Взаємодія поліфенолів з функціональними білками: дослідження методом молекулярного докінгу

  • У. Маловиця Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7677-0779
  • В. Трусова Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7087-071X
  • M. Thomsen Університет Аалборг, Есб’єрг, Данія https://orcid.org/0000-0001-6805-7247
  • К. Вус Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-4738-4016
  • О. Житняківська Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-2068-5823
  • Г. Горбенко Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-0954-5053
DOI: https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-2-51
Ключові слова: поліфеноли, сироватковий альбумін, гемоглобін, цитохром с, молекулярний докінг

Анотація

Поліфеноли, біоактивні речовини рослинного походження з протипухлинними, імуномоделюючими, антиоксидантними, протизапальними, протимікробними та багатьма іншими властивостями наразі привертають значну увагу завдяки їхньому високому терапевтичному потенціалу. Біомолекулярні взаємодії поліфенольних сполук, зокрема, асоціація з фізіологічно важливими білками, можуть у значній мірі визначати їхні біологічні ефекти. У даній роботі метод молекулярного докінгу був застосований для характеризації зв’язування куркуміну (єнольна та кето форми), ресвератролу, сесаміну, саліцилової та галової кислот з функціональними білками, такими як сироватковий альбумін, гемоглобін (дезокси та окси форми), цитохром с (окислена та відновлена форми). Встановлено, що всі досліджені поліфеноли мають найвищу спорідненість до сироваткового альбуміну та дезоксигемоглобіну, тоді як найнижча спорідненість була виявлена до цитохрому с. Аналіз амінокислотних залишків в контактній області між білком і лігандом показав, що існують специфічні амінокислоти, які найчастіше входять до складу сайтів зв’язування поліфенолів, серед яких лізин, аргінін та тирозин.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

C. Weng, and G. Yen, Canc. Treat. Rev. 38, 76 (2012), https://doi.org/10.1016/j.ctrv.2011.03.001

T. Ozdal, E. Capanoglu, and F. Altay, Food Res. Int. 51, 954 (2013). https://doi.org/10.1016/j.foodres.2013.02.009

N. Poklar Ulrih, Crit. Rev. Food Sci. Nutr. 57, 2144 (2017). https://doi.org/10.1080/10408398.2015.1052040

F. Shahidi, and C. Dissanayaka, Food Prod. Process and Nutr. 5, 2 (2023). https://doi.org/10.1186/s43014-022-00121-0

A. Bennick, Crit. Rev. Oral Biol. Med. 13, 184-196 (2002). https://doi.org/10.1177/154411130201300208

P. Xue, G. Zhang, J. Zhang, and L. Ren, Curr. Protein Pept. Sci. 22, 217 (2021). https://doi.org/10.2174/1389203721666201109112220

V. de Freitas, and N. Mateus, Curr. Organ. Chem. 16, 724 (2012). https://doi.org/10.2174/138527212799958002

T. Raja, W. Raja, V. Duraipandiyan, S. Ignacimuthu, U. Janakiraman, and S. Packiam, Curr. Med. Chem. 30, 4032 (2023). https://doi.org/10.2174/0929867330666221202152540

T. Xu, J. Na, Q. Liu, G. Kuang, Q. Zhang, and Y. Zhao, Mater. Today Commun. 41, 110575 (2024). https://doi.org/10.1016/j.mtcomm.2024.110575

B. Giardina, I. Messana, R. Scatena, and M. Castagnola, Crit. Rev. Biochem. Mol. Biol. 30, 165 (1995). https://doi.org/10.3109/10409239509085142

Y. Ow, D. Green, Z. Hao, and T. Mak, Nat. Rev. Mol. Cell. Biol. 9, 532 (2008). https://doi.org/10.1038/nrm2434

S.J. Hewlings, and D.S. Kalman, Foods, 6, 92 (2017). https://doi.org/10.3390/foods6100092

L. Frémont, Life Sci. 66, 663 (2000). https://doi.org/10.1016/S0024-3205(99)00410-5

Y. Zhang, F. Liu, Y. Lin, L. Li, M. Chen, and L. Ni, J. Chem. 1, 4236525 (2022). https://doi.org/10.1155/2022/4236525

Rosheen, S. Sharma, and D. Utreja, ChemistrySelect, 8, e202204614 (2023). https://doi.org/10.1002/slct.202204614

B. Badhani, N. Sharmaa, and R. Kakkar, RSC Adv. 5, 27540 (2015). DOI https://doi.org/10.1039/C5RA01911G

Y. Yan, H. Tao, J. He, and S-Y. Huang, Nat. Protoc. 15, 1829 (2020). https://doi.org/10.1038/s41596-020-0312-x

S. Salentin, S. Schreiber, V. Haupt, M. Adasme, and M. Schroeder, Nucleic Acids Res. 43, W443 (2015). https://doi.org/10.1093/nar/gkv315

Опубліковано
2025-06-09
Цитовано
Як цитувати
Маловиця, У., Трусова, В., Thomsen, M., Вус, К., Житняківська, О., & Горбенко, Г. (2025). Взаємодія поліфенолів з функціональними білками: дослідження методом молекулярного докінгу. Східно-європейський фізичний журнал, (2), 418-423. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-2-51
Номер
№ 2 (2025): Східно-європейський фізичний журнал
Розділ
Статті

Авторське право (c) 2025 У. Маловиця, В. Трусова, М. Томсен, К. Вус, О. Житняківська, Г. Горбенко

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)

1 2 > >>