентальних рифтогенних геоструктурах.</p> Олексій Вацлавович Бартащук ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11599 Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 +0200 Особливості солевідкладення у газоконденсатних свердловинах https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11600 <div>У статті розглянуті ускладнення, що виникають у процесі експлуатації газових та газоконденсатних свердловин. Увагу приділено такому виду ускладнень, як солевідкладення. Відкладання солей відбувається переважно на внутрішній по-верхні ліфтових труб і негативно впливає на видобувні можливості свердловин. Наслідком цього є зниження робочого тиску та дебіту газу і відповідно зростання затрубного тиску. Основним фактором утворення солевих відкладень є перенасичен-ня водного розчину солями різного типу та вплив гідрогеологічних умов родовища. Наведено способи, які застосовують для запобігання відкладання солей та боротьби з цим видом ускладнення. Для забезпечення стабільної експлуатації свердловин в умовах солевідкладення авторами пропонується здійснювати: аналіз параметрів роботи свердловин, проведення періодич-них аналізів води, індивідуальні виміри дебіту газу для визначення тенденції зниження видобування газу на початковій стадії відкладання солей, облаштування ліній для закачування рідини, а також розрахунок прогнозування відкладання солей за різними методиками. За результатами виконання цих заходів можливо встановити період стабільної роботи свердловин та початок виникнення ускладнень, що дозволить своєчасно застосовувати необхідні заходи.</div> Володимир Богданович Воловецький, Андрій Володимирович Гнітко, Оксана Миколаївна Щирба ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11600 Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 +0200 Методи прогнозної оцінки сприятливості геологічного середовища будівництву об’єктів підземної урбаністики https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11601 <p>Стисло окреслено перспективи освоєння підземного простору мегаполісів. Проаналізовано&nbsp;природничо-технічну систему «геоурбаністика – геологічне середовище». Представлено методику типізації геологічного середовища і градацію його сприятливості освоєнню підземного простору. Наведено результати типізації та для ділянки в Шевченківському районі Києва. Візуалізовано тематичні карти для окремих факторів впливу. Розкрито особливості методу морфологічного аналізу для оцінки ризиків розвитку підземної урбаністики, показані його можливості для прогнозної оцінки сприятливості ділянок для геобудівництва. Представлена морфологічна таблиця загальної характеристики та ризиків освоєння підземного простору. Надано аналіз визначених груп факторів. Означено методичні аспекти застосування методу Монте-Карло в геомеханіці. Доведена можливість доповнення поширеного в проектуванні інженерних об’єктів методу скінчених елементів та різних програмних комплексів його реалізації програмним інструментарієм&nbsp;методу Монте-Карло, зокрема в оцінці змінності властивостей геологічного середовища.</p> Геннадій Іванович Гайко, Іван Олександрович Матвійчук, Володимир Стефанович Білецький, Пьотр Салуга ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11601 Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 +0200 Про положення Чорноморського регіону в загальній схемі кайнозойських тектонічних рухів Східної Європи та Близького Сходу https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11605 <p>Кайнозойські рухи Східної Європи й Близького Сходу відображають глобальні тектонічні процеси. Закриття палеоокеану Тетіс відбувалося в даних регіонах шляхом причленування до південної пасивної окраїни Східної Європи мікроконтинентів Тисии й Анатолії, що насувалися своїми активними північними окраїнами в північно-західному напрямку. У результаті їхніх колізій у палеоцені в Європі сформувалися великі області ларамійської складчастості. Через конфігурацію зон колізій на південній окраїні Східної Європи сформувалася велика затока (майбутні Карпати), позбавлена ларамійських деформацій, що й заповнювалась крейдовим і палеогеновим флішем. У міоцені загальний напрямок тектонічного руху Європи змінився на північно-східний, що пов'язане з розкриттям Атлантики. Це сформувало аттичну гірничо-складчасту споруду Карпат і ускладнило структуру інших регіонів України. При цьому триваюче закриття Східно-Середземноморського басейну із субдукцією важкої океанічної плити під Критсько-Еладську континентальну окраїну призвело до відрифтування Анатолії від південної окраїни Євразії в протилежному, південно-західному напрямку. Це призвело до розкриття Чорноморського басейну як тилового спредингового окраїнного моря між плитами, що протилежно рухаються. Результати представлені у вигляді палеотектонічних схем. Показано гарний збіг структурно-геологічних спостережень із сейсмологічними даними, регіональним геологічним матеріалом і глобальними моделями.</p> Сергей Владимирович Горяйнов ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11605 Sun, 04 Nov 2018 00:00:00 +0200 Пластові води Бориславського нафтопромислового району як джерело йоду та брому https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11606 <div> <p>Описано цікаві історичні факти використання йоду та брому. Розглянуто важливість йоду для життя та господарської діяльності людини на сьогоднішній день.&nbsp;Проведено критичний аналіз опрацьованої наукової літератури з проблеми дослідження&nbsp;та обґрунтовано необхідність здійснення подальших дослідницьких розвідок. Проаналізовано результати проб пластових вод нафтових родовищ Прикарпаття 1954–1983 років.&nbsp;За результатами аналізу вибрані проби з вмістом йоду від 50 мг/л.&nbsp;Перед поверненням супутніх пластових вод у надра пропонується вилучати з них цінну сировину – йод, який міститься в пластових водах Бориславського нафтогазового родовища в концентраціях від 40 до 150 мг/л. Запропоновано методи його вилучення. Побудована карта ямненського піщаного горизонту в Скибовій зоні Карпат. Розраховано обсяги пластової води ямненського горизонту Орів-Уличнянського родовища та розкрито потенціал вилучення з нього йоду. Обґрунтовано доцільність видобування&nbsp;йоду з пластових вод Бориславського нафтогазового родовища. А&nbsp;для великого промислового видобутку запропоновано використовувати і пластову воду ямненського горизонту Орів-Уличнянського родовища.&nbsp;Результати досліджень можуть бути враховані для розробки рекомендацій щодо видобування йоду з пластових вод багатьох родовищ Прикарпаття.</p> </div> Неля Геннадіївна Кучманич, Ірина Володимирівна Бриндзя, Геннадій Васильович Щемельов ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11606 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200 Газоволюметричний метод у практиці лабораторних досліджень колекторських властивостей гірських порід https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11607 <div>У практиці досліджень ємнісно-фільтраційних властивостей порід-колекторів нафти і газу основним методом визначення відкритої пористості і щільності був метод насичення рідиною. Газоволюметричний метод використовувався лише іноді або як експресний, або в якихось спеціальних цілях. Прилади, діючі на основі цього методу, були переважно саморобними, отримані результати не занадто порівнянними. Усе це викликало деяку недовіру до методу. Нині приладова база досить опрацьована, з'явилося багато промислових приладів, що пройшли сертифікацію, якість яких не викликає сумнівів. Важливою перевагою цих приладів є більш точне визначення пористості за рахунок усунення погрішності недонасичення, властивої методу насичення рідиною, яка особливо проявляється на низко- і дрібнопористих колекторах, а також можливість роботи з грубопористими, кавернозними і тріщинуватими колекторами. Оскільки пористість є підрахунковим параметром, від точності її оцінки безпосередньо залежить точність підрахунку запасів. Широке впровадження газоволюметрического методу у виробничу і учбову практику вимагає осмислення методу, зіставлення і ув'язки його результатів з результатами методу насичення. Саме цьому і присвячена ця робота.</div> Сергей Фёдорович Поверенный, Александр Владимирович Чуенко, Елена Валерьевна Поддубная, Виктор Артёмович Соколов ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11607 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200 Літологія та геохімія осадових порід Павлівського родовища західної частини Криворізької структури https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11608 <div> <p>У статті розглянуті данні щодо літології, мінерального складу та геохімії осадових порід Павлівського родовища розташованого в західній частині Криворізької структури. Вивчення порід проводилось з використанням шліхового мінералогічного, гранулометричного та спектрального аналізів. Досліджувались осадові породи Павлівського родовища: первинні та вторинні каоліни, піщано-глиниста товща, еолові суглинки.</p> Встановлено тісний зв'язок осадових порід з розломно-блоковою тектонічною будовою кристалічного фундаменту району. Відзначається збільшення потужності площадної кори вивітрювання і осадового розрізу в цілому в зонах розломів. Встановлено вплив акцесорних мінералів на металогенічну спеціалізацію порід осадового комплексу. Дослідженно розподіл хімічних елементів в осадовому розрізі, який має виражений закономірний характер. Встановлено суттєве накопичення широкого спектру хімічних елементів, що перевищують значення кларків&nbsp; (Zr, Y, Yb, Sc, Pb, La, Au) переважно у нижній та верхній частинках розрізу. Важливе значення має концентрація золота (100 мг/т) в четвертинних еолових суглинках району. Виконані дослідження дозволили розділити породи осадового чохла на три різновікові літолого-геохімічні зони: І - палеозой-кайнозойської кора вивітрювання; ІІ- неогенові морські піски; ІІІ- еолові відклади четвертинного періоду.</div> Альона Ігорівна Стеценко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11608 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200 Геометризація масивів залізистих кварцитів за результатами геолого-структурного картування та вдосконалення ГПМ родовища (на прикладі Скелюватського родовища) https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11609 <p>У статті розглянута можливість використання сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій для розробки комплексної методики геометризації масивів залізистих кварцитів за результатами геолого-структурного картування. Метою роботи є вдосконалення ГПМ (геолого-промислової моделі) залізистих родовищ (на прикладі Скелюватського родовища). Для розробки цієї методики була побудована ГПМ родовища з урахуванням даних геолого-структурного картування і зроблений її порівняльний аналіз з існуючою ГПМ, яка використовується на підприємстві. Результати аналізу показали, що використання інформації з геолого-структурного картування і внесення її у геологічну базу даних вдосконалює ГПМ Скелюватського родовища. Така модель суттєво відрізняється від існуючої ГПМ. Однією з головних відмінностей це форма і характер контакту між продуктивною та нерудною товщами. На існуючій моделі контакт між четвертим залізистим і сланцевим горизонтом представлений лінією тренду, а на новій побудованій моделі контакти мають чітку складчасту форму. Складчастий характер контакту дозволяє проводити достовірне прогнозування показників у елементарних блоках і зменшити похибку у підрахунку запасів руди. Деталізоване відображення геології у новій побудованій ГПМ підвищує ефективність геометризації масивів залізистих кварцитів.</p> Вячеслав Валерійович Стеценко, Вікторія Юріївна Осипчук ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11609 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200 Флюїдний режим та ореольні води бітумо-гідротермальних мінеральних асоціацій в умовах Західно-Донецького грабену https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11610 <div> <p>Формування бітумо-гідротермальних мінеральних асоціацій, під якими автори розуміють просторово і генетично обумовлене спільне знаходження у гірських породах гідротермальних мінералів та природних бітумів, характеризуються специфічним флюїдним режимом. У породах Західно-Донецького грабену гідротермаліти, що представлені рудними та нерудними мінералами, асоціюють з твердими бітумами – природними сполуками, що складаються з високомолекулярних вуглеводнів та гетероатомних молекул різного виду і походження. Це явище спостерігається у породах антиклінальних структур з якими пов’язані відомі рудні поля ртутної та поліметалічної спеціалізації – Микитівське, Дружківсько-Костянтинівське та Слов’янське.</p> <p>Для цих поліхронних гідротермальних систем вирішальне значення у виникненні бітумо-гідротермальних асоціацій мала ларамійська фаза альпійського тектогенезу.</p> <p>Структурно ці системи приурочені до тектоногенних зон розущільнення у склепінних частинах антикліналей. Ореольні води, що тут формуються, уміщують як хімічні елементи та сполуки, запозичені з порід, мінералів та бітумів, так і ті, що надходять з підкорових глибин у флюїдних потоках.</p> Геохімічні аномалії (літо-, гідро- та газо-) супроводжуються геотермічними і утворюються на ділянках сучасної тектонічної активізації антиклінальних структур, що свідчить про сучасний (постгідротермальний) етап розвитку гідротермальних систем у регіоні.</div> Vasyl Grygorovych Suyarko, Liliya Volodymyrivna Ishchenko, Olga Volodymyrivna Gavrilyuk ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11610 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200 Конструктивно-географічне значення досліджень ландшафтно-технічних систем https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11611 <p>У статті запропоновано розробку універсального алгоритму досліджень ландшафтно-технічних систем. Зазначено, що кожен етап таких досліджень передбачає детальний аналіз блокової структури ландшафтно-технічної системи та її взаємозв’язків з навколишнім середовищем. Оптимальною є діяльність експертної групи з чотирьох дослідників, з яких – три особи (фахівці у галузях народного господарства) аналізуватимуть блоки, а одна особа (інженер-ландшафтознавець) координуватиме їх дії. Перший етап досліджень полягає в оцінці стану кожного окремого блоку ландшафтно-технічної системи (блоку управління, технічного блоку і природного блоку). Другий етап досліджень передбачає ідентифікацію стадії розвитку ландшафтно-технічної системи. На третьому етапі здійснюється вибір можливого подальшого розвитку ландшафтно-технічної системи. Загалом, розроблено шість варіантів розвитку, кожен з яких зорієнтований на активність контролю з боку блоку управління. На останньому етапі досліджень розпочинається оптимізація, під час якої здійснюється комплекс заходів, спрямованих на відновлення роботи ландшафтно-технічної системи. Зроблено висновок про те, що у подібних дослідженнях першочергова роль відводиться інженерам-ландшафтознавцям, оскільки від їхніх універсальних знань, умінь та навичок залежатиме майбутня життєдіяльність ландшафтно-технічних систем.</p> Олександр Дмитрович Лаврик, Валентина Василівна Цимбалюк ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11611 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200 Сучасний стан опустелювання ландшафтів низкогір’я і передгірних похилих рівнин Куринської западини https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11612 <p>У статті розглядається сучасний стан процесу опустелювання ландшафтів нізкогорій і передгірних похилих рівнин Куринськой западини. У процесі дослідження були проаналізовані дані спостережень ландшафтів певних ділянок на різних етапах опустелювання, сучасні космічні знімки території, великомасштабні топографічні карти, а також за допомогою програмного забезпечення ArcGis 10.3 були складені карти опустелювання ландшатфов масштабу 1:100000. При складанні карти опустелювання досліджуваної території, були виявлені основні фактори опустелювання, тип і ступінь опустелювання ландшафтів на певній території. На складених картах були виділені ландшафти категорії ступеня опустелювання ландшафтів: практично не пустельні; пустельні слабкого ступеню; пустельні у стані середнього ступеню; пустельні в сильному ступені, а також були розраховані їх площі.</p> <p>Було виявлено, що по території дослідження в межах однієї ландшафтної одиниці, іноді виявляються всі категорії ступеня опустелювання. Дослідження показують, що цей процес залежить від особливостей впливу природних і антропогенних факторів і структуро-генетичних особливостей ландшафтів. Осередки опустелювання схильні до різного ступеня антропогенізації охоплюють великі ареали в складі ландшафтів напівпустель, сухо-степів, арідно-рідколісної і чагарників. Ці ландшафти мають в основному слабку стійкість, характеризуються негативним природним і антропогенним впливом.</p> Аруз Матаф оглы Микаилов ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11612 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200 Динаміка чисельності населення глобальних міст Східно-Європейського регіону https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11613 <p>В<strong>&nbsp;</strong>статті здійснено аналіз показників динаміки чисельності населення глобальних міст Східно-Європейського регіону та їх частки в населенні відповідних країн за період 2000-2018 роки. Обгрунтовано важливість проведення досліджень демографічних особливостей розвитку глобальних міст, зокрема в регіональному розрізі, адже глобальні міста є наразі провідними центрами економічного, фінансового, політичного, культурного, соціального, культурного розвитку.</p> <p>Виявлені особливості та основні тенденції динаміки чисельності населення та частки населення в відповідних країнах досліджуваних глобальних міст Східно-Європейського регіону за період 2000-2018 роки. Здійснено групування глобальних міст регіону за період дослідження за показниками динаміки чисельності населення з 2000 по 2018 роки, частки населення досліджуваних міст в населенні відповідних країн. Проведено кластерний аналіз глобальних міст регіону за вище перечисленими показниками, за результатом якого виділено групи міст для яких зі збереженням існуючих темпів демографічного розвитку характерним буде: збереження статусу глобальних – Москва, Санкт-Петербург, Київ; втрата статусу глобальних міст – Будапешт, Прага, Софія, Вроцлава; міста для яких необхідно впровадження заходів для збереження статусу глобальних – Мінськ, Бухарест, Варшава.</p> Lyudmyla Mykolaivna Niemets, Olga Sergiivna Suptelo, Sergii Oleksandrovich Zavetnyi, Volodymir Ivanovich Redin, Anatoliy Mikhailovich Baynazarov ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11613 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200 Райони формування та трансформація повітряних мас, які набувають властивості суховію на території України https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11614 <p>Суховій це шкідливе метеорологічне явище, яке завдає негативного впливу на розвиток агропромислового комплексу, знижуючи врожайність сільськогосподарських культур, гнітюче впливає на рослинний покрив і сприяє деградації грунтів. Метою дослідження є визначення районів початкового формування суховіїв в Україні в останні десятиліття, та отримання кількісних показників трансформації повітряних мас, які набуваютьсуховійних властивостей. Були побудовані траєкторії опереднього руху повітряних частинок за період 120&nbsp;ч (5 діб) біля земної поверхні та на висотах 1500 м і 3000 м для станцій на яких спостерігалося явище суховію. Отримані значення температури, потенційної температури, відносної вологості повітряної частинки та її висоти над поверхнею землі в початковій, кінцевій і проміжних точках траєкторії в термін 10&nbsp;UTC (13 год за місцевим часом), та розраховані їх трансформаційні зміни. У поверхні землі основну роль у формуванні суховіїв мають синоптичні процеси східного типу. На висотах відзначається переважання західного і північно-західного видів траєкторій. У поверхні землі основний внесок в зростання температури повітряної маси в процесі її трансформації вносить приплив тепла від підстильної поверхні. На висоті причиною збільшення температури повітря служить процес адіабатичного опускання. Висушування повітря відбувається при переміщенні повітряних мас по усім видам траєкторій (виключаючи південно-східний вид) біля поверхні землі і по західному, північно-західному і північному видам на висоті.</p> Марія Олегівна Сліже, Юссеф Ель Хадрі ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11614 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200 Концепція екологічно-ощадливого землеробства для лісостепової зони https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11615 <p>У статті акцентовано увагу на тому, що сільське господарство є найближчою до природних ландшафтів галуззю матеріально-енергетичних відносин. Тому основним завданням агроекології є пошук форм управління (спеціалізації), що не перевищуватиме природних можливостей певної території. Обґрунтовано, що найкраще управління природокористуванням на агроландшафтному рівні може бути реалізоване лише в разі повної визначеності земельної власності, а також за наявності невеликих площ у фермерів, які відповідатимуть низовим рівням ландшафтної структури. За таких умов фермер може піклуватися про підтримку природної родючості землі. Крім того, визначена власність на землю (а не оренду) змусить селянина сформувати спеціалізацію, щоб максимально працювати на самозабезпечення. За таких умов відродження худоби як гарантія підтримки природної родючості ґрунту - це лише питання часу.</p> <p>Авторська концепція, адаптована до умов лісостепу України, складається з серійних блоків дослідження: "Екологічний моніторинг агроландшафтних компонентів"; "Екологічна конверсія агроландшафтів"; "Ландшафтно-екологічне планування". Головна мета цієї Концепції - не сфокусуватися на великих агрохолдингах, а на фермерських фермах.</p> <p>Досвід проведення промислової типології сільського господарства в регіонах лісостепової зони України дає підстави вважати, що сучасна спеціалізація не тільки не є оптимальною в плані відповідності природним умовам, а й у багатьох випадках є руйнівною для ґрунтів. Тому оцінка впливу на навколишнє середовище кожного виду сільського господарства, в першу чергу в лісостепу, а згодом і по всій території України, може бути аналогічною сучасній "електронній декларації" і допомогти розробити стратегію екологічно раціональне управління сільським господарством. Розроблені технологічні методи екологічного перетворення (вермикультури, біодинаміка та ін.) адаптовані до умов лісостепу України та допоможуть власникам селянських та сільськогосподарських підприємств реалізовувати цю стратегію на практиці.</p> Sergiy Petrovych Sonko, Nadiya Vasylivna Maksymenko, Vilina Anatoliivna Peresadko, Iryna Prokhorivna Sukhanova, Olga Volodymyrivna Vasylenko, Olga Volodymyrivna Nikitina ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11615 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200 Гідрогеодинамічні процеси у карбонатних породах. Частина ІІ. Карст і його вплив на геологічне середовище https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11616 <p>В процесі фільтрації підземні води, контактуючи з мінеральною речовиною гірських порід, розчиняють їх або вилуговують з них окремі компоненти та сполуки. Геодинамічним наслідком такої хімічної діяльності підземних вод у карбонатних породах є карст, що спричиняє їх руйнування з утворенням рідинного стоку. В залежності від часу утворення, глибини карстових порожнин та морфологічних ознак, карст може бути молодим і древнім, відкритим та закритим, ерозійним і змішаним, а також при поверхневим (епікарст) та глибоким (гіпокарст).</p> <p>Підземні води відіграють виняткову роль у хімічному перетворенні карбонатних порід. Геохімічна робота підземних вод складається з вилуговування і розчинення та виносу з них мінеральної речовини. Схематично карстоутворення можна розбити на три послідовних стадії: 1) надходження розчинника (води) до породи; 2) вилуговування і розчинення твердої речовини (фазового переходу) та 3) видалення фільтраційними потоками підземних вод продуктів реакцій від поверхні денудації. У природних умовах параметри системи «порода-вода», в межах якої відбуваються процеси карстоутворення, мають квазістабільний характер, а розчинення мінеральної речовини у підземних водах визначається, головним чином, величиною градієнта концентрації між рідинною фазою (водою) та шаром насиченого розчину, що утворюється на її контакті з карбонатною речовиною порід. Головним чинником процесу карстоутворення у карбонатних породах є двооксид вуглецю (СО<sub>2</sub>), що присутній у воді як у вільній, так і в розчинній формах. Інфільтраційні та підземні води, що вміщуються у карстових колекторах, постійно розчинюють та переносять речовину карбонатних порід. Це призводить до постійного збільшення розмірів карстових порожнин, що, у свою чергу, є суттєвим фактором збільшення інтенсивності гідрогеодинамічних процесів у підземній гідросфері. Техногенний карст формується в умовах антропогенного впливу на геологічне середовище. Найчастіше причиною цього є забруднення поверхневих, а через них і підземних вод.</p> Сухов Васильович Сухов, Василь Григорович Суярко, Костянтин Аркадійович Нємець, Андрій В’ячеславович Матвєєв ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/11616 Mon, 05 Nov 2018 00:00:00 +0200