Мультимодальна метафтонімія в інтернет-мемах: аналіз реакцій на пост Дональда Трампа на X (колишньому twitter)
Анотація
У цьому дослідженні аналізується мультимодальна метафтонімія в інтернет-мемах, надісланих у відповідь на публікацію Трампом своєї фотографії під арештом на акаунті @realDonaldTrump в соціальній мережі X (раніше Twitter) у 2023 році. Автор використовує методологічний інструментарій теорії когнітивної (мультимодальної) метафори та метонімії для виявлення моделей концептуальної взаємодії між метафорою та метонімією в цих мемах. Результати дослідження свідчать про три типи мультимодальної метафтонімії: метафтонімія з метонімією, вбудованою в метафоричне джерело або ціль, метафтонімія з метонімією, вбудованою в метафоричне джерело та ціль, та метафтонімія з метонімічним ланцюгом, що структурує метафоричне джерело. Метафоричний цільовий домен цих метафтонімій визначено як ТРАМП-ПРЕЗИДЕНТ США, що відображає статус Трампа як 45го президента США, політичного лідера та кандидата на посаду президента США у 2024 році в контексті платформи Х. У дослідженні представлено поглиблений аналіз кожного з виділених типів метафтонімії, які представлені метафоричними образами Трампа як ЗЛОЧИНЦЯ-ПСИХОПАТА, ДИТИНИ, ЯКА ВПАЛА В ІСТЕРИКУ, та БРЕХУНА. Джерельні домени цих метафор проектують виключно негативні характеристики на цільовий домен ТРАМП-ПРЕЗИДЕНТ США, причому деякі ознаки є спільними для кількох метафоричних джерельних доменів. Повторювані негативні характеристики в цих мемах створюють потужні та стійкі образи, які формують громадську думку, сприяючи створенню стійкого зруйнованого іміджу Трампа. Ці образи підкреслюють невідповідність між сконструйованим іміджем Трампа та очікуваннями від політичного лідера США, що змушує аудиторію ставити під сумнів його здатність обіймати посаду президента. Постійне негативне зображення підриває довіру до Трампа й зміцнює думку про його непридатність до керівництва країною.
Завантаження
Посилання
Bondarenko, I. (2024). The stories-we-survive-by: A cognitive case study of Ukrainian war memes. ILCEA, 53. https://doi.org/10.4000/ilcea.19721 (in Ukrainian)
Бондаренко, Є. (2024). Історії, з якими ми виживаємо: когнітивне дослідження українських військових мемів. ILCEA, 53. https://doi.org/10.4000/ilcea.19721
Charteris-Black, J. (2005). Politicians and rhetoric: the persuasive power of metaphor. London: Palgrave McMillian.
Dawkins, R. (2006). The selfish gene. Oxford: Oxford University Press.
ElShami, T. H. S., Shuaibi, J. A., & Zibin, A. (2023). The Function of metaphor modality in memes on Jordanian facebook pages. Sage Open, 13(1). https://doi.org/10.1177/21582440231154848
Elyamany, N. (2023). How do you meme Trump, Noah? Shaping a new memescape in the daily show with Trevor Noah (January 2016 – December 2019). International Journal of Arabic-English Studies, 23(2), 385–414. https://doi.org/10.33806/ijaes.v23i2.469
Forceville, C. (2008). Metaphor in pictures and multimodal representations. In R. W. Gibbs, Jr. (Ed.), The Cambridge handbook of metaphor and thought (pp. 462–482). Cambridge: Cambridge University Press.
Forceville, C. (2009). Metonymy in visual and audiovisual discourse. In E. Ventola & A. J. Moya Guijarro (Eds.), The world told and the world shown: Multisemiotic issues (pp. 56–74). New York: Palgrave Macmillan.
Forceville, C. (2009a). Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitive framework: Agendas for research. In C. Forceville & E. Urios-Aparisi (Eds.), Multimodal metaphor (pp. 19–42). Berlin & New York: Mouton de Gruyter.
Friedman, V. (2023, August 25). A Trump mug shot for history. The New York Times. Retrieved from https://www.nytimes.com/2023/08/25/style/trump-mugshot.html
Goossens, L. (1990). Metaphtonymy: The Interaction of metaphor and metonymy in expressions for linguistic action. Cognitive Linguistics, 1(3), 323–342.
Huntington, H. E. (2016). Pepper spray cop and the American dream: Using synecdoche and metaphor to unlock internet memes’ visual political rhetoric. Communication Studies, 67(1), 77–93.
Kövecses, Z., & Radden, G. (1998). Metonymy: Developing a cognitive linguistic view. Cognitive Linguistics, 9(1), 37–77.
Kovalenko, W. (2024, April 7). [X post]. Retrieved from https://x.com/GOP_MAGA_314159/status/1776819457488220526/
Lakoff, G. (1987). Women, fire and dangerous things: What categories reveal about the mind. Chicago & London: The University of Chicago Press.
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago & London: The University of Chicago Press.
Lamerichs, N., Nguyen, D., Puerta Melguizo, M. C., Radojevic, R., & Lange-Böhmer, A. (2018). Elite male bodies: The circulation of alt-right memes and the framing of politicians on social media. Participations. Journal of Audience and Reception Studies, 15(1), 180–206.
Langacker, R. W. (1987). Foundations of cognitive grammar, Vol. 1: Theoretical prerequisites. Stanford: Stanford University Press.
Longman Dictionary. (n.d.). Retrieved from https://www.ldoceonline.com/dictionary/psychopath
Lynch, S.N. (2023, August 3). Who is Special Counsel Jack Smith in the Trump documents case? Reuters. Retrieved from https://www.reuters.com/legal/government/newsmaker-who-is-jack-smith-special-counsel-who-brought-trump-indictment-2023-08-02/
Mahasneh, A.A., & Bashayreh, H. (2021). A semiotic translation of memes: Trump’s visit to Saudi Arabia as a case study. Academic Journal of Interdisciplinary Studies, 10(4), 32–42. https://doi.org/10.36941/ajis-2021-0096
Martynyuk, A., & Meleshchenko, O. (2019). Twitter-based multimodal metaphorical memes portraying Donald Trump. Lege Artis. Language Yesterday, Today, Tomorrow, 4(2), 128–167.
Martynyuk, A., & Meleshchenko, O. (2022). Socio-pragmatic potential of (verbo)-visual metaphtonymy in internet memes featuring Donald Trump. Metaphor and the Social World, 12(1), 69–91. https://doi.org/10.1075/msw.20010.mar
Matza, M., & Epstein, K. (2023, August 25). Historic Trump mugshot released after arrest in Atlanta, Georgia. BBC. Retrieved from https://www.bbc.com/news/world-us-canada-66612345
McLuhan, M. (1994). Understanding media: The extensions of man. Cambridge – Massachusetts – London: The MIT Press.
Merriam-Webster Dictionary. (n.d.). Retrieved from https://www.merriam-webster.com/
Musolff, A. (2016). Political metaphor analysis: Discourse and scenarios. London: Bloomsbury.
O’Boyle, N. (2022). WhatsAppening Donald: The social uses of Trump memes. European Journal of Cultural Studies, 25(2), 458-462. https://doi.org/10.1177/13675494211004596
Pannell, R. D. (2023, September 1). [X post]. Retrieved from https://twitter.com/Pannell64/status/1697360337291415746/
Pérez-Sobrino, P. (2017). Multimodal metaphor and metonymy in advertising. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins.
Piata, A. (2016). When metaphor becomes a joke: Metaphor journeys from political ads to internet memes. Journal of Pragmatics, 106, 39–56.
Ross, A. S., & Rivers, D. J. (2018). Internet memes as polyvocal political participation. In D. Schill & J. A. Hendricks (Eds.), The presidency and the social media: Discourse, disruption, and digital democracy in the 2016 presidential election (pp. 285–308). New York & London: Routledge.
Ruiz de Mendoza, F. J., & Díez, O. (2002). Patterns of conceptual interaction. In R. Dirven & R. Pörings (Eds.), Metaphor and metonymy in comparison and contrast (pp. 489–532). Berlin & New York: Mouton de Gruyter.
Ruiz de Mendoza, F. J., & Galera-Masegosa, A. (2011). Going beyond metaphtonymy: Metaphoric and metonymic complexes in phrasal verb interpretation. Language Value, 3(1), 1–29.
Shifman, L. (2014). Memes in digital culture. Cambridge: The MIT Press.
Trump, D. J. (n.d.). [X account]. Retrieved from https://x.com/realDonaldTrump
WAN – Word Associations Network (n.d.). Retrieved from https://wordassociations.net/en/
Younes, A. S., & Altakhaineh, A. R. M. (2022). Metaphors and metonymies used in memes to depict COVID-19 in Jordanian social media websites. Ampersand, 9, 100087. https://doi.org/10.1016/j.amper.2022.100087
Авторське право (c) 2024 Ольга Мелещенко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
