Паратексти як акт непокори: Микола Зеров і російські переклади української канонічної поезії
Анотація
Паратексти, що супроводжують переклади, мають неабияке значення в історичній перспективі, адже виявляють чинники впливу на презентацію та сприйняття перекладу. Їхня роль стає ще вагомішою, коли звертаємося до перекладів творів національно-культурної ваги. Проте переклади мовою культури колонізатора вимагають дещо іншої методології аналізу. У розвідці розглядаються паратексти авторства Миколи Зерова, провідного літератора, перекладача і перекладознавця, створені в 20-30-і роки 20 ст., які присвячені перекладам творів Тараса Шевченка та Івана Франка російською, мовою колонізатора українських земель та культурного надбання українського народу. Аналізовані праці вказують на колоніальний статус української літератури в російських перекладах різних періодів, що підкреслює значну роль паратекстів для цільового читача, адже стають орієнтирами у сприйнятті того, що було оригінально авторським і не зазнало об’єктивного відтворення чи стало об’єктом маніпуляції. Праці є показовими щодо їхнього деколонізаційного характеру і дають можливість простежити мету перекладів кожного аналізованого періоду, практики та стратегії, що застосовувалися в різні періоди, і чи справді було непідробне зацікавлення генієм поетів підневільної нації. Метою даної розвідки є з’ясувати провідні компоненти таких паратекстів у підході Миколи Зерова, виокремити особливості перекладних канонічних текстів, які він вважав найвагомішими для належного відтворення і сприйняття цільовим читачем, а також простежити методологію аналізу перекладацької стратегії із врахуванням соціальних та політичних чинників. Дослідження з’ясовує особливості таких паратекстів з перспективи теорії колоніального перекладу, а також у руслі соціологічного підходу.
Завантаження
Посилання
Batchelor, K. (2018). Translation and paratexts. London, New York: Routledge.
Bourdieu, P. (2002). Habitus. In J. Hillier & E. Rooksby (Eds.), Habitus: A sense of place (pp. 27–34). Burlington, VT: Ashgate.
Briukhovetskyi, V. (1990). Mykola Zerov: The literary and critical essay. Kyiv: Radianskyi pysmennyk. (in Ukrainian).
Bryska, O. (2019). Mykola Zerov’s view of translation as a history of national identity shaping. In L. Harmon & D. Osuchowska (Eds.), National identity in translation (pp. 43–51). Berlin : Peter Lang. https://doi.org/10.3726/b16040 2019
Cherednychenko, O. (2015). The metr of the Ukrainian translation (on 125th anniversary of Mykola Zerov). The Bulletin of Taras Shevchenko National University in Kyiv, (1), 6–9. Retrieved from https://surli.cc/fhizgj (in Ukrainian).
Franko, I. (1983). Shevchenko in German. In M. T. Yatsenko (Ed.), Collection of works: in 50 volumes (Vol. 38, pp. 520–530). Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian).
Genette, G. (1997). Paratexts: Thresholds of interpretation (Vol. 20). UK: Cambridge University Press.
Gil-Bardají, A., Orero, P., & Rovira-Esteva, S. (Eds.). (2012). Translation peripheries: Paratextual elements in translation. Berlin: Peter Lang.
Kolomiyets, L. (2023). Between censorship and nation building: the first Ukrainian lecture courses on translation studies from a historical perspective. In M. Djovčoš, M. Kusa, I. Hostova, & E. Perez, Translation studies in Ukraine as an integral part of the European context (pp. 63–89). Bratislava: VEDA, Publishing House of the Slovak Academy of Sciences. https://doi.org/10.31577/2023.9788022420150
Lefevere, A. (1992). Translation, rewriting and the manipulation of literary fame. London and New York: Routledge.
Phylypovych, P. (1925). For the study of Shevchenko and his time. In P. Phylypovych (Ed.), Shevchenko and his time. Volume 1 (pp. 7–37). (in Ukrainian).
Pleijel, R., & Podlevskikh Carlström, M. (Eds.). (2022). Paratexts in translation. Berlin: Frank & Timme. https://doi.org/10.26530/20.500.12657/58048
Spivak, G. C. (1993). The politics of translation. In Outside in the Teaching Machine (pp.179–200). New York: Routledge.
Shmiher, T. V. (2008). History of Ukrainian translation studies in the 20th century: Key issues and periodization (Doctoral dissertation). Kyiv: AKD. Retrieved from: https://dissertation.com.ua/node/673808 (in Ukrainian).
Tymoczko, M. (Ed.). (2010). Translation, resistance, activism. Amherst, Boston, MA: University of Massachusetts Press.
Venuti, L. (1995). The translator’s invisibility. A history of translation. London: Routledge.
Zerov, M. (1918/2003). Ivan Franko “Moses” [Review]. In M. Sulima (Ed.), Ukrainian writings (pp. 223–226). Kyiv: Osnovy. (in Ukrainian).
Zerov, M. (1930/2003). Ivan Bielousov. The Russian translator of Kobzar. In M. Sulima (Ed.), Ukrainian writings (pp. 773–783). Kyiv: Osnovy. (in Ukrainian).
Zerov, M. (1934/2003). Shevchenko’s Kobzar in Russian translations. In M. Sulima (Ed.), Ukrainian writings (pp. 1000–1028). Kyiv: Osnovy. (in Ukrainian).
Авторське право (c) 2025 Орислава Бриська
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
