Інтерсеміотика кінотексту в перекладі: крос-культурний аспект
Анотація
У статті представлений крос-культурний аналіз кінотексту в перекладі. Інтерсеміотична транслятологія уможливлює дослідження синергетичного характеру єдності принаймні двох центральних семіотичних систем, а саме – вербальної й візуальної. Спираючись на це положення, можна стверджувати, що до найважливіших перекладацьких завдань належить формування мотиваційного вибору тієї магістральної стратегії, яка сприятиме створенню у перекладі адекватного синергетичного впливу цього кінотексту на цільову аудиторію в аспекті крос-культурного зіставлення. Для розв’язання цієї проблеми обрана історична драма “The King’s Speech” (2010) у двох варіантах перекладу українською мовою. Художні «костюмовані» кінострічки, як правило, «прив’язані» до певного історико-культурного періоду вихідної лінгвокультури, та віддзеркалюють також притаманні лише їй інґерентні властивості, що призводить до перекладацьких ускладнень саме з огляду крос-культурної специфіки відтворення таких текстів у перекладі. Поєднання візуального і вербального кодів дозволяє розглядати такі тексти у широкому сенсі – як власне кінотекст, але як і окремий вид інтерсеміотичного перекладу. Літературний текст певної лінгвокультури у процесі екранізації об’єднує три види перекладу за Р. Якобсоном, зокрема інтралінгвістичний (пере(с)творення літературного твору вихідною мовою у сценарій), інтерлінгвістичний (пере(с)творення цільовою мовою), і нарешті інтерсеміотичний (створення власне кінотексту). Перекладацький простір кінотексту як гетерогенна структура/система постає певним перекладацьким викликом, оскільки у процесі роботи над перекладом перекладач може не ідентифікувати національно/культурно марковані дискурсивні елементи оригіналу, що може призвести до хибного сприйняття або перекручення емотивного/емоційного впливу цілісної полікодової системи кінотексту цільовою аудиторією. У зв’язку з цим логічним убачається запровадження перекладознавчого аналізу кінотексту з акцентом на закладену в ньому краєзнавчу, або культуро зорієнтовану інформацію, якою повинен володіти модельований реципієнт – і перекладач, і цільовий одержувач.
Завантаження
Посилання
Demetska, V. V. (2024, April). Intersemiotics of the cinematic text in translation: A cross-cultural aspect. Paper presented at the second international conference “Multimodality and transmediality: Interdisciplinary studies”, Kharkiv, Ukraine. Abstract retrieved from: https://drive.google.com/file/d/1GPwpHQ9M6F29i1bjLQrl3jJq1i_oSP-n/view (in Ukrainian)
Демецька, В. В. (2024, Квітень). Інтерсеміотика кінотексту в перекладі: Крос-культурний аспект. Доповідь на ІІ міжнародній конференції “Мультимодальність і трансмедіальність: Міждісциплінарні студії”, Харків, Україна. URL: https://drive.google.com/file/d/1GPwpHQ9M6F29i1bjLQrl3jJq1i_oSP-n/viewGambier, Y. (2021). Recent developments and challenges in audiovisual translation research. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/351711542_Recent_developments_and_challenges_in_audiovisual_translation_research
Jacobson, R. (2000). On linguistic aspects of translation. In L. Venuti (Ed.), The translation studies reader (pp. 113-118). New York, NY: Routledge (Original work published 1959).
Martynyuk, A. P. (2020). The problem of meaning-making in communication. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Foreign Philology. Methods of Foreign Language Teaching, (91), 27-41. https://doi.org/10.26565/2227-8877-2020-91-04 (in Ukrainian)
Мартинюк, А. П. (2020). Проблема смислотворення в комунікації. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов”, (91), 27-41. https://doi.org/10.26565/2227-8877-2020-91-04
Pérez-González, L. (2020). Audiovisual translation. In M. Baker & G. Saldanha (Eds.), Routledge Encyclopedia of Translation Studies (Third Edition) (pp. 30-34). London: Routledge.
Poyatos, F. (2008). Textual translation and live translation: the total experience of nonverbal communication in literature, theater and cinema. Amsterdam: John Benjamins.
Shevchenko, I. (2019). Enactive meaning-making in the discourse of theatre and film. Cognition, communication, discourse, 19, 15-19. Retrieved from https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-01
Tikhanen, A. (n.d.). Stone of Scone. In Encyclopedia Britannica. Retrieved from https://www.britannica.com/topic/Stone-of-Scone
Авторське право (c) 2024 Владислава Демецька
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
