Мультимодальне смислотворення агресії в англомовному пісенному наративі: когнітивно-прагматичний аспект
Анотація
Стаття присвячена виявленню когнітивно-прагматичних аспектів мультимодального смислотворення АГРЕСІЇ в англомовному пісенному наративі. Когнітивно-прагматичні засади дослідження інтегрують когнітивно-лінгвістичний і прагматичний аспекти з мультимодальним, що дозволяє пояснити як знаки різних модусів і семіотичних ресурсів актуалізують концепт та які когнітивні ознаки є вирішальними для (ре)конструювання смислу виконавцями і глядачами в певній комунікативній ситуації. Когнітивні ознаки АГРЕСІЇ мають вербальну й невербальну реалізацію за посередництвом візуального й аудіального модусів. Вербальний семіотичний ресурс, реалізований аудіальним і візуальним модусами, уміщує лексичні та прагматичні засоби прямої/непрямої актуалізації агресії. Лексичні засоби включають слова, які називають/описують/виражають агресію, а також лексеми, котрі набувають агресивного значення в певному контексті. Прагматичні засоби репрезентовано висловленнями експресивного типу з пропозиційним змістом погрози, наказу, докору і звинувачення. Невербальний семіотичний ресурс також представлений обома модусами та відрізняється семіотичною неоднорідністю, уключаючи просодичні/мімічні/жестові особливості виконавців, різні аспекти їх зовнішнього вигляду, музичне оформлення кліпу та світлові ефекти. Серед них характерними є хриплий голос /високий екзальтований вокал/скримінг виконавців; погляд «з-під лоба»/вирячені очі/широко відкритий рот/напружене спотворене обличчя; активні рухи/бійка; сценічний одяг темного кольору/макіяж в темних кольорах/татуювання. Музичний компонент актуалізації агресії характеризується звучанням у нижньому регістрі з великою кількістю басів, чергуванням консонансу і дисонансу та швидким темпом. Світлові ефекти вирізняються грою світла та тіні й спалахами яскравого світла. Конструювання агресії відбувається в результаті інтеграції семіотичних елементів у мультимодальний бленд, котрий є емерджентним утворенням. Семантичні зв’язки між компонентами бленду базуються на відносинах комплементарності або контрадикторності, що спричиняє виділення конвергентної і дивергентної моделей конструювання агресії.
Завантаження
Посилання
Aggression. (n.d.). In Collins English Dictionary and Thesaurus. Retrieved from https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/aggression
Aggression. (n.d.). In Merriam-Webster Dictionary and Thesaurus. Retrieved from https://www.merriam-webster.com/dictionary/aggression
Aggression. (n.d.). In WordNet Search – 3.1. Retrieved from http://wordnetweb.princeton.edu/perl/webwn?s=aggression
Archer, D. E. (2008). Verbal aggression and impoliteness: Related or synonymous? In D. Bousfield & M. Locher (Eds.) Impoliteness in Language. Language, Power and Social Processes Series (pp. 181-207). Berlin: Mouton de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110208344.3.181
Bara, B. (2010). Cognitive Pragmatics. The Mental Processes of Communication. Translated from Italian by John Douthwaite. Cambridge, MA : MIT Press.
Baron, R. A. (1977). Human aggression. New York, NY: Plenum Press.
Bateman, A., & Schmidt, K.-H. (2012). Multimodal film analysis. How films mean. London, New York: Routledge.
Bekiari, A., Deliligka, S. & Koustelios, A. (2017). Examining relations of aggressive communication in social networks. Social Networking, 6(1), 38-52. https://doi.org/10.4236/sn.2017.61003
Berkowitz, L. (2000). Causes and consequences of feelings. Madison: Cambridge University Press.
Damasio, A. (2005). Descartes’ error: Emotion, reason, and the human brain. New York, NY: Penguin Books.
Farnsworth, P. R. (1969). The social psychology of music. Ames, IA: The Iowa University Press.
Fischer-Lichte, E. (2008). The transformative power of performance: A new aesthetics. London & New York: Routledge.
Freud, Z. (1998). Vstup do psykhoanalizu [Introduction to psychoanalysis]. Kyiv: Osnovy (in Ukrainian).
Fromm, E. (1973). The anatomy of human destructiveness. Michigan, MI: Rinehart and Winston.
Genette, G. (1982). Figures of literary discourse. New York, NY: Columbia University Press.
Izard, C. (1991). The psychology of emotions. New York, NY: Plenum Press.
Jay, T. (2000). Why we curse: A neuro-psycho-social theory of speech. Philadelphia, PA: John Benjamins Publishing.
Jewitt, C., Adami, E., Archer, A., Bjorkvall, A., & Lim, F.V. (2021). Editorial. Multimodality & Society, 1(1), 3-7. https://doi.org/10.1177/2634979521992902
Kalinak, K. (1992). Settling the score: Music and the classical Hollywood film. Madison, WI: University of Wisconsin Press.
Kress, G., & Leeuwen, T. van (2001). Multimodal discourse. The modes and media of contemporary communication. London: Arnold Publishers.
Krysanova, T. (2014). Pryroda ekspresyvnosti v kinodyskursi [The nature of expressiveness in cinematic discourse]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Romano-hermanska filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov, 1103(78), 87-91 (in Ukrainian).
Krysanova, T. (2022). Emergent meaning-making in multimodal discourse: a case for sadness in the Horse Whisperer. Cognition, communication, discourse, 24, 37-52. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-24-03
Krysanova, T., & Shevchenko, I. (2021). Conceptual blending in multimodal construction of negative emotions in film. In A. Pawelec, A. Shaw, & G. Szpila (Eds.), Text-Image-Music: Crossing the Borders. Intermedial Conversations on the Poetics of Verbal, Visual and Musical Texts. In Honour of Prof. Elzbieta Chrzanowska-Kluczewska. Series: Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture (pp. 357-371). Berlin: Peter Lang. https://doi.org/10.3726/b18012
Kumar, R. (2021). Verbal aggression on social media: How, why and its automatic identification. In Khan, T. (Ed.) Alternative horizons in linguistics: A festschrift in honour of Prof. Panchanan Mohanty (pp. 287-310). Munich: Lincom Europa.
Leeuwen, T. van (1999). Speech, music, sound. London: Macmillan Education.
Nolting, H.-P. (1997). Lernfall Aggression. Wie sie entsteht ‒ wie sie zu vermindern is [Learning case aggression. How it arises ‒ how to reduce it]. Hamburg: Psychology.
Portch, E., Havelka, J., Brown, C., & Giner-Sorolla, R. (2015, July 28). Using affective knowledge to generate and validate a set of emotion-related, action words. PeerJ, 2015 Jul 28; 3: e1100. https://doi.org/10.7717/peerj.1100
Schmid, H.-J. (2012). Generalizing the apparently ungeneralizable. Basic ingredients of a cognitive- pragmatic approach to the construal of meaning-in-context. In H.-J. Schmid (Ed.), Cognitive pragmatics. Handbooks of pragmatics (pp. 3-22). Berlin: Mouton de Gruyter.
Shevchenko, I., Morozova, I., & Shevchenko, V. (2022). Nominatsii ahresii Rosii proty Ukrainy v anhlomovnykh media: kohnityvno-prahmatychnyi analiz [Nominations of Russia’s aggression against Ukraine in the English media: a cognitive-pragmatic study]. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina. Seriia: Inozemna filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov, 95, 70-77 (in Ukrainian). https://doi.org/10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-09
Shevchenko, I. S. (2019). Cognitive pragmatics: approaches and perspectives. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia hermanistyka ta mizhkulturna komunikatsiia, 169-173. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-2-26
Stanislavska, K.I. (2016). Mystetsko-vydovyshchni formy suchasnoi kultury [Artistic and performing forms of modern culture]. Kyiv: NAKKKiM (in Ukrainian).
Tagg, P. (1982). Analysing popular music: Theory, method and practice. Popular Music, 2, 37-67.
Tedeschi, J. (2002). Die Sozialpsychologie von Aggression und Gewalt [The social psychology of aggression and violence]. In W. Heitmeyer & J. Hagan (Eds.). Internationales Handbuch der Gewaltforschung (pp. 573-597). Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften.
Tsapiv, A. (2020). Poetyka naratyvu anhliiskomovnykh khudozhnikh tekstiv dlia ditei [Poetics of the narrative of English fiction texts for children]. Unpublished doctor of sciences dissertation, Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina, Kharkiv, Ukraine (in Ukrainian).
Tsohazidis, S. L. (1993). Scenes and frames for orders and threats. In R. Geiger (Ed.), Conceptualizations and mental processing in language (pp. 731-739). Berlin, New York: de Gruyter.
Turner, M. (2017). Multimodal form-meaning pairs for blended classic joint attention. Linguistics Vanguard, 3, 1-7. https://doi.org/10.1515 / lingvan-2016-0043
Vasilyeva, L. L. (2016). Rok-muzyka yak faktor rozvytku kultury druhoi polovyny ХХ stolittia [Rock-music as a factor of cultural development in the second half of the 20th century]. Mykolajiv: Ilion (in Ukrainian).
Watanabe, H., Bouazizi, M., & Ohtsuki, T. (2018). Hate speech on twitter: A pragmatic approach to collect hateful and offensive expressions and perform hate speech detection. IEEE Access, 6, 13825-13835. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2018.2806394
Yermolenko, S., Kravets, L., Siuta, H., & Kozlovska, L. (2022). Ukrainian political internet discourse: Signs of language aggression. Studies in Media and Communication, 10(3), 217-225. https://doi.org/10.11114/smc.v10i3.5854
Zlatev, J. (2008). The co-evolution of intersubjectivity and bodily mimesis. In J. Zlatev, T. P. Racine, C. Sinha & E. Itkonen (Eds.), The Shared Mind: Perspectives of Intersubjectivity (pp. 215- 244). Amsterdam: John Benjamins.
Авторське право (c) 2023 Тетяна Крисанова, Олександра Гережун
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
