Інтерсеміотика кінотексту в перекладі: крос-культурний аспект
Анотація
У статті представлений крос-культурний аналіз кінотексту в перекладі. Інтерсеміотична транслятологія уможливлює дослідження синергетичного характеру єдності принаймні двох центральних семіотичних систем, а саме – вербальної й візуальної. Спираючись на це положення, можна стверджувати, що до найважливіших перекладацьких завдань належить формування мотиваційного вибору тієї магістральної стратегії, яка сприятиме створенню у перекладі адекватного синергетичного впливу цього кінотексту на цільову аудиторію в аспекті крос-культурного зіставлення. Для розв’язання цієї проблеми обрана історична драма “The King’s Speech” (2010) у двох варіантах перекладу українською мовою. Художні «костюмовані» кінострічки, як правило, «прив’язані» до певного історико-культурного періоду вихідної лінгвокультури, та віддзеркалюють також притаманні лише їй інґерентні властивості, що призводить до перекладацьких ускладнень саме з огляду крос-культурної специфіки відтворення таких текстів у перекладі. Поєднання візуального і вербального кодів дозволяє розглядати такі тексти у широкому сенсі – як власне кінотекст, але як і окремий вид інтерсеміотичного перекладу. Літературний текст певної лінгвокультури у процесі екранізації об’єднує три види перекладу за Р. Якобсоном, зокрема інтралінгвістичний (пере(с)творення літературного твору вихідною мовою у сценарій), інтерлінгвістичний (пере(с)творення цільовою мовою), і нарешті інтерсеміотичний (створення власне кінотексту). Перекладацький простір кінотексту як гетерогенна структура/система постає певним перекладацьким викликом, оскільки у процесі роботи над перекладом перекладач може не ідентифікувати національно/культурно марковані дискурсивні елементи оригіналу, що може призвести до хибного сприйняття або перекручення емотивного/емоційного впливу цілісної полікодової системи кінотексту цільовою аудиторією. У зв’язку з цим логічним убачається запровадження перекладознавчого аналізу кінотексту з акцентом на закладену в ньому краєзнавчу, або культуро зорієнтовану інформацію, якою повинен володіти модельований реципієнт – і перекладач, і цільовий одержувач.
Завантаження
Посилання
Demetska, V. V. (2024, April). Intersemiotics of the cinematic text in translation: A cross-cultural aspect. Paper presented at the second international conference “Multimodality and transmediality: Interdisciplinary studies”, Kharkiv, Ukraine. Abstract retrieved from: https://drive.google.com/file/d/1GPwpHQ9M6F29i1bjLQrl3jJq1i_oSP-n/view (in Ukrainian)
Демецька, В. В. (2024, Квітень). Інтерсеміотика кінотексту в перекладі: Крос-культурний аспект. Доповідь на ІІ міжнародній конференції “Мультимодальність і трансмедіальність: Міждісциплінарні студії”, Харків, Україна. URL: https://drive.google.com/file/d/1GPwpHQ9M6F29i1bjLQrl3jJq1i_oSP-n/viewGambier, Y. (2021). Recent developments and challenges in audiovisual translation research. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/351711542_Recent_developments_and_challenges_in_audiovisual_translation_research
Jacobson, R. (2000). On linguistic aspects of translation. In L. Venuti (Ed.), The translation studies reader (pp. 113-118). New York, NY: Routledge (Original work published 1959).
Martynyuk, A. P. (2020). The problem of meaning-making in communication. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Foreign Philology. Methods of Foreign Language Teaching, (91), 27-41. https://doi.org/10.26565/2227-8877-2020-91-04 (in Ukrainian)
Мартинюк, А. П. (2020). Проблема смислотворення в комунікації. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов”, (91), 27-41. https://doi.org/10.26565/2227-8877-2020-91-04
Pérez-González, L. (2020). Audiovisual translation. In M. Baker & G. Saldanha (Eds.), Routledge Encyclopedia of Translation Studies (Third Edition) (pp. 30-34). London: Routledge.
Poyatos, F. (2008). Textual translation and live translation: the total experience of nonverbal communication in literature, theater and cinema. Amsterdam: John Benjamins.
Shevchenko, I. (2019). Enactive meaning-making in the discourse of theatre and film. Cognition, communication, discourse, 19, 15-19. Retrieved from https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-01
Tikhanen, A. (n.d.). Stone of Scone. In Encyclopedia Britannica. Retrieved from https://www.britannica.com/topic/Stone-of-Scone
Авторське право (c) 2024 Владислава Демецька
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
