Захисний ефект кверцетину проти амілоїд-індукованих змін цілісності ліпідного бішару
Анотація
У даному дослідженні було використано метод молекулярної динаміки для вивчення взаємодій між кверцетином, амілоїдними фібрилами та ліпідними бішарами з фосфатидилхоліну. Отримані результати показують, що кверцетин не має значного впливу на молекулярну організацію бішару, тоді як фібрили IAPP викликають суттєві структурні зміни, особливо у зовнішньому моношарі. Кверцетин зменшує ці ефекти, послаблюючи вплив фібрил на зону полярних голівок ліпідів та гліцеролові ділянки, а також спричиняючи більш поверхневе розташування IAPP. Крім того, кверцетин знижує ступінь впорядкованості sn-2 ацильних ланцюгів, що свідчить про його дестабілізуючий ефект. У трьохкомпонентній системі, що складалася з фосфатидилхоліну, кверцетину та IAPP, зниження параметра порядку sn-2 ацильних ланцюгів було менш виражене, що є додатковим аргументом на користь захисної ролі кверцетину. На відміну від IAPP, фібрили ApoAI та інсуліну зазнають значної структурної реорганізації у мембранозв’язаному стані. Ефекти ослаблення у присутності кверцетину спостерігаються лише з ApoAI, що підкреслює його потенціал як захисного агента проти амілоїд-індукованої деструкції ліпідного бішару. Отримані результати мають важливе значення у контексті взаємодії між поліфенолами, амілоїдними фібрилами та ліпідними мембранами, що сприяє розумінню мембрано-асоційованих амілоїдних патологій.
Завантаження
Посилання
D. Li, and C. Liu, Biochemistry, 59, 639 (2020). https://doi.org/10.1021/acs.biochem.9b01069
E. Chatani, K. Yuzu, Y. Ohhashi, and Y. Goto, Int. J. Mol. Sci. 22, 4349 (2021). https://doi.org/10.3390/ijms22094349
I. Shabir, V.K. Pandey, R. Shams, A. Dar, K. Dash, S. Khan, I. Bashir, et al., Front. Nutr. 9, 999752 (2022). https://doi.org/10.3389/fnut.2022.999752
J. Terao, M. Piskula, and Q. Yao, Arch. Biochem. Biophys. 308, 278 (1994). https://doi.org/10.1006/abbi.1994.1039
A. Remigante, S. Spinelli, N. Basile, D. Caruso, G. Falliti, S. Dossena, A. Marino, and R. Morabito, Int. J. Mol. Sci. 23, 7781 (2022). https://doi.org/10.3390/ijms23147781
A. Momchilova, T. Markovska, G. Georgiev, S. Pankov, G. Staneva, D. Petkova, P. Krastev, et al., Biotechnology & Biotechnological Equipment, 35, 943 (2021). https://doi.org/10.1080/13102818.2021.1939785
P. Košinová, K. Berka, M. Wykes, M. Otyepka, and P. Trouillas, J. Phys. Chem. B. 116, 1309 (2012). https://doi.org/10.1021/jp208731g
K. Yu, and C. Lee, Pharmaceutics, 12, 1081 (2020). https://doi.org/10.3390/pharmaceutics12111081
K. Yu, C. Jheng, and C. Lee, Biomed. Pharmacother. 151, 113177 (2022). https://doi.org/10.1016/j.biopha.2022.113177
N. Ulrih, M. Maricic, A. Ota, M. Sentjurc, and V. Abram, Food Res. Internat. 71, 146 (2015). https://doi.org/10.1016/j.foodres.2015.02.029
J. Eid, A. Jraij, H. Greige-Gerges, and L. Monticelli, Biochim. Biophys. Acta Adv. 1, 100018 (2021). https://doi.org/10.1016/j.bbadva.2021.100018
Авторське право (c) 2024 Уляна Тарабара, Валерія Трусова, Галина Горбенко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).