'That’s depressing, lol': Маркери гумору в самоадресованому дискурсі листів futureme
Анотація
У статті розглядається гумор як когнітивний і прагматичний ресурс в асинхронному самоадресованому цифровому дискурсі на матеріалі листів, опублікованих на платформі FutureMe.org. Було зібрано корпус із 3426 листів англійською мовою, надісланих користувачами собі в майбутнє, та проведено пошук чотирьох широко вживаних орфографічних маркерів гумору: lol, haha, hehe та lmao (разом із їхніми варіантами написання). Отримані 652 конкордансів були вручну проанотовані, щоб визначити, чи вказують ці маркери на гумористичний намір загалом, чи конкретно сигналізують про гумор як реакцію на комунікативну інконгруентніть, притаманну зверненню о майбутнього «я». Спираючись на теорії інконгруентності в гумору, дослідження концептуалізує листи FutureMe як жанр, який одночасно і передбачає адресата, і ставить під сумнів епістемічні умови, типові для епістолярного спілкування. Результати показують, що 11,7% всіх випадків використання маркерів гумору явно супроводжують коментарі про парадоксальний статус адресата (який є одночасно і «Я», і «Іншим»), виявляючи роль гумору в управлінні концептуальним конфліктом. Також було виявлено, що lol, haha і lmao частіше сигналізують про гумористичний ефект (сміх), ніж hehe. Якісний аналіз далі розглядає три основні функції маркерів гумору: (i) грайливе позначення інконгруентності адресатів у листі собі в майбутнє; (ii) сигналізування про гумористичний намір; та (iii) пом'якшення надмірно серйозного, емоційного або загрозливого для репутації змісту. Результати дослідження свідчать, що гумор у цих листах слугує не стільки реакцією на ситуативно гумористичний зміст, скільки прагматичним засобом
Завантаження
Посилання
Adams, A. C. (2012). On the identification of humor markers in computer-mediated communication. In AAAI Fall Symposium: Artificial Intelligence of Humor (pp. 2–6). Retrieved from https://aaai.org/papers/05554-5554-on-the-identification-of-humor-markers-in-computer-mediated-communication/
Attardo, S. (2000). Irony markers and functions: Towards a goal-oriented theory of irony and its processing. Rask, 12(1), 3–20. Retrieved from https://www.sdu.dk/en/om-sdu/institutter-centre/iks/forskning/forskningspublikationer/rask/issues/12
Attardo, S. (2015). Humor and laughter. In D. Tannen, H. E. Hamilton, & D. Schiffrin (Eds.), The Handbook of Discourse Analysis (2nd ed., Vol. I, pp. 168–188). Malden, MA/Oxford: Blackwell Publishers.
Attardo, S. (2020). The linguistics of humor: An introduction. Oxford: Oxford University Press. Attardo, S., Chłopicki, W., & Forabosco, G. (2024). The role of incongruity in humorous texts. In T. E. Ford, W. Chłopicki, & G. Kuipers (Eds.), The Handbook of Humor Research (pp. 105–123). Berlin/Boston: Walter de Gruyter.
Attardo, S., & V. Raskin. (1991). Script theory revis(it)ed: Joke similarity and joke representation model. HUMOR: International Journal of Humor Research, 4(3-4), 293–347.
Baron, N. S. (2004). See you online: Gender issues in college student use of instant messaging. Journal of Language and Social Psychology, 23(4), 397–423. https://doi.org/10.1177/0261927X04269585
Brown, P., & Levinson, S. C. (1987). Politeness: Some universals in language usage. Cambridge: Cambridge University Press.
Burgers, C., & Van Mulken, M. (2017). Humor markers. In S. Attardo (Ed.), The Routledge Handbook of Language and Humor (pp. 385–399). New York/London : Routledge.
Chłopicki, W. (2017). Humor and narrative. In S. Attardo (Ed.), The Routledge Handbook of Language and Humor (pp. 143–157). New York/London : Routledge.
Chłopicki, W. (2019). What do doctors advise patients in jokes and why? HUMOR, 32(3), 475–497. https://doi.org/10.1515/humor-2018-0145
Danet, B. (2010). Computer-mediated English. In J. Maybin & J. Swann (Eds.), The Routledge Companion to English Language Studies (pp. 146–156). London/New York: Routledge.
Davis, J. M., & Hofmann, J. (2023). The humor transaction schema: A conceptual framework for researching the nature and effects of humor. HUMOR, 36(2), 323–353. https://doi.org/10.1515/humor-2020-0143
Gal, N., Kampf, Z., & Shifman, L. (2020). SRSLY?? A typology of online ironic markers. Information, Communication & Society, 25(7), 992–1009. https://doi.org/10.1080/1369118X.2020.1814380
Lockyer, D. (2014). The emotive meanings and functions of English ‘diminutive’interjections in Twitter posts. SKASE Journal of Theoretical Linguistics, 11(2), 68–89. Retrieved from http://www.skase.sk/Volumes/JTL26/pdf_doc/04.pdf
Lockyer, D. (2018). Affixed interjections in English and Polish: A corpus-based study of emotional talk in digital communication and literary dialogue (Doctoral dissertation, University of British Columbia). https://dx.doi.org/10.14288/1.0368976
Lucey, K. (2013). Is she mad at me?: Tone and conversation in text messaging. Lingua Frankly, 1(1). https://doi.org/10.6017/lf.v1i1.9457
Markman, K. M. (2013). Exploring the pragmatic functions of the acronym lol in instant messenger conversations. In International Communication Association annual conference, London, UK. https://doi.org/10.31235/osf.io/3du86
Schneebeli, C. (2020). Where lol is: Function and position of lol used as a discourse marker in YouTube comments. Discours. Revue de linguistique, psycholinguistique et informatique. A journal of linguistics, psycholinguistics and computational linguistics, (27). https://doi.org/10.4000/discours.10900
Walther, J. B., & D’addario, K. P. (2001). The impacts of emoticons on message interpretation in computer-mediated communication. Social Science Computer Review, 19(3), 324–347. Retrieved from https://www.dhi.ac.uk/san/waysofbeing/data/communication-zangana-walther-2001b.pdf
Yang, S., Cao, W., & Li, D. (2025). A pragmatic study of emojis on WeChat: From the perspectives of FTA (face-threatening act) and request strategy. Arts, Culture and Language, 1(3). https://doi.org/10.61173/wj1gb131
Zabotnova, M., & Bohdanova, O. V. (2018). Internet slang as key means of interaction in cyberspace. Development of Philological Sciences in Countries of the European Union Taking into Account the Challenges of XXI Century, 146–164.
Авторське право (c) 2025 Валерія Ніколаєнко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
