Одна людина та її війна: маркування особи і геополітичне позиціонування у виступах Віктора Орбана (2022–2025)
Анотація
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Європейський Союз і НАТО загалом досягли консенсусу щодо підтримки України та запровадження санкцій проти Росії. Втім уряд Угорщини обрав інший підхід, послідовно перешкоджаючи процесам ухвалення рішень. Це порушує питання про те, як угорські лідери позиціонували країну на тлі цих розбіжностей під час російсько- українського конфлікту. У статті досліджено риторику прем’єр-міністра Віктора Орбана, основного речника уряду Угорщини, з метою з’ясувати, як він репрезентує власне лідерство та різні групові динаміки, пов’язані з Угорщиною та її народом. Використовуючи експерієнціальний підхід до маркування особи та методи корпусної лінгвістики, ми проаналізували чотири його щорічні виступи за 2022–2025 роки, зосереджуючись на словах першої особи однини й множини, а також на третій особі множини. Використання першої особи вказує на те, наскільки промовець акцентує власну точку зору в риториці. Посилання на першу й третю особу множини дозволяють виявити різні внутрішньогрупові й міжгрупові відмінності. Наше дослідження свідчить, що прем’єр-міністр дедалі частіше висловлював власні погляди у своїх зверненнях, водночас дистанціюючи Угорщину від її звичних союзників і формуючи наратив, зосереджений на «зовнішніх супротивниках». Ці тенденції демонструють, як політичні діячі можуть маніпулювати структурою альянсів у своєму дискурсі та сприяти відкату від демократії, нормалізуючи наративи про зовнішні загрози.
Завантаження
Посилання
Agoston, G. (2024). Playing on distance: a relational rhetorical analysis of Viktor Orbán’s Euroscepticism. East European Politics, 40(2), 256–276. https://doi.org/10.1080/21599165.2023.2261129
Bandouil, S. (2025, November 7). Ukraine submits draft education language law to Hungary, awaits response. The Kyiv Independent. Retrieved from https://kyivindependent.com/ukraine-submits-draft-education-language-law-to-hungary-awaits-response/
Bazzanella, C. (2002). The significance of context in comprehension: The “we case”. Foundations of Science, 7(3), 239–254. https://doi.org/10.1023/A:1019657025835
Beard, A. (2000). The language of politics. London & New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203019115
Benczes, R., & Kövecses, Z. (2016). Kognitív nyelvészet. Budapest: Akadémiai Kiadó. https://doi.org/10.1556/9789630597340
Benczes, R., & Szabó, L. P. (2020). Brussels – boss, bully or the big brother? Framing CONFLICT in contemporary Hungarian political rhetoric. Jezikoslovlje, 21(3), 345–369. https://doi.org/10.29162/jez.2020.11
Bene, M., Farkas X., & Merkovity, N. (2020). Válságcsörték – A koronavírus-válság kormányzati, ellenzéki és médiakommunikációja. In A. Körösényi, A. Szabó, & B. Böcskei, (Eds.), Vírusba oltott politika: Világjárvány és politikatudomány (pp. 151–168). Budapest: Napvilág Kiadó.
Berkes, R. (2022, June 9). Pragmatism at its peak – Orbán’s war rhetoric. Heinrich Böll Stiftung Prague Office. Retrieved from https://cz.boell.org/en/2022/06/09/pragmatism-its-peak-orbans-war-rhetoric
Bíró-Nagy, A., & Molnár, K. (2025, December 3). A magyarok többsége elutasítja az orosz közeledést, és a nyugathoz akar tartozni. Telex. Retrieved from https://telex.hu/belfold/2025/12/03/policy-solutions-kutatas-kelet-vagy-nyugat
Bocskor, Á. (2024). European Union, Geopolitics, and the War in Ukraine: An Analysis of Geopolitical Discourses in Hungarian Media in 2021–2022. Corvinus Journal of Sociology and Social Policy, 15(3), 133–152. https://doi.org/10.14267/CJSSP.2024.3.6
Bozóki, A., & Hegedűs, D. (2018). An externally constrained hybrid regime: Hungary in the European Union. Democratization, 25(7), 1173–1189. https://doi.org/10.1080/13510347.2018.1455664
Charteris-Black, J. (2011). Politicians and rhetoric: The persuasive power of metaphor. UK: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230319899
Coakley, A. (2022, August 3). Putin’s Trojan Horse Inside the European Union: No matter what Moscow does, Hungary’s prime minister consistently carries water for the Kremlin. Foreign Policy. Retrieved from https://foreignpolicy.com/2022/08/03/hungary-orban-russia-conservative-politics/
Csehi, R. (2019). Neither episodic, nor destined to failure? The endurance of Hungarian populism after 2010. Democratization, 26(6), 1011–1027. https://doi.org/10.1080/13510347.2019.1590814
Dudlák, T. (2025). Peace at all costs: polyphonic political discourse of Hungary in the Russian-Ukrainian war. Cambridge Review of International Affairs. https://doi.org/10.1080/09557571.2025.2498734
Fábián, K. (2022). Top Gun: The Orbán Government’s Position on the War in Ukraine. Hungarian Studies Review, 49(2), 216–220. https://doi.org/10.5325/hungarianstud.49.2.0216
Gavin, G., & Vinocur, N. (2025, April 14). EU countries push to Orbán-proof Russia sanctions. Politico. Retrieved from https://www.politico.eu/article/eu-countries-viktor-orban-proof-russia-sanction/
Gera, M. (2023). “Here, the Hungarian people will decide how to raise our children”: Populist rhetoric and social categorization in Viktor Orbán’s anti-LGBTQ campaign in Hungary. New Perspectives, 31(2), 104–129. https://doi.org/10.1177/2336825X231164311 (Original work published 2023).
Greilinger, G. (2023). Hungary’s Eastern Opening Policy as a Long-Term Political-Economic Strategy. AIES Fokus, 4/2023. Austria Institut für Europäische und Sicherheitspolitik. Retrieved from https://www.aies.at/download/2023/AIES-Fokus-2023-04.pdf
Gries, S. T. (2010). Useful statistics for corpus linguistics. In A. Sánchez & M. Almela (Eds.), A mosaic of corpus linguistics: selected approaches (pp. 269–291). Berlin: Peter Lang.
Heltai, P., & Juhász, G. (2002). A névmások fordításának kérdései angol-magyar és magyar-angol fordításokban. Fordítástudomány, 4(2), 46–62.
Hettyey, A. (2022). The illusion of autonomy and new others: role conflict and Hungarian foreign policy after 2010. Journal of International Relations and Development, 25(1), 260–294. https://doi.org/10.1057/s41268-021-00228-w
Horváth, B. (2024a). Retúrjegy a „miénktől” az „enyémig”: A politikai perszonalizáció vizsgálata Orbán Viktor televíziós interjúiban a személyes névmások elemzésén keresztül. In E. Borissza, Zs. Gömbös, K. Heller, A. Osztroluczki, O. Ruzsits, & S. Török (Eds.). Utak a nyelvhasználat kutatásában I.: Hallgatói tanulmánykötet (pp. 35–50). ELTE BTK Alkalmazott nyelvészeti diákműhely. Retrieved from http://hdl.handle.net/10831/107496
Horváth, B. (2024b). „Én” és „mi” egy világjárványban: nyelvészeti esettanulmány a magyar politikai kommunikáció perszonalizációjáról a koronavírus idején. In D. Gosztom, E. Hrenek, & S. Török (Eds.), Utak a nyelvhasználat kutatásában 2. – Hallgatói tanulmányok (pp. 165–182). ELTE Alkalmazott nyelvészeti diákműhely. Retrieved from http://hdl.handle.net/10831/115911
Horváth, B. (in press). Mondjuk azt, hogy nem a mi hibánk? A magyar politikai kommunikáció nyelvészeti elemzése krízis idején a kormányzati felelősségvállalás szempontjából. Politikatudományi Szemle.
Hronešová, J. B., & Kreiss, D. (2024). Strategically hijacking victimhood: A political communication strategy in the discourse of Viktor Orbán and Donald Trump. Perspectives on Politics, 22(3), 717–735. https://doi.org/10.1017/S1537592724000239
Jobst, Á. (2007). A mi mint a hatalom és a szolidaritás névmása. Magyar Nyelvőr, 131(1), 29–47.
Johnson, M. (1987). The body in the mind: The bodily basis of meaning, imagination, and reason. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Juhász, A., László, R., & Zgut, E. (2015). Egy illiberális vízió eddigi következményei. Budapest: Friedrich-Ebert-Stiftung Budapesti Irodája.
Karapetjana, I., Roziņa, G., & Spirida, M. (2023). Critical discourse analysis of hate speech from a linguistic perspective. Valoda: nozīme un forma / Language: Meaning and Form, 14, 74–90. https://doi.org/10.22364/vnf.14.06
Karjalainen, T. (2025, August 29). Can the EU overcome Hungary’s veto on Ukrainian membership? The Loop (No. 24). Retrieved from https://theloop.ecpr.eu/can-the-eu-overcome-hungarys-veto-on-ukrainian-membership/
Kósa, L., & Bíró-Nagy, A. (2025, November 19). Már nem félnek annyira a háborútól a magyarok, mint két éve, de egyre kevesebben támogatnák Ukrajnát. Telex. Retrieved from https://telex.hu/belfold/2025/11/19/policy-solutions-kutatas-haborus-veszelyerzet-ukrajna
Krekó, P. (2019). Russia in Hungarian public opinion. In I. György Tóth (Ed.), Hungarian Social Report 2019 (pp. 358–371). TÁRKI Társadalomkutatási Intézet Zrt.
Lakoff, G. (1987). Women, fire and dangerous things: what categories tell us about the nature of thought. Chicago, IL: University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226471013.001.0001
Lamour, C. (2024). Orbán Placed in Europe: Ukraine, Russia and the Radical-Right Populist Heartland. Geopolitics, 29(4), 1297–1323. https://doi.org/10.1080/14650045.2023.2241825
Magyari, L., Pléh, C., & Forgács, B. (2022). The Hungarian hubris syndrome. PLOS ONE, 17(8), e0273226. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0273226
Maitland, K., & Wilson, J. (1987). Pronominal selection and ideological conflict. Journal of Pragmatics, 11(4), 495–512. https://doi.org/https://doi.org/10.1016/0378-2166(87)90092-0
Marmaridou, S. S. A. (2000). Pragmatic meaning and cognition. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Özoflu, M. A., & Arató, K. (2023). The populist framing of the Russia-Ukraine war by the Hungarian government: convergence or contestation in the EU. Southeast European and Black Sea Studies, 23(4), 717–735. https://doi.org/10.1080/14683857.2023.2273022
Pennycook, A. (1994). The politics of pronouns. ELT Journal, 48(2), 173–178. https://doi.org/10.1093/elt/48.2.173
Proctor, K., Lily, I., & Su, W. (2011). The 1st person plural in political discourse – American politicians in interviews and in a debate. Journal of Pragmatics, 43(13), 3251–3266. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2011.06.010
Rácz, A. (2024a). A political landslide in Hungary challenges Orbán’s regime and the EU (DGAP Memo No. 13). German Council on Foreign Relations. https://doi.org/10.60823/DGAP-24-40836-en
Rácz, A. (2024b). Eine “Friedensmission”, die der Kapitulation den Weg ebnen soll. Die Ukraine-Politik von Viktor Orbáns Ungarn. Ukraine-Analysen, 306, 18–20.
Rácz, A., Spillner, O., & Wolff, G. B. (2023). Why sanctions against Russia work. Intereconomics, 58(1), 52–55. https://doi.org/10.2478/ie-2023-0009
Sata, R. (2023). Performing crisis to create your enemy: Europe vs. the EU in Hungarian populist discourse. Frontiers in Political Science, 5. https://doi.org/10.3389/fpos.2023.1032470
Schmidt, A., & Glied, V. (2024). Pragmatic foreign policy of Hungary in the shadow of the Russian–Ukrainian war. Eastern Journal of European Studies, 15(Special Issue), 247–267. https://doi.org/10.47743/EJES-2024-SI12
Sonnevend, J. (2024). Populist iconicity: The contradictions of Hungarian Prime Minister Viktor Orbán as a political celebrity. JCMS: Journal of Cinema and Media Studies, 63(2), 169–175. https://dx.doi.org/10.1353/cj.2024.a919199
Suuronen, V. (2025). Antiliberalism and counter-enlightenment for the 21st century: Viktor Orbán’s illiberal political ideology. Government and Opposition, 60(4), 1136–1156. https://doi.org/10.1017/gov.2025.5
Sükösd, M. (2022). Orbán áldozatai. A félelemkeltés és ellenségképzés szónoklatai a populista propagandaállamban Magyarországon. Médiakutató, 23(3/4), 59–77.
Szabó, G., & Lipiński, A. (2024). Sympathy with Ukraine (or not so much)! Emotion-based solidarity in the political communication of the Polish and Hungarian Prime Ministers. American Behavioral Scientist. https://doi.org/10.1177/00027642241240357
Szabó, L. P. (2021). Karnyújtásnyira a választóktól? A perszonalizáció vizsgálata a személyes névmásokon keresztül az Egyesült Államok politikai kommunikációjában. Politikatudományi Szemle, 31(1), 54–75. https://doi.org/10.30718/POLTUD.HU.2022.1.54
Szabó, L. P. (2022). Personalization is in the details: A case study of political personalization in American politics. Studia Linguistica Hungarica, 34(1), 102–117. https://doi.org/10.54888/slh.2022.34.102.117
Szabó, L. P. (2024). Is this us? The cultural conceptualization of individualization in American political speeches. In J. B. Koczy, D. P. Stanic, & O. P. Kavgic (Eds.), Cultural Linguistics and the Social World (pp. 93–111). Germany, US: Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-97-6192-0_6
Szabó, L. P. (2025a). Making a cardinal point: The conceptualization of EAST and WEST in Hungarian public discourse. Metaphor and Symbol, 40(2), 140–152. https://doi.org/10.1080/10926488.2024.2431620
Szabó, L. P. (2025b). The Person in Politics: Pronouns and political personalization in US presidential campaigns. Netherlands: John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/dapsac.107
Szabó, L. P., & Béni, A. (2021). Vírusháború: A Covid19 járvány metaforikus ábrázolása a magyar hírportálokon. Médiakutató, 22(3/4), 59–68.
Szabó, L. P., & Szabó, G. (2022). Attack of the critics: Metaphorical delegitimisation in Viktor Orbán’s discourse during the Covid-19 pandemic. Journal of Language and Politics, 21(2), 255–276. https://doi.org/10.1075/jlp.21068.sza
Szabó, L. P., Varga, D. E., & Bozdağ, U. (2025). A “MEGA” presidency: Viktor Orbán’s rhetoric during the 2024 Hungarian Presidency of the Council of the European Union [Unpublished manuscript].
Szilágyi, A., & Bozóki, A. (2015). Playing it again in post-communism: The revolutionary rhetoric of Viktor Orbán in Hungary. Advances in the History of Rhetoric, 18(1), 153–166. https://doi.org/10.1080/15362426.2015.1010872
Tolcsvai Nagy, G. (2017). Jelentéstan. In A. Imrényi, N. Kugler, M. Ladányi, A. Markó, Sz. Tátrai, & G. Tolcsvai Nagy (Authors), Nyelvtan (pp. 207–502). Budapest: Osiris Kiadó.
Toomey, M. (2020). History, nationalism and democracy: Myth and narrative in Viktor Orbán’s ‘Illiberal Hungary’. New Perspectives, 26(1), 87–108. https://doi.org/10.1177/2336825X1802600110 (Original work published 2018).
Tóth, T. (2020). Target the enemy: explicit and implicit populism in the rhetoric of the Hungarian right. Journal of Contemporary European Studies, 28(3), 366–386. https://doi.org/10.1080/14782804.2020.1757415
Urban, G. (1986). Rhetoric of a war chief. Working Papers and Proceedings of the Center for Psychosocial Studies, 5, 1–21.
Visnovitz, P., & Jenne, E. K. (2021). Populist argumentation in foreign policy: the case of Hungary under Viktor Orbán, 2010–2020. Comparative European Politics, 19(6), 683–702. https://doi.org/10.1057/s41295-021-00256-3
Wales, K. (1996). Personal pronouns in present-day English. Cambridge: Cambridge University Press.
Wilson, J. (1990). Politically speaking: The pragmatic analysis of political language. UK: Blackwell.
Авторське право (c) 2025 Лілла Петронелла Сабо, Балаж Горват
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
