Плеоназми в англійській та українській мовах: лексико-семантичний та прагматичний аспекти

Анотація

Плеоназми та плеонастичні сполучення відображають складні процеси взаємодії між логікою мовлення та його виразністю, економією мовних засобів та стилістичною надлишковістю. Проблема формування плеоназмів або багатослівності становить важливий лінгвістичний аспект, який перебуває в центрі уваги сучасного мовознавства. Її вирішення порушує фундаментальні питання лінгвістики у цілому та семантики зокрема, оскільки в сучасному контексті надзвичайно важливим є вміння викладати свої думки в лаконічній формі, будувати висловлювання, що дозволяють передавати інформацію максимально об’єктивно, без надмірних повторень, як того вимагає закон економії мови. Актуальність дослідження зумовлена високою частотою плеонастичних конструкцій у сучасному комунікативному просторі та відсутністю систематичних досліджень, присвячених їхньому функціональному потенціалу. Плеоназм часто сприймається як приховане лінгвістичне явище, яке в повсякденному спілкуванні рідко розпізнається саме як надлишковість. Мовці інтуїтивно сприймають плеонастичні сполучення як природні й навіть необхідні, оскільки повторювані в них елементи є семантично інтегрованими й уже не усвідомлюються як повторення. У цьому сенсі плеоназм є явним за структурою, але прихованим у свідомості: його надмірність об’єктивно присутня, проте суб’єктивно не помічається учасниками мовлення. У статті розглядається феномен плеоназму крізь призму мовних норм та мовного вжитку, окреслюються його стилістичні та синтаксичні можливості. Ключовим об’єктом аналізу проблеми є свідоме використання плеонастичних сполучень як засобів виразності, а також прихована семантична природа та прагмалінгвістична сила таких конструкцій. Незважаючи на їхню поширеність у повсякденній мові, медійному дискурсі, літературі, академічному та публічному мовному просторі, плеоназми залишаються недостатньо описаними з порівняльно-лінгвістичної та прагмалінгвістичної перспектив. Дана стаття присвячена аналізу плеоназму як динамічного явища, що формується під впливом когнітивних, історичних та комунікативних чинників. Незважаючи на попередні наукові дослідження, в яких плеоназми розглядалися як надлишкові конструкції, що перевантажують текст зайвими словами, проведене дослідження довело, що плеоназми виконують важливі прагматичні функції як в англійській, так і в українській мовах, зокрема кількісну, емфатичну та вокативну функції в літературних текстах та поетичній мові, де ці стилістичні прийоми надають твору емоційного забарвлення.