Гештальтність перекладу
Анотація
Метою статті є інтегрування теоретико-методологічних можливостей перекладознавства і когнітивної лінгвістики для запровадження цілісної методики перекладацького аналізу, яка базується на тлумаченні перекладеного мовного виразу як одного з взаємопов’язаних мовних і немовних (аудіо-візуальних та візуальних) експонентів загального гештальтного смислу, який конструюється з урахуванням усіх можливих вимірів контексту: як мовного (семантико-синтаксичного), так і позамовного (ситуативного і соціально-культурного). Пропонована процедура перекладацького аналізу включає: 1) опис ситуативного та соціально-культурного контексту, в якому відбувається дія / подія, актуалізована аналізованим вербально-візуальним висловлюванням; 2) з’ясування внеску взаємопов’язаних лексико-фразеологічних і граматичних, а також візуальних експонентів в конструювання гештальтного смислу оригінального і перекладеного висловлювань. Застосування пропонованої методики для аналізу субтитрування мовлення Шерлока Холмса у британському міні-серіалі Шерлок виявило тенденцію збереження раціонального пропозиційного змісту при втраті модальних емоційно-оцінних смислових нюансів. Ця тенденція проявляється у: 1) спрощенні синтаксичної структури оригінального мовлення, що, проте, не знижує точності відтворення раціонального пропозиційного змісту; 2) відмові від перекладу часток і модальних дієслів, що ускладнюють присудок і беруть участь в нюансуванні категоричності дедуктивних припущень, а також конструюванні іронії і сарказму, що частково компенсується візуальним рядом і звуковою доріжкою; 3) збереженні ілюстративної відповідності зображення і мовлення, проте втраті вербально-візуальної гри через застосування українських еквівалентів, які цілісно переосмислюють референтну ситуацію, відображуючи її смисл, але складаються зі слів зовсім іншої, порівняно з оригіналом, семантики.
Завантаження
Посилання
Aleksandrova, E. (2020). Audiovisual translation of puns in animated films: strategies and procedures. European Journal of Humour Research, 7(4), 86-105. https://doi.org/10.7592/EJHR2019.7.4
Barthes, R. (1986). The rhetoric of the image. In The responsibility of forms (pp. 21–40) (R. Howard, Trans.). Oxford: Blackwell. (Original work published 1964).
Bateman, J.A., & Schmidt, K.-H. (2012). Multimodal Film Analysis. How Films Mean. London and New York: Routledge.
Boria, M., & Tomalin, M. (2020). Introduction. In M. Boria, Á. Carreres, M. Noriega-Sánchez, &
M. Tomalin (Eds.), Translation and multimodality: Beyond words (pp. 1-24). London & New York: Routledge.
Croft, W., & Cruse, D. (2004). Cognitive linguistics. Cambridge: Cambridge University Press.
Fillmore, C. (1968). The case for case. In E. Bach & R. T. Harms (Eds), Universals in linguistic theory (pp. 1–88). New York: Holt, Rinehart & Winston.
Fillmore, C. (1982). Frame semantics. In Linguistic Society of Korea (Ed.), Linguistics in the morning calm (pp. 111–137). Seoul: Hanshin Publishing.
Hjelmslev, L. (1953). Prolegomena to a theory of language (F. J. Whitfield, Trans.). Baltimore: Indiana University Press (Original work published 1943).
Kaindl, K. (2013). Multimodality and translation. In C. Millán & F. Bartrina (Eds.), The Routledge Handbook of translation studies (pp. 257–270). London & New York: Routledge.
Karaban, V. I. (2004). Translation of scientific and technical literature: grammatical difficulties, lexical, terminological and genre-stylistic problems. Vinnytsia: Nova knyha (in Ukrainian).
Kaźmierczak, M. (2017). Verbal-visual punning in translational perspective. Rocznik Komparatystyczny [Comparative Yearbook], 8, 121-150. https://doi.org/10.18276/rk.2017.8-06
Krysanova, T. A., & Shevchenko, I. S. (2022). Multisemiotic patterns of emotive meaning-making in film. Visnyk Universitetu Imeni Alfreda Nobelya. Seriya: Filologichni Nauki, 2(24), 238-248. https://doi.org/10.32342/2523-4463-2022-2-24-20
Lakoff, G. (1977). Linguistic gestalts. In W. A. Beach, S. E. Fox, & S. Philosoph (Eds.), Papers from the Thirteenth Regional Meeting of the Chicago Linguistics Society (pp. 236–287). Chicago: University of Chicago Press.
Lakoff, G. (1987). Women, fire and other dangerous things: What categories reveal about mind. Chicago: University of Chicago Press.
Langacker, R. (1987). Foundations of cognitive grammar. Stanford: Stanford University Press.
Langacker, R. (2001). Discourse in cognitive grammar. Cognitive Linguistics, 2, 143–188.
Langacker, R. (2008). Cognitive grammar: A basic introduction. Oxford & New York: Oxford University Press.
Maksimov, S. Y. (2012). Practical course of translation. English and Ukrainian. Kyiv: Lenvit.
Martínez-Sierra, J. J. (2005). Translating audiovisual humour. A case study. Perspectives, 13(4), 289-296. https://doi.org/10.1080/09076760608668999.
Naumenko, L. P., & Hordieieva, A. Y. (2011). Practical course of translation from English to Ukrainian. Vinnytsia: Nova knyha (in Ukrainian).
Newmark, P. A. (1988). Textbook of translation. Shanghai: Shanghai Foreign Language Education Press.
O’Sullivan, C., & Cornu, J-F. (Eds.) (2019). The translation of films, 1900-1950. Oxford: Oxford University Press.
Pérez-González, L. (2014). Audiovisual translation: Theories, methods and issues. London & New York: Routledge.
Rebrij, O.V. (2012). Modern conceptions of creativity in translation. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University (in Ukrainian).
Saussure, F. de (1916). Cours de linguistique générale. Paris: Payot.
Vinay, J.-P., & Darbelnet, J. (1958). Stylistique comparée du français et de l’anglais. Paris: Didier.
Sources for illustrations
Rezks-ua-tv. (n. d.). Retrieved October 01, 2024, from https://rezka-ua.tv/series/thriller/47-sherlok-2010.html#t:238-s:1-e:1
Авторське право (c) 2025 Алла Мартинюк, Дінара Гулієва
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
