Профілювання концепту TRAUMA в англомовному освітньому дискурсі
Анотація
У статті здійснено лінгвокогнітивний аналіз профілювання концепту TRAUMA в англомовному освітньому дискурсі. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі травматичного досвіду в сучасному суспільстві та інтеграцією trauma-informed підходу в освітні практики. Метою роботи є виявлення особливостей актуалізації ядерних і периферійних ознак концепту TRAUMA в інституційному освітньому середовищі та встановлення когнітивних механізмів його профілювання. Теоретико-методологічну основу становлять положення когнітивної семантики, теорії концептуальної метафори, дискурсивного аналізу та лінгвоконцептології. Матеріалом дослідження слугують словникові дефініції, онлайн-курси, академічні підручники та наукові статті з trauma-informed education. У результаті реконструйовано багаторівневу фреймову модель концепту TRAUMA, що включає прототипний (ушкодження), клінічний (діагностика і симптоматика), нейробіологічний (тілесна пам’ять), терапевтичний (відновлення), педагогічний (освітнє середовище) та соціально-реляційний (порушені зв’язки) профілі. Встановлено, що словниковий дискурс фіксує медико-фізичне ядро концепту, тоді як освітній дискурс здійснює його функціональне перепрофілювання: від категорії патології до категорії педагогічної відповідальності, безпеки та підтримки. У межах trauma-informed підходу травма інтерпретується як контекст, що визначає комунікативні стратегії, етичні стандарти та інституційні практики. Доведено, що профілювання концепту TRAUMA має селективний характер: актуалізуються ознаки регуляції, резилієнтності, емпатії та інклюзивності, тоді як суто клінічні аспекти відходять на периферію. Метафоричні моделі (TRAUMA AS WOUND, BURDEN, JOURNEY) виконують когнітивну й прагматичну функції, забезпечуючи емпатійне переосмислення поведінкових проявів здобувачів освіти. Отримані результати засвідчують трансформацію семантичного центру концепту TRAUMA в англомовному освітньому дискурсі та його інтеграцію в систему педагогічної етики.
Завантаження
Посилання
American Psychiatric Association, DSM-5 Task Force. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders:DSM-5™ (5th ed.). Washington, DC: American Psychiatric Publishing. Retrieved from https://psycnet.apa.org/doi/10.1176/appi.books.9780890425596
Askerova, I. A. (2025). Ukrainian linguoconceptology as an integrative branch of neolinguistics: development, current status, and prospects. Scientific Journal of Mykhailo Dragomanov State University of Ukraine. Series 9. Current Trends in Language Development, 29, 5–16. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series9.2025.29.01
Bosa, T. S. (2024). Concept as a structural unit of the linguistic worldview. Sсientific Bulletin
of Kherson State University. Series: Germanic Studies and Intercultural Communication, 1, 35–39. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2024-1-5 (in Ukrainian).
Briere, J., & Scott, C. (2015). Principles of trauma therapy: A guide to symptoms, evaluation, and treatment (DSM-5 Update) (2nd ed.). Thousand Oaks, CA: SAGE Publications.
Bromet, E. J., Karam, E. G., Koenen, K. C., & Stein, D. J. (Eds.). (2018). Trauma and posttraumatic stress disorder: Global perspectives from the WHO world mental health surveys. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Carello, J., & Butler, L. D. (2015). Practicing what we teach: Trauma-informed educational practice. Journal of Teaching in Social Work, 35(3), 262–278. https://doi.org/10.1080/08841233.2015.1030059
Caruth, C. (1996). Unclaimed experience: Trauma, narrative, and history. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
Croft, W., & Cruse, D. (2004). Cognitive linguistics. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Evans, V., & Green, M. (2006). Cognitive linguistics: An introduction. Edinburgh, UK: Edinburgh University Press.
Fairclough, N. (1992). Discourse and social change. Cambridge, UK: Polity Press.
Garbera, I. V. (2014). Functioning of the term ‘concept’ in modern linguistics. Bulletin of Donetsk National University. Series B: The Humanities, 1–2, 65–71. Retrieved from https://jvestnik-b.donnu.edu.ua/article/view/2476 (in Ukrainian).
Herman, J. L. (1992). Trauma and recovery: The aftermath of violence – from domestic abuse to political terror. New York, NY: Basic Books.
Hladio, S. (2021). The сoncept as a mental representation of knowledge in the context of linguo-cognitive research. Young Scientist, 10.1(98.1), 16–20. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-98.1-4 (in Ukrainian).
Hyland, K. (2009). Academic discourse: English in a global context. London & New York: Continuum.
Kövecses, Z. (2002). Metaphor: A practical introduction. Oxford, UK: Oxford University Press.
Kravets, L. V., Siuta, H. M., Struhanets, L. V., & Struhanets, Y. B (2021). Cognitive (conceptual) metaphor in the Ukrainian poetic discourse. Journal of Language and Literary Studies, 17(S2), 1308–1319. Retrieved from https://search.informit.org/doi/abs/10.3316/INFORMIT.141381318343539
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Langacker, R. (1987). Foundations of cognitive grammar. Vol. 1: Theoretical prerequisites. Stanford, CA: Stanford University Press.
Langacker, R. (1991). Foundations of cognitive grammar. Vol. 2: Descriptive application. Stanford, CA: Stanford University Press.
Mind. (n.d.). What is trauma? Retrieved January 5, 2026, from https://www.mind.org.uk/information-support/types-of-mental-health-problems/trauma/about-trauma/
Molhamova, L., Otroshchenko, L., & Tatsenko, N. (2025). Trauma-informed education in pre-service teacher training during the wartime: A case study of Ukraine. Journal of Child and Adolescent Trauma, 19(1), 109–123. https://doi.org/10.1007/s40653-025-00741-x
Mykhalchuk, N., Plakhtii, A., Panchenko, O., Ivashkevych, E., Khupavtseva, N., & Chebykin, О. (2023). Concept “ENGLAND” and its subconcepts in the consciousness of Ukrainian students. Psycholinguistics, 34(2), 6–47. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2023-34-2-6-47
Mykhalchuk, N., Kharchenko, N., Kalmykov, H., Ivashkevych, E., Ivashkevych, E., Hupavtseva, N., & Мysаn, І. (2024). Concept “EDUCATION” and its subconcepts in the consciousness of Ukrainian managers. Psycholinguistics, 36(1), 154–188. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2024-36-1-154-188
Pasyk, L. A. (2015). The concept as an object of cognitive linguistics research. Scientific Publications of Lesya Ukrainka Volyn National University. Topical Issues of Foreign Philology, 3, 124–128. Retrieved from https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10978 (in Ukrainian).
Pennebaker, J. W., & Seagal, J. D. (1999). Forming a story: The health benefits of narrative. Journal of Clinical Psychology, 55(10), 1243–1254. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-4679(199910)55:10<1243::AID-JCLP6>3.0.CO;2-N
Psychology Today. (n.d.). Trauma. Retrieved January 5, 2026, from https://www.psychologytoday.com/us/basics/trauma
Substance Abuse and Mental Health Services Administration. (2014). SAMHSA’s concept of trauma and guidance for a trauma-informed approach (HHS Publication No. SMA 14-4884). U.S. Department of Health and Human Services. Retrieved from https://www.health.ny.gov/health_care/medicaid/program/medicaid_health_homes/docs/samhsa_trauma_concept_paper.pdf
Semino, E. (2010). Descriptions of pain, metaphor, and embodied simulation. Metaphor and Symbol, 25(4), 205–226. https://doi.org/10.1080/10926488.2010.510926
Selivanova, O. (2008). Modern linguistics: directions and problems. Poltava, Ukraine: Dovkillia-K. (in Ukrainian).
Shevchenko, I., & Morozova, I. (2025). Cultural conceptualization of DEATH in religious and carnival worldviews in Middle English. East European Journal of Psycholinguistics, 12(1), 176-192. https://doi.org/10.29038/eejpl.2025.12.1.she
Shevchenko, O. M., & Shevchenko, N. S. (2020). Cognitive linguistics as a direction of linguistic research. Young Scientist, 7(1), 142–149. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-83.1-36 (in Ukrainian).
Slabouz, V. V., & Nikitina, N. P. (2020). Basic methodological principles of cognitive studies in domestic linguistics. Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism, 31(70), 52–58. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-3/09 (in Ukrainian).
Souers, K., & Hall, P. (2016). Fostering resilient learners: Strategies for creating a trauma-sensitive classroom. Arlington, VA: ASCD.
Storey, N., & Neaum, S. (2021). ‘Trauma-informed’ ideas in English education: Discussing the scientific evidence base and exploring the discursive and practice effects. International Journal of School Social Work, 6(1), Article 4. https://doi.org/10.4148/2161-4148.1069
Tatsenko, N., & Molhamova, L. (2023). Concepts through a linguosynergetic lens (on the example of the concept of Death). Alfred Nobel University Journal of Philology, 1(25), 244–259. https://doi.org/10.32342/2523-4463-2023-1-25-18
Thomas, M. S., Crosby, S. D., & Vanderhaar, J. E. (2019). Trauma-informed practices in schools across two decades: An interdisciplinary review of research. Review of Research in Education, 43(1), 422–452. https://doi.org/10.3102/0091732X18821123
Ukrainian Association of Cognitive Linguistics and Poetics. (2012). Statute of the Association. Retrieved January 5, 2026, from https://uaclip.at.ua/index/ustav_asociaciji/0-48 (in Ukrainian).
Van der Kolk, B. A. (2014). The body keeps the score: Brain, mind, and body in the healing of trauma. New York, NY: Viking.
Van der Kolk, B. A., & Fisler, R. (1995). Dissociation and the fragmentary nature of traumatic memories: Overview and exploratory study. Journal of Traumatic Stress, 8(4), 505–525. https://doi.org/10.1002/jts.2490080402
Van Dijk, T. A. (1997). Discourse as social interaction. London: Sage.
Vilchynska, T. P. (2014). Linguoconceptology as a new scientific discipline of a polyparadigmatic type. Scientific Notes of the TNPU. Series: Linguistics, 2(24), 65–69. Retrieved from http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6454 (in Ukrainian).
Wilson, V. E., Le Brocque, R., Drayton, J., & Hammer, S. (2024). Understanding and responsiveness in the trauma-informed adult ESL classroom. The Australian Educational Researcher, 51, 2069–2097. https://doi.org/10.1007/s13384-023-00680-2
Whitehead, A. (2004). Trauma fiction. Edinburgh, Scotland: Edinburgh University Press.
Yashanov, S. M., & Dzus, S. B. (2019). Scientific principles of computer modeling technologies application in the professional training of technology teachers. Educational Discourse: A Collection of Scientific Works, 10(1–2), 45–58. Retrieved from https://www.journal-discourse.com/uk/kataloh-statei/2019-rik/2019-r-101-2/naukovi-zasady-zastosuvannia-tekhnolohii-kompiuternoho-modeliuvannia-u-fakhovii-pidhotovtsi-uchyteliv-tekhnolohii (in Ukrainain).
Sources for illustrations
Alison. (n.d.). Introduction to PTSD: Treating trauma and managing symptoms. Retrieved January 5, 2026, from https://alison.com
APA Dictionary of Psychology. (n.d.). Trauma. Retrieved January 5, 2026, from https://dictionary.apa.org/trauma
Cambridge Dictionary. (n.d.). Trauma. Retrieved January 5, 2026, from https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/trauma
Collins English Dictionary. (n.d.). Trauma. Retrieved January 5, 2026, from https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/trauma
Coursera. (n.d.). Disorders related to trauma. Retrieved January 5, 2026, from https://www.coursera.org
Coursera. (n.d.). Trauma-informed care. Retrieved January 5, 2026, from https://www.coursera.org
FutureLearn. (n.d.). Supporting children experiencing trauma. Retrieved January 5, 2026, from https://www.futurelearn.com
Merriam-Webster Dictionary. (n.d.). Trauma. Retrieved January 5, 2026, from https://www.merriam-webster.com/dictionary/trauma
National Cancer Institute. (n.d.). Trauma. Retrieved January 5, 2026, from https://www.cancer.gov/publications/dictionaries/cancer-terms/def/trauma
Oxford Learner’s Dictionaries. (n.d.). Trauma. Retrieved January 5, 2026, from https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/trauma
Авторське право (c) 2026 Лілія Молгамова, Наталія Таценко, Олександр Карпов
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
