Дискурсна динаміка концептів у воєнному наративі: когнітивно-наратологічний аналіз роману Даніеля “Крауса Angel Down”
Анотація
Дослідження присвячене вивченню диcкурсної динаміки ключових концептів у наративі на основі корпусного аналізу роману Даніеля Крауса Angels Down – імерсивного, кінематографічного твору про п’ятьох солдатів Першої світової війни, які натрапляють на занепалого ангела, здатного, ймовірно, змінити хід війни. Зокрема, увагу зосереджено на концептах WAR, SOLDIER, DEATH, FEAR, CAMP та HOME, а також на тому, як лексична частота, колокаційні закономірності та контекстний розподіл відображають актуалізацію та інтерпретацію значення в художньому тексті. Корпус було сегментовано за допомогою платформи Voyant Tools, що дало змогу обчислити і абсолютні, і відносні показники частоти для кожного сегмента. Контекстний аналіз із використанням інструментів Voyant Tools уможливив ідентифікацію ключових концептів та аналіз їхньої дискурсної динаміки через наративні функції та інтерпретацію. Результати засвідчують, що ключові концепти є динамічними у художньому дискурсі, а їхня значущість та семантика змінюються залежно від позиції у наративі та формальних ознак художнього тексту, таких як довжина речень та поділ на абзаци. Наприклад, довгі, циклічні речення підтримують безперервну активізацію концептів WAR і DEATH, створюючи кумулятивну семантичну напругу та відображаючи психологічні й емоційні виміри наративу. Попри те, що абзаци візуально розділяють текст, вони зберігають фокусування на концептах, даючи змогу їм накопичуватися та взаємодіяти з контекстними елементами, що призводить до особливостей інтерпретації. Отримані результати підтверджують гіпотезу про те, що ключові концепти в художньому дискурсі є залежними від контексту та динамічно змодульованими через формальні ознаки тексту. Дослідження демонструє цінність поєднання кількісних методів корпусного аналізу з якісною інтерпретацією, пропонуючи модель для вивчення взаємодії між формою наративу та концептуальним значенням. Результати мають значення для когнітивно-наративних досліджень, демонструючи, як наративна структура, розвиток сюжету та зміна фокусу оповіді активно впливають на актуалізацію концептів, їхню семантичну значущість та інтерпретацію через дискурсну динаміку.
Завантаження
Посилання
Anderson, J. R. (2013). The architecture of cognition. London & New York: Psychology Press.
Bekhta, I. A. (2004). The narrator’s discourse in English-language prose. Kyiv, Ukraine: Hramota. (in Ukrainian).
Bekhta, I. A., & Melnychuk, O. D. (2021). Nonverbal communication: Discourse dynamics of a textual concept. Lʹviv/Rivne, Ukraine: Volynʹ Oberehy. (in Ukrainian).
Bergen, B. (2012). Louder than words: The new science of how the mind makes meaning. New York, NY: Basic Books.
Bordwell, D. (1985). Narration in the fiction film. Madison, WI: University of Wisconsin Press.
Cowley, S. J. (2012). Cognitive dynamics: Language as values realizing activity. In A. Kravchenko (Ed.), Cognitive dynamics in linguistic interactions (pp. 1–32). Newcastle upon Tyne, UK: Cambridge Scholars Publishing.
Culpeper, J. (2001). Language and characterisation: People in plays and other texts. London: Longman. https://doi.org/10.4324/9781315839349
Dąbrowska, A. (2023). Introduction: Within semantic-conceptual structure and beyond. Lublin Studies in Modern Languages and Literature, 47(1), 1–10. http://dx.doi.org/10.17951/lsmll.2023.47.1.1-10
Dancygier, B. (2012). The language of stories: A cognitive approach. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Evans, V., & Green, M. (2006). Cognitive linguistics: An introduction. Edinburgh, UK: Edinburgh University Press.
Fauconnier, G., & Turner, M. (2002). The way we think: Conceptual blending and the mind’s hidden complexities. New York, NY: Basic Books.
Fludernik, M. (1996). Towards a ‘natural’ narratology. London & New York: Routledge.
Geeraerts, D. (2010). Theories of lexical semantics. Oxford, UK: Oxford University Press.
Halliday, M. A. K. (1994). An introduction to functional grammar (2nd ed.). London: Edward Arnold.
Halliday, M. A. K., & Matthiessen, C. (1999). Construing experience through meaning. London & New York, NY: Cassell.
Herman, D. (2009). Basic elements of narrative. Chichester, UK: Wiley-Blackwell.
Herman, D. (2001). Narrative theory and the cognitive sciences. Narrative Inquiry, 11(1), 1–34. https://doi.org/10.1075/ni.11.1.01her
Herman, L., & Vervaeck, B. (2001). Handbook of narrative analysis. Lincoln, NE: University of Nebraska Press.
Hilpert, M. (2025). Force dynamics in unexpected places. Cognitive Semantics, 11(1), 1–35. https://doi.org/10.1163/23526416-bja10084
Hühn, P., Pier, J., Schmid, W., & Schönert, J. (Eds.). (2009). Handbook of narratology. Berlin: de Gruyter.
Ingarden, R. (1973). The cognition of the literary work of art (R. A. Crowley & K. Olsen, Trans.). Evanston, IL: Northwestern University Press.
Iser, W. (1978). The act of reading: A theory of aesthetic response. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
Köhler, R., Altmann, G., & Piotrowski, R. (Eds.). (2005). Quantitative Linguistik / Quantitative Linguistics: Ein internationales Handbuch. Berlin, New York: De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110155785
Köhler, R. (1986). Zur linguistischen Synergetik: Struktur und Dynamik der Lexik. Bochum, Germany: N. Brockmeyer.
Lakoff, G. (1987). Women, fire, and dangerous things: What categories reveal about the mind. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Langacker, R. (2001). Discourse in cognitive grammar. Cognitive Linguistics, 12(2), 143–188. https://doi.org/10.1515/cogl.12.2.143
Laurence, S., & Margolis, E. (1999). Introduction. In E. Margolis & S. Laurence (Eds.), Concepts: Core readings (pp. 3–81). Cambridge, MA: MIT Press.
Melnychuk, O. D. (2023). Constants of nonverbal experience in English-language literary discourse. Rivne, Ukraine: Volynʹ Oberehy. (in Ukrainian).
Murphy, G. (2002). The big book of concepts. Cambridge, MA: MIT Press.
Palmer, A. (2004). Fictional minds. Lincoln, NE: University of Nebraska Press.
Peacocke, C. (1992). A study of concepts. Cambridge, MA: MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/6537.001.0001
Potter, J. (1996). Representing reality: Discourse, rhetoric and social construction. London: Sage Publications. https://psycnet.apa.org/doi/10.4135/9781446222119
Prinz, J. (2006). Concepts. In D. M. Borchert (Ed.), Encyclopedia of Philosophy (2nd ed., Vol. 2, pp. 414–420). Detroit, MI: Macmillan.
Ryan, M.-L. (2006). Narrative as virtual reality: Immersion and interactivity in literature and electronic media. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
Ryan, M.-L. (2010). Narratology and cognitive science: A problematic relation. Style, 44(4), 469–495. https://doi.org/10.5325/style.44.4.0469
Schiffrin, D., Tannen, D., & Hamilton, H. E. (Eds.). (2015). The handbook of discourse analysis (2nd ed.). Chichester, UK: Wiley-Blackwell.
Schleifer, R. (2018). A.-J. Greimas and the nature of meaning. Linguistics, semiotics and discourse theory. London: Routledge.
Semino, E. (1997). Language and world creation in poems and other texts. London: Longman.
Short, M. (1996). Exploring the language of poems, plays and prose. London: Longman.
Stockwell, P. (2002). Cognitive poetics: An introduction. London & New York: Routledge.
Tenbrink, T. (2020). Cognitive discourse analysis: Examining thoughts and concepts in language. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Toolan, M. (2001). Narrative: A critical linguistic introduction (2nd ed.). London & New York: Routledge.
Van Dijk, T. A. (1980). Textwissenschaft: Eine interdisziplinäre Einführung (C. Sauer, Trans.). Tübingen, Germany: Max Niemeyer Verlag.
Van Dijk, T. A., & Kintsch, W. (1983). Strategies of discourse comprehension. New York, NY: Academic Press.
Werth, P. (1999). Text worlds: Representing conceptual space in discourse. London: Longman.
Wodak, R., & Meyer, M. (Eds.). (2015). Methods of critical discourse studies (3rd ed.). Los Angeles, CA: SAGE Publications.
Zunshine, L. (2006). Why we read fiction: Theory of mind and the novel. Columbus, OH: Ohio State University Press.
Авторське право (c) 2026 Іван Бехта, Оксана Мельничук
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
