Інтер- та кросмодальна пересеміотизація в політичних мемах, згенерованих ШІ: на прикладі мем-персонажу Амелії
Анотація
У статті досліджено метафоричну пересеміотизацію в мемах, згенерованих ШІ, які виникли як реакція на онлайн-гру Pathways: Navigating Gaming, The Internet & Extremism, створену за фінансової підтримки уряду Великої Британії. Меми було розміщено на платформі X (колишній Twitter) у січні–лютому 2026 року. Спираючись на теоретичні засади концептуальної (мультимодальної) метафори та метонімії, автор пропонує інтегровану аналітичну модель інтер- та кросмодальної пересеміотизації в політичних мемах, згенерованих ШІ. Ця модель складається з трьох послідовних рівнів аналізу: (1) візуально-граматичного; (2) інтерсеміотично-метафоричного та (3) мультимодально-дискурсивного. Результати дослідження засвідчують, що на візуально-граматичному рівні аналізовані меми, пов’язані з персонажем Амелією, є переважно символічно-атрибутивними, помірно авторитарними та сконструйованими здебільшого навколо інформаційних значень ДАНЕ/НОВЕ. Згруповані навколо родової контекстуальної метафори БРИТАНІЯ – ЦЕ ЗАТИШНИЙ ДІМ, меми реалізують кілька відмінних метафоричних і метонімічних сценаріїв, зокрема: БРИТАНІЯ – ЦЕ НОСТАЛЬГІЧНИЙ ДІМ, БРИТАНІЯ – ЦЕ ГРОМАДЯНСЬКА БАТЬКІВЩИНА, БРИТАНІЯ – ЦЕ ФОРТЕЦЯ В ОБЛОЗІ та БРИТАНІЯ – ЦЕ ПОЛІТИЧНА ПРОГРАМА, а також метонімічні ланцюжки: парламент замість спадщини, парламент замість нації, особа замість нації тощо. Спільною пресупозицією для всіх субметафор є те, що БРИТАНІЮ БУЛО ВТРАЧЕНО / ЇЙ ЗАВДАНО ШКОДИ І ВОНА ПОТРЕБУЄ ВІДНОВЛЕННЯ / ЗАХИСТУ. Як засвідчує корпус мемів, метафорична пересеміотизація відбувалася шляхом перенесення атрибутів із переважно негативними конотаціями в освітньому дискурсі (Pathways) у дискурс соціальних мереж (X), де вони були модифіковані засобами ШІ та набули позитивних значень.
Завантаження
Посилання
Blommaert, P., & Varis, J. (2015). Conviviality and collectives on social media: Virality, memes, and new social structures. Multilingual Margins, 2(1), 31–45. https://doi.org/10.14426/mm.v2i1.50
Dancygier, B., & Vandelanotte, L. (2017). Internet memes as multimodal constructions. Cognitive Linguistics, 28(3), 565–598. https://doi.org/10.1515/cog-2017-0074
Davison, P. (2012). The language of internet memes. In M. Mandiberg (Ed.), The social media reader (pp. 120–136). New York, NY: New York University Press.
Dawkins, R. (1976). The selfish gene. Oxford, England: Oxford University Press.
Forceville, C. (2009). Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitive framework: Agendas for research. In C. Forceville & E. Urios-Aparisi (Eds.), Multimodal metaphor (pp. 19–42). Berlin & New York: Mouton de Gruyter.
Forceville, C. (2016). Pictorial and multimodal metaphor. In N.-M. Klug & H. Stöckl (Eds.), Handbuch Sprache im multimodalen Kontext (pp. 241–260). Berlin, Germany: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110296099-011
Hart, C. (2024). Ten lectures in cognitive linguistics: Cognitive critical discourse analysis. Leiden, Netherlands: Brill.
Iedema, R. (2003). Multimodality, resemiotization: Extending the analysis of discourse as multi-semiotic practice. Visual Communication, 2(1), 29–57. https://doi.org/10.1177/1470357203002001751
Kress, G., & van Leeuwen, T. (2020). Reading images: The grammar of visual design (3rd ed.). London: Routledge.
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Ledin, P., & Machin, D. (2020). Introduction to multimodal analysis (2nd ed.). New York, NY: Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781350069176
Machin, D., & Mayr, A. (2023). How to do critical discourse analysis: A multimodal introduction (2nd ed.). London: Sage.
Milner, R. M. (2013). Pop polyvocality: Internet memes, public participation, and the Occupy Wall Street movement. International Journal of Communication, 7, 2357–2390. https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view/1949
Musolff, A. (2006). Political metaphor analysis: Discourse and scenarios. New York, NY: Bloomsbury Academic.
Penney, J. (2019). ‘It's so hard not to be funny in this situation’: Memes and humor in U.S. youth online political expression. Television & New Media, 21(8), 791–806. https://doi.org/10.1177/1527476419886068
Pérez-Sobrino, P. (2017). Multimodal metaphor and metonymy in advertising. Amsterdam: John Benjamins.
Ross, A. S., & Rivers, D. J. (2017). Internet memes as polyvocal political participation. In D. Schill & J. A. Hendricks (Eds.), The presidency and social media: Discourse, disruption, and digital democracy in the 2016 presidential election (pp. 285–308). London: Routledge.
Sharifian, F. (2011). Cultural conceptualisations and language theoretical framework and applications. Amsterdam: John Benjamins.
Shifman, L. (2014). Memes in digital culture. Cambridge, MA: MIT Press.
Wiggins, B. E. (2019). The discursive power of memes in digital culture. London: Routledge.
Wodak, R. (2011). Critical linguistics and critical discourse analysis. In J.-O. Östman & J. Verschueren (Eds.), Handbook of Pragmatics: 22nd Annual Installment
(pp. 50–70). Amsterdam: John Benjamins.
Sources for illustrations
CNN. (2026, January 31). This cute AI-generated schoolgirl is a growing far-right meme. Retrieved from https://edition.cnn.com/2026/01/31/uk/amelia-meme-ai-far-right-intl-scli
Shout Out UK. (n.d.). Pathways: Navigating gaming, the Internet, and extremism. Retrieved from https://www.shoutoutuk.org/pathways/
Авторське право (c) 2026 Юрій Ковалюк
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
