Взаємодія амілоїдних фібрил з функціональними білками: модулюючий ефект поліфенолів Валерія Трусова, Уляна Тарабара, Галина Горбенко
Анотація
Вивчення взаємодій між функціональними білками та амілоїдними фібрилами є ключовим для розуміння молекулярної основи амілоїдних захворювань, які характеризуються неправильним згортанням білків та їх агрегацією. Поліфеноли, завдяки своїм різноманітним біологічним властивостям, привертають увагу своєю потенційною здатністю модулювати ці взаємодії, тим самим впливаючи на прогресування захворювання та відкриваючи нові терапевтичні можливості. У даному дослідженні методом молекулярного докінгу було вивчено вплив кверцетину та його бінарних комбінацій з іншими поліфенолами на зв'язування між цитохромом c (відновлена та окиснена форми) та амілоїдними фібрилами інсуліну та аполіпопротеїну A-I. Отримані результаті свідчать на користь того, що комплексування кверцетину з цитохромом c знижує силу зв'язування фібрил інсуліну для обох форм білка. Протилежний ефект було виявлено для фібрил аполіпопротеїну A-I. Таке модулювання було інтерпретовано у рамках конкурентних або алостеричних ефектів. Крім того, хоча бінарні комбінації кверцетину з іншими поліфенолами не знижували силу зв'язування фібрил інсуліну для окисленого цитохрому c, вони знижували силу зв'язування у випадку відновленої форми. Ці дані підкреслюють вибірковий та значний вплив поліфенольних сполук на взаємодії між амілоїдними фібрилами та функціональними білками, пропонуючи потенційні шляхи для терапевтичних анти-амілоїдних стратегій.
Завантаження
Посилання
E. Chatani, K. Yuzu, Y. Ohhashi, and Y. Goto, Int. J. Mol. Sci. 22, 4349 (2021). https://doi.org/10.3390/ijms22094349
A. Buell, Chem. Sci. 12, 10177 (2022). https://doi.org/10.1039/D1SC06782F
D. Li, and C. Liu, Biochemistry 59, 639 (2020). https://doi.org/10.1021/acs.biochem.9b01069
H. Koike, and M. Katsuno, Molecules 26, 4611 (2021). https://doi.org/10.3390/molecules26154611
H. Xie, and C. Guo, Front. Mol. Biosci. 7, 629520 (2021). https://doi.org/10.3389/fmolb.2020.629520
P. Bhosale, S. Ha, P. Vetrivel, H. Kim, S. Kim, and G. Kim, Transl. Cancer Res. 9, 7619 (2020). https://doi.org/10.21037/tcr-20-2359
A. Rana, M. Samtiya, T. Dhewa, V. Mishra, and R. Aluko, J. Food. Chem. 46, e14264 (2022). https://doi.org/10.1111/jfbc.14264
Y. Nian, Y. Zhang, C. Ruan, and B. Hu, Curr. Opin. Food Sci. 43, 99 (2022). https://doi.org/10.1016/j.cofs.2021.11.005
H. Kobayashi, M. Murata, S. Kawanishi, and S. Oikawa, Int. J. Mol. Sci. 21, 3561 (2020). https://doi.org/10.3390/ijms21103561
Y. Yan, H. Tao, J. He, and S-Y. Huang, Nat. Protoc. 15, 1829–1852 (2020). https://doi.org/10.1038/s41596-020-0312-x
D. D. Schneidman-Duhovny, Y. Inbar, R. Nussimov, and H. Wolfson, Nucl. Acid Res. 33, W363 (2005). https://doi.org/10.1093/nar/gki481
Z. Zhou, T. Arroum, X. Luo, R. Kang, Y. Lee, D. Tang, M. Hüttemann, and X. Song, Cell Death Differ. 31, 387 (2024). https://doi.org/10.1038/s41418-024-01284-8
G. Perez-Mejias, A. Diaz-Quintana, A. Guerra-Castellano, I. Diaz-Moreno, and M. De la Rosa, Coord. Chem. Rev. 450, 214233 (2022). https://doi.org/10.1016/j.ccr.2021.214233
S. Watson, G. McStay, Int. J. Mol. Sci. 21, 7254 (2020). https://doi.org/10.3390/ijms21197254
A. Bigi, R. Cascella, F. Chiti, C. Cecchi, Bioessays 44, e2200086 (2022). https://doi.org/10.1002/bies.202200086
Авторське право (c) 2024 Валерія Трусова, Уляна Тарабара, Галина Горбенко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
