ОЦІНКА АТМОСФЕРНОГО ЗАБРУДНЕННЯ, ЯК СКЛАДОВА ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПРИРОДООХОРОННОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Анотація
В межах оціночного етапу ландшафтно-екологічного планування (ЛЕП) території Харківської області розроблено картографічні моделі екологічного стану атмосферного повітря. Проаналізовано сумарне забруднення, зумовлене діяльністю стаціонарних джерел, виявлено групи районів з різною щільністю сумарних викидів у повітря та знайдені причини такого становища. Визначено, що у викидах до атмосфери від стаціонарних джерел переважають діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю та пил. На основі створених картографічних моделей виявлено території з критичним рівнем забруднення, встановлено тенденції в часовій динаміці забруднення кожною з речовин по всіх районах області. Окреслено основні напрямки природоохоронного менеджменту для області в цілому та запропоновано новітній спосіб подачі інформації про забруднення повітря для такого типу адміністративних одиниць – інтерполяційні моделі, що повною мірою відповідають потребам ЛЕП.
Завантаження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
